Духовна символіка фільму «Кроляча нора»
У фільмі виразно показано найбільше і
найпоширеніше ідолопоклонство: батьків до своїх дітей. В
духовній структурі людини Бог повинен бути на першому
місці. Віра в Бога не обов’язково повинна бути виражена
назовні приналежністю до якоїсь релігії. Віра – це
глибинне спрямування людини до неба, яке вона може й не
усвідомлювати, але живе ним. Коли ж це спрямування
обертається до землі і досягає свого апогею, то стає
ідолом, зникнення якого перетворюється для людини втратою
смислу життя. І саме рідна дитина, яка є продовженням
земного життя батьків, найбільше заземлює людей, і
трагічна смерть дитини стає духовною смертю
батьків.
Жертва Авраама – це не випробовування його
віри, як загально вважають, а воскресіння віри. Коли в
нього народився син, то віра почала зникати, його
спрямування в майбутнє почало з Бога переходити на сина.
Син поступово переходив на місце Бога, отож ставав
ідолом. У світосприйнятті Авраама Бог і син перестали
займати належні їм місця. Щоби виправити ситуацію
потрібні були радикальні міри: поставити Авраама перед
вибором – Бог або син. Він вибрав Бога, отож поставив
Бога і сина на свої місця. Якою ціною це йому вдалося
зробити? В його душі проходила велика боротьба, наслідки
якої виходили далеко за межі його родини і вплинули на
історію всього людства. Жертва сина стала непотрібною. А
що би сталося, якби він вибрав сина? Здогадайтеся
самі.
Гадаю, що друга велика духовна боротьба за
існування людства – це Гетсиманський
сад.
|