VADEMECUM ANIMATORA  

 

Четверта частина 

 

МОЛИТВА 

 

Як жити духовністю 

св. Ігнатія? 

 

Редактор о. Збігнєв Шульчик ТІ 

 

переклав о. О. Кривобочок ТІ 

 

 

ВСТУП 

 

Дорогий Аніматоре! Ти вже на четвертому рівні формації. Практика показує, що небагато учасників доходять до цього рівня. Частина відходить з огляду на вищі студії. Частина відійшла при зміні аніматора, бо рідко один аніматор веде групу чотири роки. Частина відійшла, бо не хотіли вже були в спільноті. Якими би не були причини зменшення спільноти, маєш перед собою завдання вести молодь під час останнього року формації. 

Четвертий рік формації пробігає під гаслом молитви. Але під тим самим загальним словом приховується багато більше. «Четвірка» – це час приготування до залишення спільноти і пошуків свого місця в світі, іншими словами – пошуків свого покликання. Щоби цей вибір був добрим і розсудливим, пропоную тобі провести інтенсивний курс ігнатіянської духовності на тему правил духовного розпізнавання І тижня Духовних Вправ св. Ігнатія Лойоли і способу здійснення вибору. Потім проведи зустріч на тему покликання до чернечого життя і подружжя. Постарайся запросити на зустрічі цікавих гостей: подружжя, єзуїтів, черниць. Тут також знайдеш пропозиції вправ під цікавою назвою GodFinder, які мають зробити серце чуйним на дію Бога в щоденності. Присвяти трохи часу на підсумок часу, проведеного в спільноті. Також заглядай до конспектів третього рівня формації. Може схочеш поглибити деякі теми, які не встиг проробити раніше. Особливо, якщо тобі не вдалося провести Семінар Віднови Віри на «трійці», то зроби це тепер. Думаю, що варто повторити конспекти на тему Фундаменту з другого рівня. Принаймні в скороченому варіанті як введення до курсу духовності. Зверни увагу на допомогу в переживанні літургічного року та інші конспекти, які допоможуть при вирішенні конфліктів. Попроси модератора про всі матеріали, яких ще не маєш. Пам’ятай, щоби часто робити медитацію. Практика показує, що якщо занедбують молитву упродовж року, то літні реколекції четвертого рівня даються дуже важко… Можеш час до часу просити учасників готувати зустрічі згідно з твоїми вказівками. Це дуже інтегрує групу і вчить співвідповідальності за спільноту. 

Після стількох років формації ти вже повинен бути в інтегрованій групі осіб, які добре знають одне одного. Якщо ти вже рік аніматор, то маєш за собою важкий період. Якщо ти став аніматором тепер, то познайомся з розділом Ти став аніматором своєї групи? Там знайдеш багато цінних зауважень аніматорів, які мають що тобі сказати. 

У цьому зошиті знайдеш як пропозиції конспектів, так і цінні вказівки для своєї праці. Познайомся з введенням до ігнатіянської педагогіки. Це допоможе тобі краще зрозуміти коріння, з якого виростає спільнота MAGIS і наш спосіб діяння. Може це не популярні тексти, але не пропускай їх. Потім познайомся з вказівками і порадами для тебе як аніматора. Не має сенсу всього вчитися на своїх помилках. Користуйся досвідом минулих поколінь і стань найкращим аніматором для своєї групи. Це вимагає багато праці, але ти справишся. Твоя група цього варта. Познайомся зі способом комунікації на основі книжки Маршала Розенберга Порозуміння без насилля. Це допоможе тобі в спілкуванні й вирішенні різних конфліктів. Отож прочитай цю книжку. Також будуть обговорюватися найчастіші проблеми, з якими зустрічається кожний аніматор, і спосіб реагування з твого боку, який має довести до бажаних результатів. Завжди пам’ятай, що ти воюєш за людей, а не з ними! В останній частині введення обговорюватиметься структура формації, інструкція обслуговування конспектів і перевірені методи праці з молоддю. 

 

ОСНОВИ ІГНАТІЯНСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ 

 

Ігнатіянська педагогіка виростає з досвіду Духовних Вправ св. Ігнатія Лойоли. Її досконалим прикладом є Ratiostudiorum, тобто цілісна система шкільництва, опрацьована єзуїтами, яка функціонує в світі вже двісті років. Але ми говоритимемо не про історію. 

