Духовна символіка фільму «Кроляча нора»  

 

У фільмі виразно показано найбільше і найпоширеніше ідолопоклонство: батьків до своїх дітей. В духовній структурі людини Бог повинен бути на першому місці. Віра в Бога не обов’язково повинна бути виражена назовні приналежністю до якоїсь релігії. Віра – це глибинне спрямування людини до неба, яке вона може й не усвідомлювати, але живе ним. Коли ж це спрямування обертається до землі і досягає свого апогею, то стає ідолом, зникнення якого перетворюється для людини втратою смислу життя. І саме рідна дитина, яка є продовженням земного життя батьків, найбільше заземлює людей, і трагічна смерть дитини стає духовною смертю батьків. 

Жертва Авраама – це не випробовування його віри, як загально вважають, а воскресіння віри. Коли в нього народився син, то віра почала зникати, його спрямування в майбутнє почало з Бога переходити на сина. Син поступово переходив на місце Бога, отож ставав ідолом. У світосприйнятті Авраама Бог і син перестали займати належні їм місця. Щоби виправити ситуацію потрібні були радикальні міри: поставити Авраама перед вибором – Бог або син. Він вибрав Бога, отож поставив Бога і сина на свої місця. Якою ціною це йому вдалося зробити? В його душі проходила велика боротьба, наслідки якої виходили далеко за межі його родини і вплинули на історію всього людства. Жертва сина стала непотрібною. А що би сталося, якби він вибрав сина? Здогадайтеся самі. 

Гадаю, що друга велика духовна боротьба за існування людства – це Гетсиманський сад.