Мелетій Смотрицький  

(стаття написана для Хмельницького радіо) 

Слава Ісусу Христу! Я хотів би сказати декілька слів на тему: „Постать Мелетія Смотрицького очима сучасного греко-католицького священика”, до того ж першого українського єзуїта. 

Єзуїт Войцех Кортисций в прощальному слові на похороні Мелетія Смотрицького назвав його Савлом і Павлом. Це перше, що постає в моєму умі – порівняння Мелетія з ап. Павлом. На шляху до Дамаску відбулася подія, яка радикально змінила світогляд Савла: запеклий гонитель християн стає апостолом народів. Це була зустріч з воскреслим Христом. 

Мелетій Смотрицький змінює свою релігійну орієнтацію після вбивства Йосафата Кунцевича, чого він, звичайно, не бажав і не міг передбачити. Йосафат Кунцевич був уніатським єпископом і суперником Мелетія в боротьбі православ’я з унією. За красномовство його називали Золотоустим, за великі успіхи в справі навернення православних до унії – душехватом. У 1623 році розлючений натовп убив Йосафата. Мелетій не міг не розуміти, що його полемічні твори відіграли в цьому немалу роль. Отож смерть Йосафата і пов’язане з нею почуття провини стали причиною глибокої застанови над своїм життям, діяльністю і релігійними переконаннями. Це був період духовної кризи, що спонукало Смотрицького поїхати до Святої Землі в пошуках віднайти рівновагу духа. На Україну він повертається вже уніатом. 

Але сьогодні назвати Смотрицького Савлом і Павлом Української Греко-католицької Церкви означає Православну Церкву назвати злом, а Греко-католицьку – добром, що, з мого боку, було би проявом не тільки релігійної нетерпимості, але також темного середньовічного фанатизму. 

Ми живемо в епоху, коли в нашій країні відбуваються великі зміни в людському мисленні, і думаю, що в кращу сторону. Але разом з цим бачимо велику нетерпимість до інакшого способу мислення: політичного, релігійного, економічного, тощо. Бачимо багато фальші в політиці і релігії, бажання узурпувати право володіння правдою на всіх рівнях суспільного життя. І постать Мелетія Смотрицького, без огляду на його релігійні переконання і зміни цих переконань, для людини сьогодення може бути прикладом чесності і відвертості, мужності визнати свої помилки і відкрито про них говорити. 

Християнин – це людина, яка не володіє правдою, а перебуває в постійних пошуках правди, подорожанин до Божого Царства. І якщо ми усвідомимо, що коли щось стверджуємо з повною категоричністю своєї правоти, то стаємо на місце Бога, а це – вершина ідолопоклонства. 

Мелетій Смотрицький жив у важкий для України період релігійного самовизначення нації, що, само по собі, має далекі наслідки, – веде до національного самовизначення і геополітичної орієнтації: Схід або Захід. Історія повинна бути вчителькою життя. Ми повинні звертатися до минулого особливо у переломні і буремні періоди, і думаю, що ми живемо саме в такому часі, шукати поради у видатних діячів нашого минулого, вчитися на їхніх ділах і помилках і не повторювати їх. І неординарна особистість Мелетія Смотрицького повинна бути одним із дороговказів, які дає нам історія, спрямовуючи нас у прийдешнє.