Основою нашого способу діяння як єзуїтів і водночас пов’язаних з нами спільнот є праця через досвід. Св. Ігнатій відкрив, що ми змінюємося не стільки під впливом напоумлень і уроків, скільки під впливом досвіду. До прикладу, можеш вислухати двохгодинну лекцію на тему дружби. Це добре і мудре. Але чи твоє серце не торкне більше допомога товариша, коли її потребуєш, і коли досвідчиш, чим є дружба і підтримка в потребі? Те саме і в приготуванні зустрічей. Можеш приготувати гарний виклад на тему молитви, почуттів і зранень. Це добре і цінне. Але чи людські серця не торкне більше, якщо по дорозі до хреста на високій горі попросиш їх згадати свої болі та зранення, а коли піднімуться на гору – там, де до неба ближче, щоб викричали це все Богові під хрестом Христа, який взяв це все на Себе? Надіюся, що починаєш розуміти, що означає праця через досвід. 

Сам досвід, якщо він не названий, перебуває ніби в тумані. Досвід важливий, але він може розтанути. Після досвіду потрібна рефлексія, усвідомлення того, що сталося, аби вчинити з цього тривалий клейнод і сховати його в своїй душі. Залишити молодих людей після досвіду без рефлексії – це може скривдити їх. Після вправи з криком під хрестом Христа потрібна рефлексія в групі, до прикладу: «Що ти кричав до неба? Чи вважаєш, що Бог тебе почув? Як тепер почуваєшся?» Не можна досвід залишити без рефлексії. Для учасників групи це важливо, бо тоді вони починають краще розуміти себе, а ти маєш можливість вдивитися у їхній досвід, щоб краще відповісти на їхні потреби. 

Але мудрість св. Ігнатія пішла далі – після досвіду і рефлексії зосередитися на тому, до чого вони ведуть. А ведуть вони до того, щоб краще шукати і знаходити Божу волю в усьому. І тому третім основним елементом ігнатіянської педагогіки є дія, тобто перенесення досвіду на щоденне життя. Якщо все, що робиш як аніматор, не змінює життя членів групи, вони не стають кращими дітьми в родині, кращими товаришами й колегами в школі, кращими християнами в щоденному житті, то бракує чогось важливого. Досвід і рефлексія ведуть до того, щоби змінити життя, відкривати Бога в щоденності й бути кращим і більш свідомим. Ідеальним інструментом для цього є ігнатіянський іспит сумління і завдання, які можеш давати своїй групі у так званому міжчассі. 

Щоби досвід «схопив», він повинен відповідати на конкретні потреби членів групи і бути пристосованим до їхніх інтелектуальних і духовних можливостей і до моменту, в якому група перебуває тепер. Це так званий контекст. До прикладу, на початку всі члени групи перелякані і бояться, як їх сприйматиме оточення. Тоді відповідатимеш на їхні потреби, організовуючи інтеграційні ігри. Якщо група вже стабілізувалася, то пора вирушати в мандрівку життя і вчити їх медитації, досвіду спільноти, почати торкатися історії свого життя і зранень. За якийсь час варто зробити підсумок, тобто рефлексію над плодами, які вже зібрано, і окреслити цілі для подальшої дороги. Це так зване оцінювання, тобто підсумування певного часу

Увесь цикл ігнатіянської педагогіки міститься у цій схемі: 

 

 

 

Надіюся, що після введення це буде зрозуміло. 

Беручи за основу Духовні Вправи св. Ігнатія Лойоли, завжди пам’ятай про наступні справи: 

• Завжди став виразну мету зустрічі та ясно й послідовно її реалізуй. Не дозволяй собі хаотично й недбало імпровізувати. 

• Завжди дбай про відповідний рівень мотивації у членів групи, бо як «дуже допоможе, якщо реколектант увійде в реколекції великодушно і щедро», так само члени групи більше скористають, якщо заангажуються у зустріч. 

• Завжди будь чуйним до потреб групи, щоби вміло відповісти на її потреби. Тоді зустріч глибше заляже в душу. 

• Будь креативним і вміло допасовуйся до групи. Кожна група різна і часом любить один метод праці більше від інших. 

