[201] Впровадження перше. Історія. Тут йдеться про те, як Господь наш Ісус Христос зійшов зі своїми одинадцятьма учнями з гори Сіон, де відбулася Вечеря, і вирушив у долину Йосафата; як, залишивши вісьмох з учнів на одному боці долини і ще трьох – у саду, Ісус став молитися, обливаючись кривавим потом; як, тричі помолившись до Отця, Він розбудив своїх учнів, а вороги попадали ниць, зачувши Його голос; як Юда привітав Христа, поцілувавши, а Петро відтяв Малехові вухо, яке Господь тут же повернув на місце; як Ісуса схопили, буцім розбійника, і повели назад через долину й знову під гору до дому Анни.

[202] Впровадження друге. Витворення в уяві місця. Тут потрібно роздивитися дорогу, яка веде від гори Сіон в долину Йосафата і далі до Гетсиманського саду: широка вона чи вузька, той має вигляд чи інший.

[203] Впровадження третє. Просити того, чого хочемо. Тут потрібно просити того, що пов’язане зі Страстями: скорботи разом із Христом у скорботі; скрухи серця разом із Христом стражденним; сліз та внутрішніх страждань через ті великі муки, що їх Христос прийняв заради нас.

[204] Примітка перша. У цьому другому спогляданні після молитви приготування та трьох вже поданих вище впроваджень потрібно дотримуватися тієї ж послідовності пунктів і бесід, що й у першому спогляданні Тайної вечері. Під час Літургії та вечірні виконуються два повторення першого і другого споглядань, а перед вечерею – застосування до них чуттів. Розпочинати потрібно завжди з молитви приготування та трьох впроваджень, узгоджених з предметом споглядання, дотримуючись при цьому порядку, поданого і поясненого вище у Другому тижні [119, 152; див. також 72].

[205] Примітка друга. Залежно від віку, здоров’я та темпераменту того, хто робить вправи, потрібно щодня виконувати п’ять вправ або менше.

[206] Примітка третя. У цьому Третьому тижні слід частково змінити другу і шосту додаткові вказівки.

Друга вказівка змінюється так: щойно прокинувшись, потрібно подумати про те, куди й навіщо йдемо, і коротко переглянути подумки споглядання, яке маємо намір здійснити, залежно від відповідної тайни; встаючи й одягаючись, треба постаратися спонукати себе до смутку та печалі з приводу великої скорботи і мук Господа нашого Ісуса Христа.

Шосту вказівку потрібно змінити таким чином: не слід збуджувати у собі радісні думки, навіть добрі та святі, наприклад, про Воскресіння і небесну славу; натомість треба налаштовуватися на смуток, скорботу і скруху серця, часто пригадуючи собі Христові діяння і ті страждання та муки, що їх Він зносив від народження аж до тієї тайни Страстей, яку саме споглядаємо.

[207] Примітка четверта. Частковий іспит сумління стосовно вправ та вказівок, пов’язаних із цим Тижнем, слід виконувати у той же спосіб, що й попереднього Тижня [160].

[208] ДЕНЬ ДРУГИЙ

Опівночі споглядають події, що відбулися від Гетсиманського саду до дому Анни включно [291]; вранці – події від дому Анни до дому Каяфи включно [292]. Опісля потрібно провести два повторення та застосування чуттів у зазначений вище спосіб [204].

ДЕНЬ ТРЕТІЙ

Опівночі – від дому Каяфи до Пилата включно [293]; вранці – від Пилата до Ірода включно [294]; далі – два повторення і застосування чуттів у вже описаний спосіб [204].

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ

Опівночі – від Ірода до Пилата [295], споглядаючи також половину тайн, що відбулися в домі Пилата; згодом, вранці – інші тайни, що сталися в цьому ж домі. Повторення і застосування чуттів – так, як вказано вище.

ДЕНЬ П’ЯТИЙ

Опівночі – від дому Пилата до розп’яття на хресті [296]; вранці – від підняття на хресті до смерті Господа нашого Ісуса Христа [297]; потому – два повторення та застосування чуттів, як звичайно.

ДЕНЬ ШОСТИЙ

Опівночі – від зняття з хреста до покладення до гробу включно; вранці – від поховання [298] до дому, куди пішла Пресвята Діва після похорону свого Сина.

ДЕНЬ СЬОМИЙ

споглядання всіх страстей господніх

опівночі і на світанку

Замість повторень і застосування чуттів слід упродовж усього дня якомога частіше думати про те, як Пресвяте Тіло Господа нашого Ісуса Христа відділилося від душі і перебувало окремо від неї; де і як його було поховано. Також треба уявити собі, якою самотньою була у своєму горі та скорботі Пресвята Діва і, з іншого боку, учні Христа.

[209] Примітка. Варто зауважити, що у випадку, коли хтось забажає продовжити час, відведений для розважань над Страстями, то треба брати менше тайн для кожного споглядання. Наприклад, для першого споглядання [289] – тільки Тайну Вечерю [пункт 1]; для другого – омивання ніг [пункт 2]; для третього – дар Пресвятої Євхаристії [пункт 3]; для четвертого – прощальні слова Христа до учнів, і так далі стосовно інших споглядань і тайн. Опісля, закінчивши споглядання Страстей, слід присвятити цілий день першій їхній частині, наступний день – другій частині, а третій – перегляду всіх Страстей.

