о. А. Драгуля  

Очищення уяви 

переклав о. О. Кривобочок ТІ 

Східні релігії вчать звільнятися від образів. Дорога східної медитації полягає у тому, щоб звільнитися від усіх образів, а її ціль – осягнення стану чистої медитації, відокремленої від предметів і образів. Християнська медитація йде зовсім іншою дорогою: не відкидає образи, а вчить добре ними користуватися. Кардинал Хрістоф Шонборн пише: «Щоб вести добре духовне життя, потрібно очищати думки, пам’ять і уяву». Основним завданням стає обов’язок робити ґрунтовну селекцію образів, які доходять до наших очей. Очевидно, що є те, чого неможливо уникнути. Але багато чого можемо уникнути. Далі кардинал говорить: «Аскетичний підхід до образів сьогодні є однією з найважливіших форм аскези». 

Такій аскезі може допомогти Великий Піст, під час якого можна вправлятися в «утриманні від образів» через їх обмеження. Для багатьох це буде важче, ніж утримання від м’ясної їжі. Але вартість буде подвійною: гартування духу і обмеження образів зла, які через очі входять у серце. Серед багатьох людських пожадливостей на перший план виходить libido videndi – пожадливість бачення, коли «глядач дивиться ради самої радості бачення». Ця пожадливість – це «радість, яка випливає з оглядання, бачення всього, а особливо того, що не можна або не маємо права оглядати, врешті радість з того, що бачу, а мене не бачать: панування через зір над тим, що не є моїм, не показуючись іншим». 

Кардинал Шонборн наголошує: «Очищення – це тільки вступна умова. Нам треба не порожнечі, а нових перцепційних сил очищеного серця». Кардинал подає приклад св. Терези Авільської. У процесі її внутрішньої зміни велику роль відіграла монастирська фігура Ісуса. «Цей образ мав на неї великий вплив, переформував її уяву і думку, ввійшов у пам’ять. Безперервне контемплювання Того, хто на неї дивився з цієї ікони, змінило її серце». Християнське духовне життя знає такий метод контемпляції, який виходить з образу, а мета – формування серця. Цю залежність дуже добре відображає німецька мова, де виявляється спорідненість між das Bild, тобто «образ», і bilden, тобто «формувати, створювати, надавати форму». Прохання до Бога сформувати на подобу образу тут стає ще вимовнішим. 

Чистота серця проявляється у тому, що з нього випливає, але тим, що чинить серце нечистим, є спочатку те, що до нього входить. Очі – уста серця, через які до нього доходить добро і зло. Ми стаємо тим, про що думаємо, але ще більше тим, що контемплюємо своїми очима.