• Завжди дбай про відповідний клімат зустрічі. Для молоді це дуже важливо, до прикладу, затемнити приміщення, запалити свічки під час медитації тощо. 

• Часто промовляй образом чи символом – це завжди діє на уяву. 

Учасники групи допоможуть тобі бути аніматором і будуть вчити тебе цього мистецтва. Особливо тоді, коли робитимеш помилки. Але варто користуватися досвідом поколінь. Пам’ятай про наступні справи: 

• Подбай про стосунки зі своїм модератором. Будь з ним щирим, допомагайте один одному. Разом дбаєте про добро спільноти, отож мусите співпрацювати. Ніколи не приховуй проблем. Модератор є для того, щоби допомогти тобі їх долати. Маєш право і обов’язок з любов’ю і пошаною говорити йому те, що тобі не подобається в його поведінці чи функціонуванні спільноти. 

• Праця аніматора – це служіння. Пам’ятай, що це вимогливе завдання і передовсім служіння тим, кого Бог тобі довірив. Мусиш присвятити відповідний час і зусилля, щоби твоє служіння принесло плоди. 

• Ти повинен второпно допасуватися до групи і стати для них провідником. Не будь диктатором, який вважає, що група повинна йому сліпо підкорятися. 

• Пам’ятай, що для учасників групи не можеш бути тільки колегою. Ти аніматор. Очевидно, це не означає, що маєш бути сумним і суворим. Ти повинен мати з ними добрі стосунки, бути радісним і відкритим. Завжди відповідай, що ти за них відповідаєш і не можеш дозволити на брак пошани до тебе з їхнього боку. 

• Вміло дбай про відповідну атмосферу в групі. Є час для сміху й забав, але також і для важливих тем і досвіду. Коли група може допасуватися до ситуації, то це означає, що ти на своєму місці. 

• Не лякайся хвилин тиші, до прикладу, коли починається ділення. Витримай напруження і не говори багато. Пам’ятай, що в тиші діється багато доброго. 

• Не лякайся щирих і важких розмов. Часом треба крикнути на молодих, якщо вони на це заслужили. Вони потребують ясних принципів і границь. Не мусиш бути милою тіткою з Америки, яка тільки хвалить і посміхається. 

• Багато слухай і просто люби свою групу, і вона відповість тобі тим самим. Дай серце, і отримаєш серце. 

• Борися за своїх людей. Дбай про них. Але не будь занадто наполегливим. Борися за кожного, але якщо він вирішить відійти, то дай йому свободу. Хто знає, чи він не повернеться за рік. 

• Пам’ятай, що індивідуальні справи вирішуються приватно і не витягуй їх на форум, до прикладу, якщо хтось звернувся до тебе без пошани, то виясни з ним це в приватній розмові. Натомість справи групи слід вирішувати на форумі групі. Якщо хтось образив тебе публічно, то мусить перепросити публічно. 

 

ТИ СТАВ АНІМАТОРОМ СВОЄЇ ГРУПИ? 

 

Якщо ти став аніматором своєї групи після того, як твій аніматор залишив її та пішов своєю дорогою, то перед тобою красива і важка дорога. Великим викликом є те, що ще тиждень назад ти був членом групи, а тепер «зробив кар’єру» аніматора. А товаришам може важко це зрозуміти… Без зайвих введень познайомся з досвідом аніматорів, які через це пройшли, і користайся їх мудрістю і досвідом. 

«Думаючи про те, що написати аніматорам, які беруть керівництво групою після попередника, я ствердила, що найкраще коротко описати свій досвід. На кожній – також і моїй – аніматорській дорозі велику роль відіграє індивідуальне налаштування і досвід, отож для тебе, мабуть, буде найкраще, якщо розповім про свій досвід… 

Я стала аніматоркою після першого рівня формації, будучи в другому класі гімназії. У моїй групі було кілька дівчат, старших від мене на два роки, і першим важким для мене досвідом був їх поступовий відхід упродовж перших двох місяців. Але в загальному початок був добрим. Я мала багато помислів під час зустрічей і велику енергію для їхньої реалізації. Я вміла довго шукати, готувати, друкувати, вирізати тощо, бо люблю, щоб усе було добре опрацьоване і реалізоване. Але часом траплялося, що мої засновки не відповідали дійсності. Помалу згасала активність групи і тому й моя активність, бо мені важко було працювати без видимих ефектів. Мабуть, на тому етапі моєї аніматорської дороги я робила багато помилок, якими хочу тут поділитися. 

