ЗРЕШТОЮ В РИМІ: 1538
[98] [a] 1 З Рима прочанин подався до Монтекассино давати «Вправи» докторові Ортісу. Він пробув там сорок днів і в один із них бачив, як бакалавр Осес здіймається на небо. Це викликало у нього багато сліз і принесло велику духовну втіху. Він бачив це настільки ясно, що якби взявся стверджувати протилежне, то йому здалося б, наче він говорить неправду.
2 З Монтекассино прочанин привів із собою Франсиско Естраду;
3 повернувшись до Рима, він заходився допомагати душам. Вони й далі жили у винограднику. Він давав «Духовні Вправи» різним людям одночасно, один із них жив у Санта-Марія-Маджоре, інший – у Понте-Сиксто.
4 Тоді почалися переслідування. Міґель почав завдавати клопотів і погано говорити про прочанина, який домігся, аби його викликали до губернатора, але спершу показав останньому листа, в якому Міґель всіляко вихваляє прочанина.
5 Губернатор допитав Міґеля і постановив вигнати його з Рима.
6 Після цього до гоніння взялися Мударра і Барреда, як твердили, що прочанин та його товариші були втікачами з Іспанії, з Парижа і з Венеції.
7 Зрештою за присутности губернатора і легата, який був тоді в Римі, обидвоє визнали, що не можуть сказати про них нічого поганого: ні про їхні звичаї, ні про їхнє вчення.
8 Легат звелів, щоб усю цю справу замовчали, але прочанин на це не погодився, сказавши, що хоче конкретного рішення.
9 Це не сподобалося ні легатові, ні губернатору, ні навіть тим, хто спершу ставився до прочанина приязно; та врешті-решт, через кілька місяців до Рима прибув Папа.
10 Прочанин пішов поговорити з ним у Фраскаті і навів йому кілька фактів; поінформований таким чином, Папа наказав, щоб винесли вирок на користь прочанина, і т.д.
11 З допомогою прочанина та його товаришів в Римі започатковано деякі благочестиві заклади: Дім катехуменів, Дім святої Марти, Дім сиріт і т.д. Решту може розповісти маґістр Надаль.
[99] 1 Коли все це було розказано, 20 жовтня я запитав прочанина про «Вправи» і Конституції, бо хотів знати, як він їх упорядкував.
2 Він сказав мені, що не склав «Вправи» всі одразу, а, спостерігаючи у своїй душі деякі зміни і вважаючи їх корисними, думав, що вони зможуть принести користь й іншим, і тоді записував їх; приміром, іспит сумління за допомогою ліній, і т.д.
3 Він сказав, що вибір зробив, зокрема, з того розмаїття духа й думок, яке пережив у Лойолі, коли ще страждав від болю в нозі.
4 Ще він сказав, що про Конституції поговорить зі мною ввечері.
5 Того ж таки дня, перед вечерею, він викликав мене до себе, маючи вигляд людини, зосередженої сильніше, ніж звичайно, і зробив щось на взірець заяви, суть якої полягала у вияві того наміру і тієї щирости, з якими він все це розповідав. Він висловив упевненість в тому, що ніде не перебільшував,
6 а також сказав, що завдав чимало образ нашому Господеві після того, як почав служити Йому, але ніколи не піддався на смертний гріх.
7 Натомість він повсякчас зростав у благоговінні, тобто у здатності знаходити Бога, а зараз – більше, ніж будь-коли доти у житті.
8 Щоразу, будь-якої години, коли він хотів відшукати Бога, то знаходив Його. І навіть зараз до нього часто навідуються видіння, особливо ті, що їх згадано вище, при яких він бачить Христа, як сонце.
9 Це часто траплялося, коли він був заклопотаний важливими справами, і підтверджувало його правоту.
[100] [b] 1 До нього також навідувалось безліч видінь, коли він відправляв Месу; те саме часто відбувалося і тоді, коли він впорядковував Конституції. Він може тепер стверджувати це з впевненістю, бо щодня записував те, що діялося у нього в душі, і має ці записи.
2 Він показав мені доволі великий стос записів, з яких прочитав значний уривок.
3 Переважно то були видіння, як підтверджували ту чи іншу Конституцію, часом він бачив Бога Отця, часом – усіх Осіб Тройці, а часом – Пресвяту Діву, яка то заступалася, то підтверджувала його правоту.
4 Зокрема, він повідав мені про рішення, задля яких упродовж сорока днів щодня правив Месу і щодня щедро проливав сльози. Питання стосувалося того, чи повинна церква мати сталий дохід і чи може Товариство ним користуватися.
[101] [c] 1 Укладаючи Конституції, він дотримувався такого порядку: щодня відправляв Месу, викладав перед Богом той пункт, над яким працював, і молився за це; і під час молитви, і під час Меси він завжди проливав сльози
2 Я захотів побачити всі ці записи Конституцій і запитав його, чи не залишить він їх мені на якийсь час, та він не захотів.
[a] Цей розділ складається з кількох уривків, і перша його частина закінчується полегшеним зітханням: решту може докінчити Надаль. По тому розповідь перебирає да Камара, говорячи від першої особи і подаючи деякі дуже цікаві та корисні відомості. Єронім Надаль народився на Майорці і вперше зустрівся з Ігнатієм у Парижі, проте тоді тримався від нього на відстані. Після тривалого та болісного процесу розпізнавання він став єзуїтом у Римі, і незабаром його стали неабияк цінувати з здатність засвоювати та ясно висловлювати дух Ігнатія, який поставив перед ним завдання поширювати та тлумачити членам Товариства, яке знаходилося на стадії формування, експериментальні Конституції. Його ще й сьогодні вважають авторитетом у справі Ігнатієвої харизми.
[b] Згадані записи Ігнатій знищив; утім одна частина збереглася і зараз високо цінується та відома під назвою «Духовного Щоденника»; це сорокаденне розпізнавання вбогости, про яке йдеться далі.
[c] Ігнатій взявся укладати Конституції не з власної ініціативи, а за дорученням товаришів. Конституції написано майже цілком завдяки його праці; з компетентною допомогою свого секретаря, Хуана Поланко, він невтомно провадив дослідження і консультації, вносячи виправлення аж до своєї смерти у 1556 р. і залишивши остаточне схвалення Першій Генеральній Конґреґації, яка зібралася у 1558 р. і прийняла текст з мінімальними змінами.
| |
