[201] Впровадження перше.
Історія. Тут йдеться про те, як Господь наш Ісус Христос зійшов
зі своїми одинадцятьма учнями з гори Сіон, де відбулася Вечеря,
і вирушив у долину Йосафата; як, залишивши вісьмох з учнів на
одному боці долини і ще трьох – у саду, Ісус став молитися,
обливаючись кривавим потом; як, тричі помолившись до Отця, Він
розбудив своїх учнів, а вороги попадали ниць, зачувши Його
голос; як Юда привітав Христа, поцілувавши, а Петро відтяв
Малехові вухо, яке Господь тут же повернув на місце; як Ісуса
схопили, буцім розбійника, і повели назад через долину й знову
під гору до дому Анни.
[202] Впровадження друге.
Витворення в уяві місця. Тут потрібно роздивитися дорогу, яка
веде від гори Сіон в долину Йосафата і далі до Гетсиманського
саду: широка вона чи вузька, той має вигляд чи
інший.
[203] Впровадження третє.
Просити того, чого хочемо. Тут потрібно просити того, що
пов’язане зі Страстями: скорботи разом із Христом у скорботі;
скрухи серця разом із Христом стражденним; сліз та внутрішніх
страждань через ті великі муки, що їх Христос прийняв заради
нас.
[204] Примітка перша. У
цьому другому спогляданні після молитви приготування та трьох
вже поданих вище впроваджень потрібно дотримуватися тієї ж
послідовності пунктів і бесід, що й у першому спогляданні
Тайної вечері. Під час Літургії та вечірні виконуються два
повторення першого і другого споглядань, а перед вечерею –
застосування до них чуттів. Розпочинати потрібно завжди з
молитви приготування та трьох впроваджень, узгоджених з
предметом споглядання, дотримуючись при цьому порядку, поданого
і поясненого вище у Другому тижні [119, 152; див. також
72].
[205] Примітка друга.
Залежно від віку, здоров’я та темпераменту того, хто робить
вправи, потрібно щодня виконувати п’ять вправ або
менше.
[206] Примітка третя. У
цьому Третьому тижні слід частково змінити другу і шосту
додаткові вказівки.
Друга вказівка змінюється так:
щойно прокинувшись, потрібно подумати про те, куди й навіщо
йдемо, і коротко переглянути подумки споглядання, яке маємо
намір здійснити, залежно від відповідної тайни; встаючи й
одягаючись, треба постаратися спонукати себе до смутку та
печалі з приводу великої скорботи і мук Господа нашого Ісуса
Христа.
Шосту вказівку потрібно змінити
таким чином: не слід збуджувати у собі радісні думки, навіть
добрі та святі, наприклад, про Воскресіння і небесну славу;
натомість треба налаштовуватися на смуток, скорботу і скруху
серця, часто пригадуючи собі Христові діяння і ті страждання та
муки, що їх Він зносив від народження аж до тієї тайни
Страстей, яку саме споглядаємо.
[207] Примітка четверта.
Частковий іспит сумління стосовно вправ та вказівок, пов’язаних
із цим Тижнем, слід виконувати у той же спосіб, що
й попереднього Тижня [160].
[208] ДЕНЬ
ДРУГИЙ
Опівночі споглядають події,
що відбулися від Гетсиманського саду до дому Анни включно
[291]; вранці – події від дому Анни до дому Каяфи включно
[292]. Опісля потрібно провести два повторення та застосування
чуттів у зазначений вище спосіб [204].
ДЕНЬ
ТРЕТІЙ
Опівночі – від дому Каяфи до
Пилата включно [293]; вранці – від Пилата до Ірода включно
[294]; далі – два повторення і застосування чуттів у вже
описаний спосіб [204].
ДЕНЬ
ЧЕТВЕРТИЙ
Опівночі – від Ірода до Пилата
[295], споглядаючи також половину тайн, що відбулися в домі
Пилата; згодом, вранці – інші тайни, що сталися в цьому ж домі.
Повторення і застосування чуттів – так, як вказано
вище.
ДЕНЬ
П’ЯТИЙ
Опівночі – від дому Пилата до
розп’яття на хресті [296]; вранці – від підняття на хресті до
смерті Господа нашого Ісуса Христа [297]; потому – два
повторення та застосування чуттів, як звичайно.
ДЕНЬ
ШОСТИЙ
Опівночі – від зняття з хреста до
покладення до гробу включно; вранці – від поховання [298] до
дому, куди пішла Пресвята Діва після похорону свого
Сина.
ДЕНЬ
СЬОМИЙ
споглядання всіх
страстей господніх
опівночі і на
світанку
Замість повторень і застосування
чуттів слід упродовж усього дня якомога частіше думати про
те, як Пресвяте Тіло Господа нашого Ісуса Христа відділилося
від душі і перебувало окремо від неї; де і як його було
поховано. Також треба уявити собі, якою самотньою була у своєму
горі та скорботі Пресвята Діва і, з іншого боку, учні
Христа.
[209] Примітка. Варто
зауважити, що у випадку, коли хтось забажає продовжити час,
відведений для розважань над Страстями, то треба брати менше
тайн для кожного споглядання. Наприклад, для першого
споглядання [289] – тільки Тайну Вечерю [пункт 1]; для другого
– омивання ніг [пункт 2]; для третього – дар Пресвятої
Євхаристії [пункт 3]; для четвертого – прощальні слова Христа
до учнів, і так далі стосовно інших споглядань і тайн. Опісля,
закінчивши споглядання Страстей, слід присвятити цілий день
першій їхній частині, наступний день – другій частині, а третій
– перегляду всіх Страстей.