Передовсім я не до кінця подбала про конкретний авторитет. З цим мені було важко, бо в групі була моя найближча подруга, і з іншими дівчатами я також мала контакти поза MAGIS-ом. Розділення цих двох дійсностей у моєму розумінні було неможливим. З огляду на мій характер я багато справ дуже брала до серця, що спричинило, що багаторазово втрачала в своїх очах як аніматорка. Таке мислення – це конкретна пастка, і з часом я намагалася її нейтралізувати. Але тоді я цього ще не помічала. Говорю щиро, що я переживала багато криз і часто відчувала, що може це не для мене. Тепер я на четвертому рівні, а ці труднощі все ще виникають, але реагую на них не так емоційно, як два роки тому. Дорога аніматорки і групи – це як синусоїда. Є важкий і радісний досвід. Кожний з них чогось вчить, і щойно з перспективи часу можемо помітити їхню повну цінність, хоча спочатку видається, що вони її не мають. 

Тут я зосередилася на важкому досвіді, але бути аніматором, як уже згадала, – це чудовий досвід. Часто я відчувала, що своїми словами й рефлексіями можу когось вести до Бога і до добра. Це справді несамовито. 

Підсумовуючи свій досвід аніматорки, яка бере групу, хочу передати свої «поради» тим, які перебувають у подібній ситуації: 

• Знаю, що це дуже важко й вимогливо, але справді варто на початку подбати про пошану з боку групи. 

• Щирі розмови про свої почуття, на мою думку, – це ключ до вирішення багатьох труднощів; жалію, що їх в мене часто бракувало. 

• Кризи виникатимуть, і їх не вдасться перескочити. 

• Часом варто звернутися по допомогу, і це не сором, якщо в групі щось не клеїться; не бійся розмовляти зі своїм модератором та іншими аніматорами. 

• Я не спроможна допасувати всіх до мого плану і повністю його реалізувати; часом, незважаючи на великі зусилля, результати незначні; пам’ятай, що інший скористається тим, що ти приготуєш, на стільки, на скільки сам захоче, і часом немає іншої дороги як тільки це прийняти – важливо не піддатися. 

• Навіть якщо часом піддаватимешся – що з кожним трапляється, то спробуй зібрати сили і далі робити своє, бо в цьому всьому йдеться також і про тебе і про твій розвиток стосунків з Богом. 

• Найкраще нікого не вдавати, бути собою і не намагатися уподібнитися до попередньої аніматорки, бо в довшій перспективі це не спрацює. 

• Варто також розмовляти з іншими аніматорами, може знайдуться такі, які вже переживали подібні труднощі й допоможуть тобі з цим дати раду. 

Мабуть це вже все :) 

аніматорка з Нового Сончу 

 

Я брала групу після попередньої аніматорки. З перспективи часу мені здається найважливішим – подбати про взаємну пошану, усталити засади і усвідомити, що без них група просто не буде функціонувати. Дуже важливо також відверто говорити про свої побоювання, слабкості. Особливо про пов’язані з керуванням групою. Мені також допомагало, що всі були активними в творінні чогось нового разом. Це можна робити, розділяючи обов’язки або просити, щоб інші учасники готували деякі зустрічі. Дуже допомагала приємна атмосфера і почуття, що для мене як аніматорки група – важлива справа. Зрозуміло, що не можна дозволити, щоби учасники вилізали тобі на голову. Уникай дуже пасивної атмосфери і не толеруй «розслаблення», тобто браку відповідальності й занедбання обов’язків. 

аніматорка з Нового Сончу 

 

Вступ . Я був аніматором, якого вибрали серед членів групи. Це була хлоп’яча група, і тому дана стаття більше допоможе аніматорам, ніж аніматоркам. Я намагався подати тут універсальні зауваження. Відразу хочу зазначити, що це мої спостереження, а не рецепт для успіху. До ідеалу мені бракувало багато. Але постараюся описати зроблені помилки і ті, які я пробував уникнути. 

Баланс . Відразу хочу пояснити. Йдеться не про те, щоб бути циркачем, який ходить по натягнутому шнурку на зустрічах групи, а про збереження здорової рівноваги між положенням лідера і товариша. Тільки у такий спосіб зможеш передати щось конструктивне, співпрацювати з групою і розраховувати на її відвертість. 

