Підсумкові думки Даріо Менора
Є розмови, які тебе роздягають, запрошують зупинитися, заглянути в своє нутро, оцінити те, що там бачиш, і подумати над тим, що там краще змінити. Є діалоги, які запалюють розпізнавання – мовою єзуїтів. Двадцять чотири години розмов з отцем Артуром Сосою, Генералом Ордену Єзуїтів, які породили книжку В дорозі з Ігнатієм, саме так вплинули на її автора. Може ці розмови, списані в цій книжці, так само змінять і читача. Святкування Ігнатіянського Року з нагоди 500-ї річниці поранення молодого Ініго де Лойола в Памплоні, після чого почався процес його внутрішнього навернення, спонукало Генеральну Курію Ордену Єзуїтів промувати публікацію цієї книжки – плід одинадцяти інтерв’ю, взятих у Римі в отця Соси в останніх місяцях 2020. Коли у світі поширювалася пандемія коронавірусу, ми в суботу вранці зачинялися для розмови в кімнаті 330 у історичному будинку єзуїтів на вулиці Борго Санто Спіріто, звідки керують найбільшим чернечим Орденом католицької Церкви. Перший наступник св. Ігнатія з Латинської Америки відповів на 270 запитань, аналізуючи ситуацію в світі, в Церкві і в Товаристві Ісуса, як і великі виклики, перед якими стоїть його Орден і які відображені в Універсальних Апостольських Преференціях Ордену. Але, понад усе, Соса пояснив необхідність навернення у різних сферах життя – ідеї, яка виходить поза релігійні переконання кожної людини, аби запросити позбуватися власних страхів, ілюзій та пересудів. Мета цього нелегкого процесу – щоб кожна людина ставала кращою і поставила у центр не саму себе, а іншу людину. Йдеться про щось дуже потрібне в сучасну епоху в світі, який у великій мірі страждає від індивідуалізму й зосередження на собі. В дорозі з Ігнатієм надихає, щоб ця книжка стала допомогою до глибшого переживання Ігнатіянського Року, який святкують з 20 травня 2021 про 31 липня 2022 під гаслом «У Христі побачити все по-новому». Ця праця також допоможе зрозуміти, чим сьогодні дихає Товариство Ісуса – ймовірно найвпливовіший чернечий Орден за останні 500 років історії Церкви, на який знову звернули увагу у 2013, коли Папою Римським вперше вибрали сина св. Ігнатія Хорхе Маріо Бергольйо. Понтифікат Франциска не можна зрозуміти, якщо не брати до уваги його глибоку єзуїтську ідентичність. Ці сторінки також описують світогляд і постать Артуро Соси, 31-го Генерала Товариства Ісуса. Цей венесуелець з привітною посмішкою під виразними білими вусами є людиною, відкритою на Бога й на світ і переконаний оптиміст. Він говорить: «Щастя – основа людського життя. Бог нас створив, щоб ми були щасливими». Йдеться не про наївний чи безпідставний оптимізм, а про плід особистої віри й переконання, що Ісус «з нами аж до кінця світу». Ця цитата з Євангелія від Матвія глибоко вкорінена в свідомість о. Соси. Широкий світогляд, осягнутий завдяки його особовості, вишколу й посаді, дозволяє лідерові єзуїтів у цій книжці представити ідею Церкви, основану на розумінні, що йдеться про Божий Люд в дорозі – як це виразив ІІ Ватиканський Собор. Звідси постає ідея спільної з мирянами місії й рішуче несприйняття клерикалізму як «форми церковного популізму». Звідси походить його відкритий погляд на секуляризацію, яка допомагає не плутати автентичний досвід Бога з релігією як соціальною практикою чи як ідеологією. Отець Соса поєднує універсальність католицької ідентичності та єзуїтського покликання з сильною любов’ю до своєї країни, Венесуели, ситуація якої викликає в нього сльози «болю». Ще до обрання його в 2016 наступником св. Ігнатія він мав великий досвід політичного й суспільного аналітика і поглиблював його як Генерал Ордену. Завдяки цій посаді він має «упривілейований доступ до інформації, присвячує багато часу читанню звітів з усіх провінцій, аналізує те, то відбувається там, де присутні єзуїти». Йдеться про більшу частину світу, бо 15000 членів Товариства Ісуса працюють у 127-и країнах, а це 65% країн світу. З такого світогляду походить конструктивний аналіз великих криз сучасного суспільства, наслідків пандемії й поганого стану довколишнього середовища, спричиненого несправедливою соціо-економічною системою, яка породжує вбогість, нерівність і маргіналізацію. В дорозі з Ігнатієм показує, як єзуїти намагаються відповісти на волання біженців, мігрантів чи інших вразливих груп, допомагаючи їм з освітою. Через освіту промують лідерство, хоробрість і політичний вимір особи – основні риси, завдяки яким сьогодні можна зазнати справжнє індивідуальне та колективне навернення. Для автора цих рядків було честю і стимулюючою насолодою спілкуватися стільки годин з о. Артуро Сосою. Дуже дякую за таку можливість, яка стала для мене нагодою, незвичайною для журналіста, який займається щоденними новинами, забути про поспішність і обмежені можливості, звичні для людей нашої професії, щоб спокійно розмовляти про важливі теми життя. Також дякую команді Генеральної Курії Товариства Ісуса за поради, терпеливість і допомогу.
Даріо Менор. Рим,
січень 2021
| ||