Духовна
символіка фільму "Кода да Вінчі"
Я вже описав духовну символіку фільму «Гра» і
внутрішню динаміку духовного життя людини. Ця динаміка
універсальна для кожної людини – вірить вона в Бога чи
ні. В цьому плані головна героїня фільму «Код да Вінчі»
подібна до головного героя фільму «Гра». Фільм – це опис
її духовного шляху. Якою вона була спочатку і якою стала
вкінці? Нерозуміння свого минулого, яке було дуже
неординарним – усі дівчатка бавилися ляльками, а її дід
змушував розв’язувати якісь головоломки.
Нерозуміння означає несприйняття, втрату,
незадоволення, нарікання і претензії до близьких людей і
до всього світу, бажання змінити своє минуле. Більшість
християн мають такий світогляд, не усвідомлюючи, що така
ментальність антихристиянська, матеріалістична – не
бачити в своєму житті глибшого сенсу, а лише випадковість
і злу волю інших людей. Це означає, що Бог існує лише в
голові в виді ідей, доктрин і принципів, але повністю
відсутній в реальному світі у конкретних життєвих
ситуаціях, які не випадкові, а над ними стоїть Вища
Воля.
Розслідування вбивства діда стало для Софії
духовною мандрівкою в своє минуле, в глибини своєї
пам’яті, підсвідомості й душі. Знання і пізнання – різні
речі. Вона знала своє минуле, але не розуміла його,
тобто, розуміла по-своєму. Наприклад, психологи або
філософи мають однакові знання – читають ті самі книжки,
але кожний психолог має своє розуміння психології, як і
кожний філософ своє розуміння філософії.
Тепер постійна ситуація стресу, небезпека для
життя активізує всі її людські здатності – пам’ять,
розум, волю. В граничних ситуаціях між життям і смертю
активізуються її духовні структури – вона пізнає своє
минуле щораз глибше. З пізнанням приходить зрозуміння,
акцептація.
Людина духовно змінюється, щораз менше в своїх
бідах когось звинувачує, а зосереджується на пізнанні й
зрозумінні – починає усвідомлювати сенс свого життя, що
дає більше впевненості й спокою. Вона розплутала цей
клубок повністю і в кінці фільму ми бачимо її радісною й
спокійною.
Християнською мовою – в її життя справдився
відомий вислів св. Августина: «Неспокійне наше серце,
поки не спочине в Тобі, Боже».
|