Характерна риса. Знайди щось, що буде визначати тебе на фоні інших. Не будь нейтральним і неокресленим. Знайди свою рису, атрибут чи стиль життя і прискіпливо дотримуйся його. Незважаючи на те, що вибереш, незмінно тримайся цієї риси – що полегшить сприйняття тебе як лідера. Тепер приклади. Очевидно, що анонімні. Я зустрічав різних аніматорів: розгніваних, лагідних, консервативних, ліберальних, смішних, серйозних. Групи, лідер яких – стабільна особа з одною версією самого себе, мають шанс кращого розвитку і доброго самопочуття. Цілком забудь про те, щоб вдавати свого аніматора. Мусиш бути собою, а не вдавати когось іншого, бо це може виглядати жалісно і в довшій перспективі підкопає твій авторитет. 

Принципи . Не створюйте нового декалогу принципів. Достатньо написати короткий збір правил, які допоможуть вам в інтеграції. Хочу додати ще одне. Можуть бути випадки порушення правил членами групи, але ти їх порушувати НЕ МОЖЕШ! Якщо один раз чи більше знищиш створений образ «аніматора», то важко буде його відбудувати. 

Виразні границі. Виразні границі як у стосунках, так і в веденні зустрічей. Є час на молитву, на сміх, на ділення, на історії з життя, на що тільки хочеш. Але не дозволяй цим границям стиратися, а етапам зустрічі – зливатися. У деяких випадках це буде потрібно, але, як правило, уникай цього, бо легко втратиш увагу й зацікавлення слухачів, якщо все зливатиметься в одне. 

Ділення . Дивлячись із перспективи часу, вважаю, що це була найважливіша частина моєї присутності в MAGIS-і. Це хвилини щирості, коли я відчував, що можу скинути тягар тижня. І тому звертай на це особливу увагу. Мериторичні зустрічі часом для групи можуть бути нудними, але пильнуй, щоб діленню ніщо не заважало. Ніхто нікого не може оцінювати, кожний повинен мати час і умови, щоби сказати те, що хоче або що потребує. Під час ділення кожний має відчувати себе безпечно, що його вислухають і не оцінюватимуть. Можеш давати поради, але пам’ятай, що ти не психотерапевт, не психолог і не священник, отож часто краще вислухати те, що в когось лежить на серці. Він не потребує «вуйка доброї поради». Тримайся правила: «не коментуй». Зауваження, навіть якщо і здаються тобі логічним вирішенням, можуть розходитися з серцевиною проблеми даної особи. Світ – це дуже складне рівняння, і ти ніколи не отримаєш достатнього числа даних, отож будь уважним до результату. 

Деталі . Це може здаватися смішним, але звертай увагу на ніби дрібні деталі, такі як освітлення, місце зустрічі, розміщення групи по відношенню до тебе, місце, в якому ти сидиш. Приклад з життя: я був заступником аніматора. Мій колишній аніматор вибрав мене з групи, щоби я вів її за нього, і в цей момент з’являються сходи. Але тепер не про них, а про одну смішну деталь. Під час зустрічі я усвідомив, що щось не так. З’явилася якась нездорова дистанція, причиною якої було… місце, на якому я сидів. Місце сидіння? Подумаєте, що це абсурдно, але я поясню. Я сидів на фотелі, на який сідав мій колишній аніматор, а оскільки весь час ми були рівними (тобто мали дружні стосунки, а не такі, як з лідером), то підсвідомо відчували якийсь дискомфорт у цій ситуації. Повторюю. Звертай увагу на деталі. 

Слухай . Кожний любить і потребує бути вислуханим, а це ти маєш давати їм якнайбільше, а не навпаки. Якщо маєш на вибір вести мериторично добре приготовану зустріч і вислухати те, що хоче сказати група, то вибери другу опцію. Запевняю тебе, що якщо не відповіси на їхні запитання і не заспокоїш їхню цікавість, не вислухаєш, коли цього потребують, а «силою» проведеш свою тему, то мало з цього скористають і запам’ятають. 

