[241] Відповідно до першого
способу здійснення молитви, треба розважити й обміркувати, у
чому ми дотримувалися першої заповіді, а в чому її порушували,
уділивши на ці роздуми стільки часу, скільки достатньо для
того, щоб тричі промовити “Отче наш” і тричі – “Богородице
Діво”. Якщо впродовж цього часу виявимо якісь провини, то
проситимемо прощення і відпущення цих гріхів та прочитаємо
“Отче наш”. Такого ж способу потрібно дотримуватися стосовно
кожної з десяти заповідей.
[242] Примітка перша.
Варто зазначити, що, дійшовши у своїх роздумах до заповіді,
яку, зазвичай, не порушуємо, немає потреби затримуватися на ній
надовго. Проте, розважаючи над заповіддю, яку нерідко – часом
більше, часом менше – переступаємо, треба відповідно довше чи
коротше на ній затриматися, щоб усе докладно обдумати. Так само
чинимо і щодо головних гріхів.
[243] Примітка друга.
Переглянувши у вказаний вище спосіб усі заповіді, слід
покаятися і попросити у Господа Бога благодаті і допомоги,
щоб виправитися у майбутньому. Завершуємо бесідою, відповідно
до змісту вправи.
[244] 2.
Головні гріхи
Що стосується семи головних
гріхів, то після застосування зазначеної додаткової вказівки
[75, 239] слід у вже вказаний вище спосіб [240] здійснити
молитву приготування. Єдина зміна пов’язана з тим, що там мова
йшла про заповіді, яких треба дотримуватися, а тут йдеться про
гріхи, яких треба уникати. Зберігаються ті ж, що й у
попередньому випадку, порядок і правила стосовно часу, а також
бесіда.
[245] Щоб краще пізнати свої
провини, пов’язані з головними гріхами, потрібно порозважати
над протилежними їм чеснотами, а щоби певніше цих гріхів
уникати, слід собі постановити і постаратися за допомогою
святих вправ набути чеснот, протилежних цим гріхам, і в них
утвердитися.
[246] 3. Три
сили душі
У розважаннях про три сили душі
треба дотримуватися того ж порядку та правил щодо часу, що й у
роздумах про заповіді, застосовуючи відповідну додаткову
вказівку [239], здійснюючи молитву приготування і проводячи
бесіду [240-243].
[247] 4.
П’ять чуттів тіла
Що стосується п’яти чуттів тіла,
то тут зберігається той же порядок, змінюється тільки
тема.
[248] Примітка. Якщо
прагнемо наслідувати Господа нашого Ісуса Христа у застосуванні
своїх чуттів, слід у молитві приготування довіритися Божій
Величі, а тоді розглянути кожне чуття, в кінці промовляючи
“Богородице Діво” або “Отче наш”.
Якщо ж хочемо у застосуванні
чуттів наслідувати Пресвяту Діву, то треба довіритися їй у
молитві приготування й опісля розглянути кожне чуття,
промовляючи на завершення “Богородице Діво”.
[249] ДРУГИЙ
СПОСІБ ЗДІЙСНЕННЯ МОЛИТВИ
полягає у
спогляданні сенсу кожного слова молитви
[250] Додаткова вказівка,
застосована у першому способі [239], зберігається і в
другому.
[251] Молитва приготування
узгоджується з особою, до якої її звернено.
[252] Другий спосіб здійснення
молитви полягає у наступному. Стоячи навколішках або
сидячи, залежно від того, яке положення вважається зручнішим і
побожнішим, та заплющивши очі або спрямувавши погляд в одну
точку, промовити слово “Отче” і розмірковувати над цим словом
стільки часу, скільки потрібно для того, щоб осягнути властиві
йому значення та порівняння, відчуття та втіху. Так само
слід чинити з кожним словом із
“Отче наш” чи іншої молитви, для здійснення якої оберемо цей
спосіб.
[253] Правило перше.
Протягом години пройти у зазначений спосіб цілу Господню
молитву, а наприкінці промовити вголос чи подумки “Богородице
Діво”, “Вірую”, “Душе Христова” та “Радуйся,
Царице”.
[254] Правило друге. Якщо,
споглядаючи Господню молитву, хтось знайде в одному чи двох
словах матеріял для розважання, смак і втіху, то не варто
намагатися йти далі, хоч би й цілу годину довелося присвятити
цим словам; коли ж відведений на споглядання час добіжить
кінця, треба прочитати решту молитви у звичайний
спосіб.
[255] Правило третє. Якщо
хтось, затримавшись на одному чи двох словах “Отче наш” на цілу
годину, захоче повернутися до цієї молитви в інший день, то
треба промовити вже обмірковане слово чи слова у звичайний
спосіб, а тоді знову заглибитися у розважання, починаючи з
наступного слова, у спосіб, поданий у другому
правилі.
[256] Примітка перша.
Треба зауважити, що, закінчивши Господню молитву протягом
одного чи кількох днів, слід у той же спосіб розглянути
“Богородице Діво” й інші молитви, щоби постійно впродовж
певного часу займатися однією з них.
[257] Примітка друга.
Закінчивши молитву, потрібно звернутися до особи, якій її
адресовано, і попросити чеснот або благодаті, у яких відчуваємо
найбільшу потребу.
[258] ТРЕТІЙ
СПОСІБ ЗДІЙСНЕННЯ МОЛИТВИ
полягає у
промовлянні молитви відповідно до ритму дихання
Слід дотримуватися тієї ж
додаткової вказівки, яку застосовано у першому і другому
способах [239, 250].
Молитва
приготування – та ж,
що й у другому способі [251].
Третій спосіб здійснення
молитви полягає у
наступному: молитися треба подумки відповідно до ритму дихання;
слова “Отче наш” чи якоїсь іншої молитви промовляємо по одному
між двома вдиханнями, особливу увагу звертаючи в цей час чи то
на значення слова, чи на особу, до якої звертаємося, чи на свою
нікчемність, чи на різницю між величчю тієї особи та власною
нікчемністю. У такий спосіб і згідно з таким правилом слід
прочитати “Отче наш”; інші ж молитви – “Богородице Діво”, “Душе
Христова”, “Вірую”, “Радуйся, Царице” – промовити як
звичайно.
[259] Правило перше. Коли
в інший день чи в інший час [того ж дня] хтось забажає знову
так помолитися, то слід промовити “Богородице Діво” у цей
спосіб, решту ж молитов – у звичайний; поступово потрібно
пройти таким чином і інші молитви.
[260] Правило друге. Якщо
комусь захочеться молитися у викладений вище ритмічний спосіб
[258] довше, то можна відповідно до нього прочитати всі згадані
вище молитви або деякі з них.

|