ДУХОВНЕ ЖИТТЯ ПІДРУЧНИК АСКЕТИЧНО-МІСТИЧНОГО БОГОСЛОВ’Я
переклав о. О. Кривобочок ТІ
ВСТУП
Саме досконалість християнського життя конституює властивий предмет аскетично-містичного богослов’я.
#1. Бог у своїй доброті зволив дати нам не тільки природне життя, але й надприродне – життя благодаті – мати свою частку в Божественному житті, як я показав у своєму трактаті De gratia. Оскільки це життя було нам дане завдяки заслугам нашого Господа Ісуса Христа, і оскільки Він є його найдосконалішою взірцевою причиною (exemplary cause), ми називаємо це життя християнським життям.
Кожне життя повинно вдосконалюватись, і воно вдосконалюється, йдучи до наміченої мети. Абсолютна досконалість означає фактичне осягнення мети. Її ми осягнемо лише в небі. Там, через блаженне споглядання (Beatific Vision) і чисту любов, ми осягнемо Бога і наше життя завершить свій розвиток. Тоді ми уподібнимося до Бога, «бо будемо бачити Його, як Він є» (1 Ів. 3, 2).
Тут, на землі, ми можемо осягнути лише відносну досконалість. Її ми осягаємо зусиллями, що ведуть до єдності з Богом і готують нас до блаженного споглядання. У цьому трактаті йдеться саме про відносну досконалість. Після представлення загальних принципів природи християнського життя, його досконалості, обов’язку до неї змагати і засобів для її осягнення, я опишу три дороги – очищення, просвітлення і з’єднання, якими повинні йти всі шляхетні душі, спраглі духовного вдосконалення.
| |