Не будь актором. Намагайся в якнайбільшій мірі бути собою. Якщо це для тебе важко, то не дозволь, щоби хтось у групі проявляв до тебе брак пошани, у такий спосіб підриваючи твій авторитет. «Вдар в пастиря, і вівці розбіжаться», – як говорить Святе Письмо. У випадку MAGIS-у для багатьох членів аніматор – це перша особа, з якою мають контакт у цій структурі, а твоє раптове порушення правил, яких ти, як казав, притримувався, нищать образ цілості. Думаю, що тепер, по роках, усе ще трапляються неприємні ситуації як у членів групи, так і в аніматорів. Важливо, щоби ти як аніматор усвідомлював, що даєш приклад своїй групі. Отож не давай їм суперечних сигналів, коли говориш одне, а робиш інше. Особливу увагу звертай на те, що подаєш в соціальних мережах. 

Будь цікавим. Аби зустріч вдалася, важливо не те, що скажеш чи зробиш, а як це скажеш і зробиш. Важливо бути цікавим, і це в двох значеннях цього слова. У першому значенні – приготуй цікаву зустріч, приготуйся, говори цікаво. По друге – сам цікався своїми зустрічами, групою і її думками. Що найважливіше, цікавість не може бути вдаваною, бо принесе зворотний ефект. 

Розслабся . Знаю, що це звучить абстрактно, особливо у випадку, коли зі всіх сторін тобі говорять про відповідальність, яка лежить на тобі. З цим важко не погодитися. Пам’ятай, що не все залежить від тебе. Дай з себе все, але не звинувачуй себе за помилки. Кожний їх поповнює. Картай себе тільки за їхнє повторення. Але без стресу, і буде добре :) 

Дам’ян Мічолек 

 

ФОРМУЛЮВАННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ФПП(Н) 

 

Кожний аніматор раніше чи пізніше зіткнеться з проблемою стосунків і конфліктів у своїй групі або невідповідності когось із членів групи. Як у такій ситуації вести розмову, щоб вона була конструктивною і передовсім вела до очікуваної зміни й згоди? Як розмовляти, коли в гру входять сильні емоції як аніматора, так і учасників? Дуже корисно в такій ситуації читати книжку Маршала Розенберга Порозуміння без насильства, яку, як вважаю, має прочитати кожний аніматор. 

Підставою для ведення важкого діалогу є відкритість на слухання другої сторони і готовність виражати свої судження, думки, почуття і очікування. Якщо у співрозмовників бракує такої готовності, то зустрічі й взаємного слухання не відбудеться. Під час розмови застосовують правило ФПП, тобто спочатку представ факти і події, уникаючи звинувачень, оцінок і домислів. Потім розкажи про свої почуття, пов’язані з цими фактами, і вислови своє прохання до цієї особи. Якщо вважаєш потрібним, то скажи про наслідки, якщо прохання не виконається (не як погрозу, а як наслідок). Твій співрозмовник може згідно зі схемою ФПП представити свою точку зору й також висловити свої почуття й прохання до тебе. 

Отож пам’ятай, що ФПП – це: 

ФАКТ – спочатку представ факти, крок за кроком розкажи про те, що трапилося, без відгадування намірів другої сторони, без звинувачень і оцінювань. 

ПОЧУТТЯ – розкажи, що ти відчував у даній ситуації, пам’ятай про основні емоції: злість, страх, сум, хоча їх набагато більше. 

ПРОХАННЯ – озвуч співрозмовнику своє прохання. 

НАСЛІДОК – озвуч наслідок тільки тоді, коли це потрібно; ніколи не озвучуй того, що не маєш наміру здійснити. 

Ось приклади повідомлення ФПП(Н), яке аніматор передає члену групи: 

• «Аню, ти вже пропустила три зустрічі й не повідомила завчасно (факт). Мені дуже прикро, бо маю враження, що нас ігноруєш і легковажиш (почуття). Якщо хочеш залишити групу, то напиши мені про це. Якщо хочеш з нами залишитися, то запрошую на найближчу зустріч, але напиши мені чи прийдеш (прохання). Якщо не можеш вирішити, то, на жаль, так не можеш функціонувати в групі, що, в моєму розумінні, означає, що хочеш нас залишити (наслідок)». 

• «Слухайте. Після останніх зустрічей ви залишили по собі страшний балаган: купу сміття (факт). Мені було дуже соромно і прикро, що не підтримуєте чистоту в нашому залі (почуття). Прошу, що це не повторювалося (прохання). Ви вже дорослі, можете про це подбати». 

