Духовна символіка фільму «Двері»  

Перейдемо відразу до суті. Кожна людина жаліє за своїм минулим, особливо за дуже болючими і трагічними подіями, які вважає випадковими у своєму житті або своїми помилками, наслідком своєї людської незрілості і дурості. Вона вважає, що час зробив її більш зрілою, мудрішою. І якби мати змогу прожити життя ще раз, але вже з теперішнім моїм розумом, то жив би по-іншому, не зробив би багато поганого, за що жалію, і зробив би багато добра. 

Несприйняття минулого – це один з критеріїв духовної незрілості людини. Минуле неможливо змінити в емпіричному, матеріальному плані. Але можна змінити в духовному плані. Людська душа – духовна субстанція, яка існує поза часом і простором. Справжнє християнське навернення – це зустріч з Богом, який змінює серце й свідомість. Навернена людина в глибокій молитві спроможна увійти в своє минуле разом з Богом, і разом з Богом ще раз пережити все своє минуле і зустрітися в минулому з Богом, у трагічних подіях. Це означає, що з переміненим серцем і свідомістю вона побачить і зрозуміє в трагічних подіях минулого не випадковість, а закономірність, глибокий прихований сенс, якого до цього не бачила, і сприйме своє минуле, воно її перестане мучити і відпустить. Нічого в минулого вже не треба буде змінювати. 

У фільмі «Двері» показано спроби людей змінити, покращити своє минуле. Вони входять у минуле з досвідом прожитих років, вважають, що стали мудрішими і по-новому проживуть своє життя краще. Але їхня мудрість, набута досвідом років, це лінійна, горизонтальна мудрість, яка їх змінила поверхнево, не глибоко. В глибині вони залишились такими, якими й були. І входження в минуле емпіричним шляхом, таким як зробили вони, це порушення Божих законів, спроба повернути час назад, стати богами в якомусь значенні. І наслідки йдуть відразу – вони проживають своє життя не краще, а гірше, нищать себе й інших. Фільм «Ефект метелика» показує те ж саме, тільки в іншій формі. 

Що показує досвід духовного керівництва? Людина, яка дуже жаліє за своїм минулим, прагне його змінити, воно її мучить, велику частину життя проживає в болючих споминах про минуле, така людина закриває собі майбутнє. Відбувається щось, подібне до зіткнення протилежностей, ставлення до минулого в духовному плані передається на ставлення до майбутнього. Майбутнього ще нема, а людина вже себе запрограмувала на погане майбутнє, і притягує його.