Навпаки, якщо хтось захоче скоротити час, відведений для Страстей, то нехай візьме опівночі – Тайну Вечерю; на світанку – Гетсиманський сад; під час Літургії – дім Анни; під час Вечірні – дім Каяфи; перед вечерею – дім Пилата; так, щоби, пропускаючи повторення і застосування чуттів, виконувати щодня п’ять різних вправ, кожну з них поєднуючи з окремою тайною Господа нашого Ісуса Христа.

Закінчивши у такий спосіб переглядати всі Страсті Господні, можна наступний день присвятити спогляданню їх у цілому, чи то в одній вправі, чи у кількох, залежно від того, що видаватиметься кориснішим.

[210] ПРАВИЛА,

які допомагають впорядкувати приймання їжі

Правило перше. Немає особливої потреби утримуватися від хліба, позаяк ця їжа, зазвичай, не викликає у нас надмірної жадібності чи спокуси, на відміну від інших страв.

[211] Правило друге. Що стосується питва, то тут, вочевидь, слід дотримуватися більшої помірності, ніж у споживанні хліба. Тож треба уважніше обдумувати, що принесе нам користь, а що завдасть шкоди, аби, відповідно, погоджуватися на це чи відкидати.

[212] Правило третє. Стосовно інших страв треба притримуватися більшої та ціліснішої помірності, адже саме тут криється сильніша небезпека невпорядкованої прив’язаності до їжі та відповідних спокус. Щоб уникнути нестриманості у прийманні їжі, можна виховувати у собі помірність такими двома способами: по-перше, звикати до споживання простішої їжі, а по-друге, вживати вишуканіші страви у менших кількостях.

[213] Правило четверте. Чим більше обмежувати себе у прийманні звичайної їжі, остерігаючись, одначе, при цьому, щоб не занедужати, тим швидше знайдемо норму, якої слід притримуватися у їжі та питті. Так відбувається через дві причини: по-перше, тому, що той, хто у такий спосіб допомагає собі і так себе налаштовує, часто ясніше відчуває внутрішнє просвітлення, втіху та Боже натхнення, що вказують йому цю норму; а по-друге, якщо людина бачить, що внаслідок такої стриманості у неї не вистачає ні тілесної сили, ні настрою виконувати духовні вправи, то легко визначить міру, необхідну їй для того, щоби підтримувати себе в належному стані.

[214] Правило п’яте. Споживаючи їжу, слід уявляти собі, як Господь наш Ісус Христос трапезує у товаристві своїх апостолів, як Він їсть, як п’є, як дивиться і як говорить, і намагатися Його наслідувати, щоб наш розум відтак зосереджувався головно на роздумах про Господа нашого і менше переймався підтриманням тіла. Так осягнемо кращий спосіб і порядок поведінки та керування собою.

[215] Правило шосте. Часом під час споживання їжі можна також заглибитися в інші роздуми, приміром, про життя святих, про якесь побожне споглядання чи певну духовну справу, яку треба здійснити; коли таким чином зосередитися на якійсь добрій думці, то робимося менш сприйнятливими до чуттєвого задоволення, яке приносить їжа.

[216] Правило сьоме. Понад усе слід остерігатися, щоб наш розум не був цілковито поглинутий їжею і щоби жадібність не перевищувала всі інші почуття. Потрібно панувати над собою як у способі споживання їжі, так і у тому, що стосується кількості спожитої страви.

[217] Правило восьме. Щоби позбутися невпорядкованості у споживанні їжі, вельми корисно після обіду чи вечері або у якийсь інший час, коли бажання їсти чи пити не таке сильне, встановлювати собі на найближчий обід або вечерю певну норму споживання страв, і так щодня. Яким би сильним не було бажання їсти чи спокуса, цю норму не слід перевищувати; навпаки, намагаючись подолати будь-який невпорядкований потяг до їжі та спокуси, що їх нам підсовує сатана, потрібно їсти тим менше, чим більшою є спокуса.

ТИЖДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ

[218] СПОГЛЯДАННЯ ПЕРШЕ

Як Господь наш Ісус Христос з’явився перед Пресвятою Дівою [299]

Молитва приготування – як звичайно.

[219] Впровадження перше. Історія. Тут потрібно пригадати, як після смерті Христа на хресті Його тіло відділилося від душі, проте незмінно перебувало у єдності з Божеством; як Його благословенна душа, також з’єднана з Божеством, зійшла в ад і, визволивши звідти душі праведників, повернулася до гробу; як відтак Христос, воскресши із мертвих, з’явився з душею і тілом перед своєю Благословенною Матір’ю.

[220] Впровадження друге. Витворення в уяві місця. Тут слід уявити собі святий гріб, а також місце, де стояв дім Пресвятої Діви, в тому числі окремі кімнати, молільню тощо.