 

ТИПОВІ ПРОБЛЕМИ В ГРУПАХ 

 

Нижче знайдеш кілька проблемних ситуацій, які частіше або рідше виникають у групі. Також запропоную можливі способи реагування аніматора, які можуть допомогти вирішити проблему. 

Ніхто не хоче почати ділення в групі. Особливо спочатку молоді люди часто не повністю розуміють, на чому полягає ділення. Добре, щоби ти як аніматор почав ділення й поділився чимось особистим. Так заохочуєш їх власним прикладом, створюєш атмосферу довіри й відкритості та даєш приклад, як це робити. 

Члени групи не хочуть вести молитву. У цьому випадку скажи, що це привілей, і доручи це особі, яка, на твою думку, на це заслужила найбільше. Проста зміна підходу, але радує. 

Хтось не приходить на зустрічі. Група відчуває образу, бо особа перестала ходити без будь-якого пояснення. Спочатку спробуй сконтактуватися з цією особою і доброзичливо запитай, чи в неї все добре. Скажи, що група за нею тужить і питає, коли вона прийде. Якщо відбувся контакт і особа почувається заохоченою, щоби прийти, то подбай, щоб її добре прийняли. Якщо викручується, то скажи, що може залишити групу, а її рішення вшанують. Якщо особа не хоче визначитися і хоче приходити тільки тоді, коли хоче, то скажи їй, що це неможливо, бо не буде стояти в групі на двох ногах. Попроси її визначитися. Якщо не визначиться, то скажи їй, що сприймаєш це як прощання з групою. 

Особа залишила групу без жодного слова й уникає контактів. Це незріла поведінка підлітка, який навіть не має відваги сказати, що вже не хоче бути в спільноті. Але має на це право. У такому випадку, якщо з цією особою неможливо зустрітися чи поговорити по телефону, то можеш написати повідомлення згідно з ФПП. Якщо не буде реакції, то слід прийняти, що особа відмовилася від спільноти. 

Конфлікт в групі між членами групи. Запитай, чи сторони конфлікту хочуть вирішити проблему і чи погоджуються вислухати одне одного і не перебивати. За методикою ФПП спочатку визначити факти – без осудження та інтерпретації намірів. Потім попроси їх озвучити свої почуття під час конфлікту і подати свої прохання. Запитай, чи готові прийняти ці прохання. Якщо вважатимеш за потрібне, то запиши зобов’язання на папері і попроси їх підписати. 

Брак активності. Кожна група переживає періоди, коли ревність спадає і на її місце приходить маразм. Тоді потрібно зібрати всіх для важливої розмови. Щиро розповісти, як бачиш ситуацію. Потім скажи, що ми спільнота MAGIS, що означає «більше», а це вимагає ревності, а не посередності й маразму. Насамкінець скажи, що кожний вільний і може залишити групу тоді, коли захоче. Але якщо хоче залишитися, то повинен проявляти активність. Потім дай їм час для роздумів і попроси прийняти рішення: хто залишається, проявлятиме активність, хто ні – залишає спільноту. Не бійся говорити рішуче, якщо вважатимеш це потрібним. Краще залишитися половиною активної групи, ніж повзати з цілою групою в невідомому напрямку. 

Брак дисципліни в групі. Пам’ятай, що як аніматор ти повинен навчитися підтримувати в групі дисципліну. Але не через крик, а через покарання. Застосовуй так звану шкалу втручання, тобто відразу реагуй на невідповідну поведінку, а якщо вона повторюється, то збільшуй покарання. До прикладу, Мацьек на зустрічі постійно розмовляє з сусідом. Кажеш: «Мацьку, постійно розмовляєш і заважаєш. Якщо не перестанеш розмовляти, то пересаджу тебе на інше місце». Мацьек не перестає розмовляти, тоді говориш: «Мацьку, постійно розмовляєш і заважаєш. Прошу, пересядь на інше місце. Якщо це не зміниться, то будеш віджиматися». Мацьек пересідає, але далі розмовляє. «Мацьку, я просив тебе не розмовляти, бо це заважає іншим. Тепер, прошу, зроби десять віджимань». Пам’ятай, що дисципліну треба підтримувати не криком, а твердою поставою. Скажи порушнику про його невідповідну поведінку і про покарання, яке отримає, якщо не послухає. Якщо група побачить твою рішучість, то швидко дисциплінується. Очевидно, що шкалу втручання застосовуй відповідно до своїх потреб. Останній рівень шкали – попросити учасника залишити зустріч. 

