[141] Пункт другий. Спостерігати, як він скликає незліченних злих духів та розсилає їх одних до одного міста, інших – до іншого, і так по цілому світі, не пропускаючи жодного краю, жодної місцевості, жодної людини.

[142] Пункт третій. Замислитися над словами, з якими він до них звертається. Велить їм накидати на всіх сіті та окови; спершу мають спокушати людей багатством, як це переважно й трапляється, щоби ті тим легше сягнули марної світської слави та почестей, а тоді й безмірної гордовитості. Отож, перший східець – це багатство, другий – почесті, третій – гордість; і такими ось східцями сатана приводить до всіх інших пороків.

[ЧАСТИНА ДРУГА – СТЯГ ХРИСТА]

[143] Подібним чином потрібно, на противагу, вималювати собі в уяві найвищого й істинного Владаря – Господа нашого Ісуса Христа.

[144] Пункт перший. Побачити, як Ісус Христос, наш Господь, стоїть на величезній рівнині біля Єрусалима у скромній, проте прегарній та приємній місцині.

[145] Пункт другий. Спостерігати, як Господь усесвіту вибирає багатьох осіб, апостолів, учнів тощо, і розсилає їх по цілому світу сіяти зерна свого святого вчення серед усіх людей, до якого стану вони не належали б і яке становище у суспільстві не посідали б.

[146] Пункт третій. Порозважати над словами, з якими Господь наш Ісус Христос звертається до всіх своїх слуг і друзів, що їх посилає на це завдання, радячи їм намагатися всім допомагати, закликаючи насамперед до найдосконалішої убогості духа, а якщо це сприятиме служінню Божій Величі, яка обере для них такий шлях, то й до не меншого ступеня вбогості зовнішньої; також до прагнення бути осудженими та зневаженими, позаяк саме це призводить до смирення.

І тут теж будуть три східці: перший – убогість на противагу багатству; другий – осуд та зневага на противагу світським почестям; третій – смирення на противагу гордості. Цими трьома східцями провадитимуть слуги Христові людей до всіх інших чеснот.

[147] Бесіда перша – з Пресвятою Дівою, яку благаємо випросити для нас у Сина свого і Господа благодать бути прийнятим під Його стяг, спершу в найдосконалішій убогості духа, далі ж, якщо це сприятиме служінню Божій Величі, яка обере для нас такий шлях, то й до не меншого ступеня вбогості зовнішньої; а також терплячи зневагу й образи, щоб краще Його в цьому наслідувати, якщо лишень зуміємо чинити так, не призводячи когось до гріха й утримуючись від учинків, неприємних Божій Величі. На завершення промовити “Богородице Діво”.

Бесіда друга – із Сином, благаючи Його вимолити нам цю ж таки благодать в Отця. Опісля прочитати “Душе Христова”.

Бесіда третя – вимолювати згадану благодать в самого Отця. Насамкінець промовити “Отче наш”.

[148] Примітка. Ця вправа виконується спершу опівночі, а потім – рано-вранці; також її слід двічі повторити, один раз під час Літургії і другий – під час вечірні, щоразу закінчуючи трьома вказаними вище розмовами: однією з Пресвятою Дівою, другою – із Сином і третьою – з Отцем. Наступна вправа – “Про три класи людией” – виконують перед вечерею.

[149] ТОГО Ж ТАКИ ЧЕТВЕРТОГО ДНЯ

виконують розважання про три класи людей,

щоб вибрати найкраще для себе

Молитва приготування – як звичайно.

[150] Впровадження перше. Історія тут про трьох чоловіків, типових для свого класу. Вони роздобули по десять тисяч дукатів, проте кожен зробив це або нечесно, або ж не заради любові до Бога. Кожен із них прагне спасти свою душу і знайти у мирі Господа Бога, скинувши зі себе тягар і позбувшись перепони, яку становить прив’язаність до набутого багатства.

[151] Впровадження друге. Витворення в уяві місця. Тут потрібно уявити, що стоїмо перед Господом Богом і всіма Його святими, для того, аби довідатися, що буде для Божої Доброти найприємнішим, і цього забажати.

[152] Впровадження третє. Просити про те, чого хочемо. Тут треба просити про благодать обрати те, що найбільше послужить славі Божої Величі та спасінню нашої душі.

[153] Чоловік, типовий для першого класу, хотів би позбутися прив’язаності до здобутих грошей, щоб у мирі знайти Бога і спастися, проте не докладає для цього зусиль навіть у годину своєї смерті.

[154] Чоловік, типовий для другого класу, також хоче позбутися такої прив’язаності, але так, щоб зберегти здобуті гроші для себе, себто прагне, аби Бог зробив так, як хоче він, не наважуючись позбутися грошей, щоб іти до Бога, хоч саме це було б для нього найкраще.

[155] Чоловік, типовий для третього класу, хоче позбутися згаданої прив’язаності так, щоб залишатися цілковито байдужим до здобутих грошей; натомість він прагне чинити з цими грішми лишень у той спосіб, до якого схилить його Господь, а також сам він вважатиме за краще для служіння Божій Величі та її прослави.

Поки що ж він воліє налаштуватися – наскільки це торкається почуттів його серця – на зречення будь-якої прив’язаності; [інакше кажучи], щиро намагається не прагнути ані згаданих грошей, ані будь-чого іншого, якщо лишень це не пов’язано зі служінням Господу Богу, так, щоб тільки бажання краще служити Богові спонукало його взяти певну річ чи відкинути.

[156] Бесіда. Слід провести ті ж три бесіди, що й у попередньому спогляданні про два стяги [147].

[157] Примітка. Треба зазначити, що коли відчуваємо небажання та відразу до властивої убогості, або ж не байдужі до вбогості чи багатства, то подоланню такої невпорядкованої прив’язаності може неабияк допомогти прохання про це під час бесіди, хоч би й усупереч схильності нашої природи; треба, отже, просити, щоби Бог обрав нас для властивої убогості, прагнути цього, благати і молити, але тільки якщо це сприятиме служінню Божій Величі та її прославі.

[158] ДЕНЬ П’ЯТИЙ

споглядання того, як Господь наш Ісус Христос покинув Назарет

і вирушив до річки Йордан, де був охрещений [273]

[159] Примітка перша. Це споглядання виконується один раз опівночі і другий – рано-вранці. Поза тим його треба двічі повторити, спершу під час Літургії, а потім – під час вечірні, а також перед вечерею провести застосування п’яти чуттів. Перед кожною з цих п’яти вправ читають звичайну молитву приготування і здійснюють три впровадження, як у спогляданні Воплочення  [102] і Різдва [111]. Закінчити потрібно трьома бесідами, як у розважанні про три класи людей [147], або відповідно до примітки, поданої після зазначеного розважання [157].

[160] Примітка друга. Після обіду і після вечері слід проводити частковий іспит сумління стосовно помилок та недбалості у вправах та додаткових вказівках, виконаних того дня; так треба чинити й у наступні дні.