ЗРЕШТОЮ В
РИМІ: 1538
[98]
[a] 1 З Рима
прочанин подався до Монтекассино давати «Вправи» докторові
Ортісу. Він пробув там сорок днів і в один із них бачив, як
бакалавр Осес здіймається на небо. Це викликало у нього багато
сліз і принесло велику духовну втіху. Він бачив це настільки
ясно, що якби взявся стверджувати протилежне, то йому здалося
б, наче він говорить неправду.
2
З
Монтекассино прочанин привів із собою Франсиско
Естраду;
3
повернувшись
до Рима, він заходився допомагати душам. Вони й далі жили у
винограднику. Він давав «Духовні Вправи» різним людям
одночасно, один із них жив у Санта-Марія-Маджоре, інший – у
Понте-Сиксто.
4
Тоді почалися
переслідування. Міґель почав завдавати клопотів і погано
говорити про прочанина, який домігся, аби його викликали до
губернатора, але спершу показав останньому листа, в якому
Міґель всіляко вихваляє прочанина.
5
Губернатор
допитав Міґеля і постановив вигнати його з Рима.
6
Після цього
до гоніння взялися Мударра і Барреда, як твердили, що прочанин
та його товариші були втікачами з Іспанії, з Парижа і з
Венеції.
7
Зрештою за
присутности губернатора і легата, який був тоді в Римі, обидвоє
визнали, що не можуть сказати про них нічого поганого: ні про
їхні звичаї, ні про їхнє вчення.
8
Легат звелів,
щоб усю цю справу замовчали, але прочанин на це не погодився,
сказавши, що хоче конкретного рішення.
9
Це не
сподобалося ні легатові, ні губернатору, ні навіть тим, хто
спершу ставився до прочанина приязно; та врешті-решт, через
кілька місяців до Рима прибув Папа.
10
Прочанин
пішов поговорити з ним у Фраскаті і навів йому кілька фактів;
поінформований таким чином, Папа наказав, щоб винесли вирок на
користь прочанина, і т.д.
11
З
допомогою прочанина та його товаришів в Римі започатковано
деякі благочестиві заклади: Дім катехуменів, Дім святої Марти,
Дім сиріт і т.д. Решту може розповісти маґістр
Надаль.
[99]
1 Коли все це було розказано, 20 жовтня я запитав
прочанина про «Вправи» і Конституції, бо хотів знати, як він їх
упорядкував.
2
Він сказав
мені, що не склав «Вправи» всі одразу, а, спостерігаючи у своїй
душі деякі зміни і вважаючи їх корисними, думав, що вони
зможуть принести користь й іншим, і тоді записував їх;
приміром, іспит сумління за допомогою ліній, і т.д.
3
Він сказав,
що вибір зробив, зокрема, з того розмаїття духа й думок, яке
пережив у Лойолі, коли ще страждав від болю в нозі.
4
Ще він
сказав, що про Конституції поговорить зі мною
ввечері.
5
Того ж таки
дня, перед вечерею, він викликав мене до себе, маючи вигляд
людини, зосередженої сильніше, ніж звичайно, і зробив щось на
взірець заяви, суть якої полягала у вияві того наміру і тієї
щирости, з якими він все це розповідав. Він висловив
упевненість в тому, що ніде не перебільшував,
6
а
також сказав, що завдав чимало образ нашому Господеві після
того, як почав служити Йому, але ніколи не піддався на смертний
гріх.
7
Натомість він
повсякчас зростав у благоговінні, тобто у здатності знаходити
Бога, а зараз – більше, ніж будь-коли доти у житті.
8
Щоразу,
будь-якої години, коли він хотів відшукати Бога, то знаходив
Його. І навіть зараз до нього часто навідуються видіння,
особливо ті, що їх згадано вище, при яких він бачить Христа, як
сонце.
9
Це часто
траплялося, коли він був заклопотаний важливими справами, і
підтверджувало його правоту.
[100]
[b] 1 До нього також
навідувалось безліч видінь, коли він відправляв Месу; те саме
часто відбувалося і тоді, коли він впорядковував Конституції.
Він може тепер стверджувати це з впевненістю, бо щодня
записував те, що діялося у нього в душі, і має ці
записи.
2
Він показав
мені доволі великий стос записів, з яких прочитав значний
уривок.
3
Переважно то
були видіння, як підтверджували ту чи іншу Конституцію, часом
він бачив Бога Отця, часом – усіх Осіб Тройці, а часом –
Пресвяту Діву, яка то заступалася, то підтверджувала його
правоту.
4
Зокрема, він
повідав мені про рішення, задля яких упродовж сорока днів щодня
правив Месу і щодня щедро проливав сльози. Питання стосувалося
того, чи повинна церква мати сталий дохід і чи може Товариство
ним користуватися.
[101]
[c] 1 Укладаючи
Конституції, він дотримувався такого порядку: щодня відправляв
Месу, викладав перед Богом той пункт, над яким працював, і
молився за це; і під час молитви, і під час Меси він завжди
проливав сльози
2
Я
захотів побачити всі ці записи Конституцій і запитав його, чи
не залишить він їх мені на якийсь час, та він не
захотів.
[a]
Цей
розділ складається з кількох уривків, і перша
його частина закінчується полегшеним зітханням:
решту може докінчити Надаль. По тому розповідь
перебирає да Камара, говорячи від першої особи і
подаючи деякі дуже цікаві та корисні
відомості.
Єронім Надаль
народився на Майорці і вперше зустрівся з Ігнатієм у
Парижі, проте тоді тримався від нього на відстані.
Після тривалого та болісного процесу розпізнавання він
став єзуїтом у Римі, і незабаром його стали неабияк
цінувати з здатність засвоювати та ясно висловлювати
дух Ігнатія, який поставив перед ним завдання
поширювати та тлумачити членам Товариства, яке
знаходилося на стадії формування, експериментальні
Конституції. Його ще й сьогодні вважають авторитетом у
справі Ігнатієвої харизми.
[b]
Згадані
записи Ігнатій знищив; утім одна частина
збереглася і зараз високо цінується та відома під
назвою «Духовного Щоденника»; це сорокаденне
розпізнавання вбогости, про яке йдеться
далі.
[c]
Ігнатій
взявся укладати Конституції не з власної
ініціативи, а за дорученням товаришів.
Конституції написано майже цілком завдяки його
праці; з компетентною допомогою свого секретаря,
Хуана Поланко, він невтомно провадив дослідження
і консультації, вносячи виправлення аж до своєї
смерти у 1556 р. і залишивши остаточне схвалення
Першій Генеральній Конґреґації, яка зібралася у
1558 р. і прийняла текст з мінімальними
змінами.

|