Введення: Обнадійливе майбутнє
Ця книжка підштовхнула мене до мандрівки. Хочу, щоб вона стала також мандрівкою для читачів. Її можна читати з будь-якого розділу. Зупинитися можна там, де знайшли щось корисне, де відчули присутність Господа і почули його голос. Ця книжка для читача може стати дорогою, на якій зустріне Бога по-новому й почує його голос в своєму житті. Це не науковий трактат з духовності чи соціології. Це запрошення до «глибшого розуміння певної дійсності і здатності відчувати внутрішню насолоду нею» (див. Духовні Вправи, 2). Ця книжка хоче допомогти читачеві зростати з місця, на якому тепер стоїть, і дозволити Господові вести себе крок за кроком. Читач знайде роздуми про сучасний світ, про Церкву і про Товариство Ісуса з сильним наголосом на його універсальних апостольських преференціях, і також деякі пропозиції для роздумів і молитви. Це спосіб заохотити читача стати християнином-прочанином у світі, який швидко змінюється. Ігнатій Лойола після поранення у Памплоні в 1521 році став прочанином, якого вів сам Господь. Назва цієї книжки – «В дорозі з Ігнатієм» – це запрошення споглядати дорогу, яку він пройшов, щоб і самим стати прочанами й дозволити Духові нас вести. Це також запрошення відкритися на благодать, яка очищає погляд, щоб побачити самих себе, інших людей і довколишній світ очима Господа. Бог дивиться з любов’ю, милосердям і надією. Його погляд відновлює світ. З’єднані з Ним, відкриємо, з допомогою його благодаті, його люблячу присутність в історії людства й підтвердимо свої зусилля в турботі про створіння (ДВ, 235-237). Споглядання процесу, який довів Ігнатія Лойолу до повної зміни світогляду і життя, для нас може бути засобом дослідження особистих, спільнотних та інституційних навернень – чи вони відкривають нас на новизну майбутнього, сповненого надією. Я хочу, щоб ця книжка допомогла входити глибше у свою особисту ситуацію і ситуацію групи. Битва у Памплоні, в якій Ігнатій був поранений, була моментом, який запустив процес навернення; він отримав нове світло для розуміння самого себе і своєї місії в світі. Земні мрії про славу й багатство розвіялися, ілюзії розбилися в друзки. Господь дав йому нові ідеали, мрії та натхнення, які спонукали його піти дорогами, які дуже відрізнялися від тих, про які Ігнатій колись мріяв. Таке може статися і з нами. Можливо, що життя підштовхує нас – делікатно або болісно – залишити маленькі мрії про своє життя і ввійти в динаміку magis.Ця динаміка magisспонукає нас прийняти запрошення Бога приєднатися до його мрії про людське братерство. Йдеться не про те, щоб робити щось більше і розвивати свою волюнтаристську схильність до активізму. Господь запрошує нас ділитися його мрією про цей світ і обіцяє допомагати нам у цьому. Ця книжка – результат співпраці. Працюючи над нею, ми завжди пам’ятали про читача і намагалися з простотою погодити мою точку зору з різноманітністю культур, покликань і життєвих шляхів кожного читача. Хотів би, щоб нам це вдалося. Ця книжка, результат цілої низки добре приготованих інтерв’ю, не постала би без жертовної співпраці Даріо Менора. Більше двох місяців ми зустрічалися тиждень за тижнем. Його стимулюючі запитання, терпеливе слухання, професійне вміння вловити суть моїх роздумів і викласти їх на папері були основними чинниками цього процесу. Дуже дякую! Хочу також подякувати за ефективну співпрацю, допомогу й поради моїм товаришам з Генеральної Курії Товариства Ісуса, особливо Хосе Марії Берналу, Джону Дардісу, Антуану Керелю і Хесусу Заглюлю. П’єру Белянжеру дякую за добрі поради щодо фотографій та образів. Крістіан Перальта уклав молитви до кожного розділу, які запрошують до особистого й спільнотного зглиблення тем, поданих у розділі. Книжка би не побачила світло без допомоги Рамона Альфонса Дієз Арагона і команди Grupo de Comunicación Loyola в Іспанії. Бажаю всім відчути себе прочанами при читанні цієї книжки. Її приготування було для мене благодаттю й можливістю розширити свої горизонти. Надіюся, що вона допоможе, тобі, читачу, подивитися на довколишній світ, на Церкву, на Товариство Ісуса і на власне життя новим і свіжим поглядом. Це важливо для кожної дороги оновлення. Присвячую цю книжку членам апостольського тіла Товариства Ісуса в усьому світі і, особливо, в провінції Венесуели. Від них я отримував упродовж багатьох років потрібну допомогу на своїй єзуїтській дорозі; від них я отримував у відповідні моменти апостольську й особисту допомогу. Вони, в свою чергу, дали мені можливість віддати все, що я отримав. Останніми роками я, як Генерал Ордену, відвідав багато країн і різні континенти. Я познайомився з багатьма єзуїтами і співробітниками наших місій, які щодня перебувають у небезпечних ситуаціях. Ці люди довіряють себе Ісусові. Мене дивувала їхня довіра, я зазнавав втіхи через їхню любов, надію і вірність. Ця книжка – це маленький жест вдячності всім єзуїтам світу і співробітникам наших місій. Йдімо вперед разом, in nomine Domini,покладаючи надію в Тому, який нас кличе і який нам вірний.
Артуро Соса ТІ Генерал Ордену Єзуїтів | |