Навпаки, якщо хтось захоче
скоротити час, відведений для Страстей, то нехай візьме
опівночі – Тайну Вечерю; на світанку – Гетсиманський сад; під
час Літургії – дім Анни; під час Вечірні – дім Каяфи; перед
вечерею – дім Пилата; так, щоби, пропускаючи повторення і
застосування чуттів, виконувати щодня п’ять різних вправ, кожну
з них поєднуючи з окремою тайною Господа нашого Ісуса
Христа.
Закінчивши у такий спосіб
переглядати всі Страсті Господні, можна наступний день
присвятити спогляданню їх у цілому, чи то в одній вправі, чи у
кількох, залежно від того, що видаватиметься
кориснішим.
[210]
ПРАВИЛА,
які допомагають
впорядкувати приймання їжі
Правило перше.
Немає особливої потреби
утримуватися від хліба, позаяк ця їжа, зазвичай, не викликає у
нас надмірної жадібності чи спокуси, на відміну від інших
страв.
[211] Правило друге. Що
стосується питва, то тут, вочевидь, слід дотримуватися більшої
помірності, ніж у споживанні хліба. Тож треба уважніше
обдумувати, що принесе нам користь, а що завдасть шкоди, аби,
відповідно, погоджуватися на це чи відкидати.
[212] Правило третє.
Стосовно інших страв треба притримуватися більшої та ціліснішої
помірності, адже саме тут криється сильніша небезпека
невпорядкованої прив’язаності до їжі та відповідних спокус. Щоб
уникнути нестриманості у прийманні їжі, можна виховувати у собі
помірність такими двома способами: по-перше, звикати до
споживання простішої їжі, а по-друге, вживати вишуканіші страви
у менших кількостях.
[213] Правило четверте.
Чим більше обмежувати себе у прийманні звичайної їжі,
остерігаючись, одначе, при цьому, щоб не занедужати, тим швидше
знайдемо норму, якої слід притримуватися у їжі та питті. Так
відбувається через дві причини: по-перше, тому, що той, хто у
такий спосіб допомагає собі і так себе налаштовує, часто ясніше
відчуває внутрішнє просвітлення, втіху та Боже натхнення, що
вказують йому цю норму; а по-друге, якщо людина бачить, що
внаслідок такої стриманості у неї не вистачає ні тілесної сили,
ні настрою виконувати духовні вправи, то легко визначить міру,
необхідну їй для того, щоби підтримувати себе в належному
стані.
[214] Правило п’яте.
Споживаючи їжу, слід уявляти собі, як Господь наш Ісус Христос
трапезує у товаристві своїх апостолів, як Він їсть, як п’є, як
дивиться і як говорить, і намагатися Його наслідувати, щоб наш
розум відтак зосереджувався головно на роздумах про Господа
нашого і менше переймався підтриманням тіла. Так осягнемо
кращий спосіб і порядок поведінки та керування
собою.
[215] Правило шосте. Часом
під час споживання їжі можна також заглибитися в інші роздуми,
приміром, про життя святих, про якесь побожне споглядання чи
певну духовну справу, яку треба здійснити; коли таким чином
зосередитися на якійсь добрій думці, то робимося менш
сприйнятливими до чуттєвого задоволення, яке приносить
їжа.
[216] Правило сьоме. Понад
усе слід остерігатися, щоб наш розум не був цілковито
поглинутий їжею і щоби жадібність не перевищувала всі інші
почуття. Потрібно панувати над собою як у способі споживання
їжі, так і у тому, що стосується кількості спожитої
страви.
[217] Правило восьме. Щоби
позбутися невпорядкованості у споживанні їжі, вельми корисно
після обіду чи вечері або у якийсь інший час, коли бажання їсти
чи пити не таке сильне, встановлювати собі на найближчий обід
або вечерю певну норму споживання страв, і так щодня. Яким би
сильним не було бажання їсти чи спокуса, цю норму не слід
перевищувати; навпаки, намагаючись подолати будь-який
невпорядкований потяг до їжі та спокуси, що їх нам підсовує
сатана, потрібно їсти тим менше, чим більшою є
спокуса.
ТИЖДЕНЬ
ЧЕТВЕРТИЙ
[218]
СПОГЛЯДАННЯ ПЕРШЕ
Як Господь наш
Ісус Христос з’явився перед Пресвятою Дівою [299]
Молитва
приготування – як
звичайно.
[219] Впровадження перше.
Історія. Тут потрібно пригадати, як після смерті Христа на
хресті Його тіло відділилося від душі, проте незмінно
перебувало у єдності з Божеством; як Його благословенна душа,
також з’єднана з Божеством, зійшла в ад і, визволивши
звідти душі праведників, повернулася до гробу; як відтак
Христос, воскресши із мертвих, з’явився з душею і тілом перед
своєю Благословенною Матір’ю.
[220] Впровадження друге.
Витворення в уяві місця. Тут слід уявити собі святий гріб, а
також місце, де стояв дім Пресвятої Діви, в тому числі окремі
кімнати, молільню тощо.

|