[221] Впровадження третє. Просити про те, чого хочемо. Тут треба просити благодаті радіти та веселитися з приводу такої великої слави та радості Господа нашого Ісуса Христа.

[222] Перший, другий і третій пункти – звичайні, такі ж, як у спогляданні Тайної Вечері Господа нашого Ісуса Христа.

[223] Пункт четвертий. Розважати про те, як Божество, що наче ховалося під час Страстей, тепер у такий дивовижний спосіб об’явилося у святому Воскресінні, у його істинних і пресвятих наслідках.

[224] Пункт п’ятий. Подумати про роль утішителя, що її бере на себе Господь наш Ісус Христос, і порівняти її з тим, як потішають одне одного друзі.

[225] Бесіда. Закінчити однією чи кількома бесідами, відповідно до предмета споглядання; насамкінець промовити “Отче наш”.

[226]. Примітка перша. У подальших спогляданнях треба пройти всі тайни Воскресіння аж до Вознесіння включно у вказаний нижче спосіб [227], зберігаючи у Тиждень, присвячений Воскресінню, ті ж форму і метод, що й у Тиждень, присвячений Страстям Господнім [204]. Отож перше споглядання – Воскресіння – має служити взірцем у тому, що стосується впроваджень, які змінюються відповідно до предмета споглядання, і п’яти пунктів, які залишаються такими ж, як щойно наведені [222-224], і додаткових вказівок, поданих нижче [229], які також не змінюються. В усьому іншому, як-от: у повтореннях, застосуванні п’яти чуттів, продовженні чи скороченні споглядання тайн тощо, – слід керуватися способом, який використовуваь під час Тижня, присвяченого Страстям.

[227] Примітка друга. Зазвичай, Четвертого тиждня корисніше, ніж у три попередні, виконувати не п’ять вправ, а чотири. Першу – зранку, невдовзі після пробудження; другу – під час Літургії або перед обідом, замість першого повторення; третю – під час вечірні, замість другого повторення; четверту – перед вечерею, здійснюючи застосування чуттів до трьох вправ, виконаних раніше. Потрібно відзначати найважливіші місця, у яких досвідчуємо сильніше зворушення та духовну втіху, і затримуватися у них довше.

[228] Примітка третя. Хоч у всіх спогляданнях подано певну кількість пунктів – три, п’ять і так далі, проте той, хто здійснює споглядання, може збільшити цю кількість чи зменшити, залежно від того, що вважатиме за краще. Одначе перед тим, як приступити до споглядання, надзвичайно корисно точно визначити бажану кількість пунктів, які у ньому використовуватимуться.

[229] Примітка четверта. У Четвертий тиждень потрібно внести зміни до другої, шостої, сьомої та десятої додаткових вказівок.

Другу додаткову вказівку змінюємо так: щойно прокинувшись, обміркувати споглядання, яке виконуватимемо, прагнучи пройнятись веселощами і радістю з приводу Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа [221].

Шосту – так: пригадувати й обдумувати речі, які приносять втіху, щастя і духовну радість, як-от небесну славу.

Сьому – так: розмірковувати про світло чи прекрасні особливості пір року, приміром, про прохолоду влітку і сонце чи тепло взимку, й усе це тією мірою, яка допоможе нам пройнятися радістю у Христі, нашому Творці та Іскупителі.

Десяту – так: замість покаяння дотримуватися помірності та стриманості в усьому, якщо тільки в ці дні Церква не приписує посту та утримання, яких потрібно завжди придержуватися, коли немає вагомих перешкод.

[230] СПОГЛЯДАННЯ

ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ЛЮБОВІ

Примітка. Насамперед потрібно звернути увагу на дві обставини.

По-перше, любов має виявлятися радше у вчинках, ніж у словах.

[231] По-друге, любов полягає у взаємному спілкуванні, себто той, хто любить, дає тому, кого любить, те, що має, або частину того, що має чи може мати; той же, кого люблять, своєю чергою дає те саме тому, хто любить. Так, якщо хтось володіє знаннями, то повинен ділитися ними з тими, хто їх не має; те саме стосується почестей та багатств – коли хтось ними володіє, то має ділитися з іншими.

