II.II. РОЛЬ ЛЮДИНИ У ХРИСТИЯНСЬКОМУ ЖИТТІ

#190. Очевидно, що якщо Бог стільки зробив, щоб ми брали участь у Його божественному житті, то ми повинні відповідати на Його акти, вдячно приймати Його дари, прищеплювати й плекати їх в своїх душах, і таким чином приготувати себе до вічного блаженства, яке увінчає наші земні зусилля. Це наш обов’язок вдячності. Насправді, найвимовніший спосіб, у який ми можемо показати, що високо оцінюємо дар, – використати його за призначенням – для осягнення мети, для якої він був даний. Наш духовний добробут вимагає від нас відповіді, бо Всемогутній Бог нагородить нас відповідно до наших заслуг, і наша слава в небі відповідатиме рівню святості, яку ми осягнули добрими вчинками: "Кожен одержить свою нагороду за працею своєю!"(1 Кор 3, 8). З другого боку, Бог суворо каратиме тих, які добровільно нехтували Його божественними дарами і надуживали Його ласкою. Апостол говорить: "Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає. Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення"(Євр 6, 7-8). Бог створив нас вільними істотами, і поважає нашу свободу; Він не освячуватиме нас без нашої згоди. Але Він невтомно переконуватиме нас добре використовувати благодаті, якими безкорисливо нас обдаровує: "А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо"(2 Кор 6, 1). 

#191. Для того, щоб відповідати цій благодать, ми повинні, перш за все, практикувати велику побожність, про яку говорили в попередньому розділі: до Пресвятої Трійці, до Втіленого Слова, до Пресвятої Богородиці, до святих і ангелів. І тому ми повинні знайти найсильніші мотиви, щоб віддати себе повністю Богові, роблячи це в єдності з Ісусом і під захистом наших могутніх заступників. У побожності ми повинні також знайти взірець для освячення і наслідувати його; більш того, ми повинні шукати надприродні засоби, які допоможуть нам у щоденному житті реалізувати наслідуваний ідеал досконалості. 

У поясненні цих видів набожності при притримувались онтологічного порядку, впорядковуючи їх згідно з їхнім суттєвим значенням. Але на практиці ми рідко починаємо з побожності до Пресвятої Трійці, переважно – з побожності до Господа й Богородиці, і тоді поступово піднімаємося до Пресвятої Трійці. 

#192. Але ми повинні чинити більше. Ми повинні використовувати весь надприродний організм, яким ми наділені, й розвивати його, незважаючи на всі перешкоди, які існують в нас і довкола нас. 

(1) Перш за все, оскільки потрійна пожадливість є нашим постійним ворогом, який активізується світом і дияволом, схиляючи нас до зла, то ми повинні безжалісно воювати з нею і її сильними помічниками. 

(2) Ми повинні збільшувати свої заслуги, бо надприродний організм призначений для того, щоб чинити Богоподібні акти, якими заслуговуємо вічне життя. 

(3) Оскільки Божественній Доброті сподобалось установити Таїнства, які дають благодать пропорційно до нашої співпраці, то ми повинні приступати до них з найдосконалішим наставленням. Таким чином ми зберігатимемо в собі життя благодаті; більш того, воно буде постійно зростати.

[I] Боротьба з духовними ворогами   

[II] Ріст духовного життя через заслуги 

[III] Ріст християнського життя через Таїнства