Духовна символіка фільму "Кода да Вінчі"

Я вже описав духовну символіку фільму «Гра» і внутрішню динаміку духовного життя людини. Ця динаміка універсальна для кожної людини – вірить вона в Бога чи ні. В цьому плані головна героїня фільму «Код да Вінчі» подібна до головного героя фільму «Гра». Фільм – це опис її духовного шляху. Якою вона була спочатку і якою стала вкінці? Нерозуміння свого минулого, яке було дуже неординарним – усі дівчатка бавилися ляльками, а її дід змушував розв’язувати якісь головоломки.

Нерозуміння означає несприйняття, втрату, незадоволення, нарікання і претензії до близьких людей і до всього світу, бажання змінити своє минуле. Більшість християн мають такий світогляд, не усвідомлюючи, що така ментальність антихристиянська, матеріалістична – не бачити в своєму житті глибшого сенсу, а лише випадковість і злу волю інших людей. Це означає, що Бог існує лише в голові в виді ідей, доктрин і принципів, але повністю відсутній в реальному світі у конкретних життєвих ситуаціях, які не випадкові, а над ними стоїть Вища Воля.

Розслідування вбивства діда стало для Софії духовною мандрівкою в своє минуле, в глибини своєї пам’яті, підсвідомості й душі. Знання і пізнання – різні речі. Вона знала своє минуле, але не розуміла його, тобто, розуміла по-своєму. Наприклад, психологи або філософи мають однакові знання – читають ті самі книжки, але кожний психолог має своє розуміння психології, як і кожний філософ своє розуміння філософії.

Тепер постійна ситуація стресу, небезпека для життя активізує всі її людські здатності – пам’ять, розум, волю. В граничних ситуаціях між життям і смертю активізуються її духовні структури – вона пізнає своє минуле щораз глибше. З пізнанням приходить зрозуміння, акцептація.

Людина духовно змінюється, щораз менше в своїх бідах когось звинувачує, а зосереджується на пізнанні й зрозумінні – починає усвідомлювати сенс свого життя, що дає більше впевненості й спокою. Вона розплутала цей клубок повністю і в кінці фільму ми бачимо її радісною й спокійною.

Християнською мовою – в її життя справдився відомий вислів св. Августина: «Неспокійне наше серце, поки не спочине в Тобі, Боже».