Молитва приготування – як звичайно.

[232] Впровадження перше. Витворення в уяві місця. Тут треба уявити, що стоїмо перед Господом Богом і всіма ангелами і святими, які заступаються за нас.

[233] Впровадження друге. Просити про те, чого хочемо. Тут слід просити внутрішнього пізнання всіх великих благ, отриманих нами від Бога, щоби, пройнявшись вдячністю, мати змогу любити Його і служити Божій Величі в усьому.

[234] Пункт перший. Пригадати собі отримані блага – створення, викуплення та окремі дари. З глибокою любов’ю розважити, як багато зробив для нас Господь Бог і скільки дав нам усього, чим сам володіє, а поза тим, як той же Господь прагне дати нам себе самого, згідно зі своїм Божим задумом.

Потому заглибитися в роздуми, розважаючи, що було б слушно і справедливо з нашого боку запропонувати і віддати Божій Величі, а саме: усе, що маємо, разом із самим собою; а далі, як той, хто з великою любов’ю щось жертвує, сказати:

“Візьми, Господи, і прийми всю мою свободу, мою пам’ять,  мій розум, і всю мою волю – усе, що маю і чим володію. Ти, Господи, все це дав мені – Тобі тепер повертаю: усе Твоє. Розпоряджайся всім згідно з Твоєю волею; мені ж дай любов Твою і благодать, яких мені достатньо.”

[235] Пункт другий. Поміркувати про те, як Бог живе у створіннях: у стихіях, даруючи їм буття; у рослинах, даруючи їм життя; у тваринах, даруючи їм чуття; у людях, даруючи їм розум, і, зрештою, у нас самих, даруючи нам буття, життя, чуття і розум, щобільше, перетворюючи нас на свій храм, позаяк нас створено на образ і подобу Божої Величі. Опісля ж знову заглибитися в себе, як це зазначено у першому пункті, чи у якийсь інший спосіб, котрий нам краще підходить.

[236] Пункт третій. Розважити, як Бог діє і працює задля нас в усьому створеному на землі; себто, наче робітник, працює у небі, у стихіях, у рослинах, у плодах, у стадах і в усьому решта, даруючи всьому буття, оберігаючи, спонукаючи до зростання та відчуттів тощо. Потому заглибитися у себе.

[237] Пункт четвертий. Поміркувати про те, як усі блага і дари сходять згори; приміром, наша обмежена сила походить від найвищої та безконечної Сили, що на небі; так само і справедливість, доброта, благочестя, милосердя та інше, як ото сонце породжує промені, а джерело – воду. Завершити, заглибившись у себе, як уже мовилося; насамкінець провести бесіду і прочитати “Отче наш”.

[ДОДАТКОВІ МАТЕРІЯЛИ]

[238] ТРИ СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ МОЛИТВИ

ПЕРШИЙ СПОСІБ ЗДІЙСНЕННЯ МОЛИТВИ

Перший спосіб здійснення молитви стосується десяти заповідей, семи головних гріхів, трьох сил душі і п’яти чуттів тіла.

Цей спосіб молитви є радше формою, методом, певною вправою, яка допоможе душі зростати й отримувати користь від цих вправ і зробить її молитву приємною для Бога, ніж якимсь різновидом власне молитви.

[239] 1. Десять заповідей

Насамперед потрібно зробити щось рівноцінне тому, що вказано у п’ятій примітці до Другого тижня [131], а саме: перед молитвою віднайти спокій духа, чи то сидячи, чи походжаючи туди й сюди, як вважатиметься за краще, а також замислитися над тим, куди йдемо і навіщо; цієї ж вказівки [75, 131] треба дотримуватися перед застосуванням кожного із цих трьох способів молитви [250, 258].

[240] Молитва приготування. Слід, приміром, просити у Господа Бога благодать пізнати, у чому ми згрішили супроти десяти заповідей. Також треба просити благодаті і допомоги, щоб виправитися у майбутньому, а поза тим – повного розуміння заповідей, аби краще їх дотримуватися задля примноження хвали і прослави Божої Величі.