Коло взаємної адорації. В багатьох групах за якийсь час з’являється феномен «кола взаємної адорації». Він характерний, між іншим, тим, що зустрічі не мають ясної мети, розмиті, але члени групи люблять зустрічатися. Радісно проводять час разом, багато сміються й жартують, що само по собі добре, бо йдеться про те, щоби група, спільнота й зали стали ніби другим домом. Але гірше, якщо втрачають зацікавлення спільнотою і не мають вже природного прагнення й неспокою, щоби «робити щось, запрошувати нових людей до спільноти». Якщо в групі виникає така проблема, то вона не обходиться без болю. Якщо не хочеш до кінця своїх аніматорських днів рухатися у невизначеному напрямку, то мусиш провести дуже виразну і тверду розмову за схемою ФПП(Н). Залиши членам групи можливість вибору, як це часто робив Ісус. Можуть залишитися або піти. Але якщо залишаються, то для того, щоб реалізувати цілі спільноти і цілі рівня. Зустрічатися тільки ради приємних зустрічей можуть поза спільнотою. Мусиш бути готовим, що якщо група не відповість на твою здорову конфронтацію, то будеш змушений припинити її функціонування на якийсь час або навіть закрити її в порозумінні з модератором. Але це краще від хворої пересічності й зачиненні в своєму «колі взаємної адорації». 

Брак пошани до тебе на форумі. Пам’ятай, що ти аніматор, отож пошана до тебе – основа функціонування спільноти. Очевидно, що тобі цим не слід надуживати, але не можеш дозволяти на брак пошани до тебе зі сторони членів групи. Якщо член групи образив тебе на форумі групи, то перед тими самими особами повинен попросити в тебе прощення. Не може брати участь у наступній зустрічі, поки цього не зробить. 

Надуживання алкоголем чи щось подібне. Пам’ятай, що представляєш спільноту Церкви, яка сповідує християнські цінності. Отож якщо довідаєшся, що хтось надуживає алкоголем, то мусиш з ним поговорити. Очевидно, що цей принцип члени групи повинні знати від початку. Якщо це сталося під час зустрічі, то справу слід передати модераторові, а порушника виключити зі спільноти, принаймні на деякий час. Не можна закривати на це очі. Якщо ти довідався, що хтось із групи вживає алкоголь поза зустрічами групи, то мусиш поговорити з ним на тему його участі у спільноті й всього, що з цим пов’язане. Двом панам служити не можна. Або перебуваєш у MAGIS-і і живеш тим, що пропонує спільнота, або вибираєш інше життя. Кожний має вибір. Добре проконсультуватися з модератором, аби прийняти рішення разом. 

Узалежнення і емоційна прив’язаність. Трапляється, що хтось із членів групи має дуже зранене життя. Через різні емоційні проблеми може ввійти в дуже близькі стосунки з аніматором і «приліпитися до нього», очікуючи постійної підтримки, втіхи й готовності. Часом може навіть до нього щодня писати чи дзвонити і емоційно шантажувати, що зробить собі щось, якщо він не відповість на їхні потреби. Пам’ятай, якщо відчуваєш, що стосунок з кимось тебе пригнічує, якщо маєш спокусу нікому про це не говорити, бо тебе про це просив чи змусив, і маєш враження, що він залежить від тебе емоційно, то це означає, що ти емоційно прив’язаний. Мусиш зрозуміти, що не можеш йому допомогти. Поговори з модератором, який повинен поговорити з цією особою і з її батьками – якщо вважатиме це потрібним. 

Смерть близької особи. Це, на жаль, трапляється. Добре, щоб ти знав етапи переживання жалю після втрати близької особи і вміло разом із групою супроводжував особу, яка перебуває в болю. Ніколи не будь наглим. Пам’ятай, що найбільше допомагає звичайне ставлення, доручення якихось завдань так, щоб особа відчувала себе потрібною, і твоя готовність допомогти. Етапи переживання жалю такі: 

- перший – потрясіння, шок, отупіння – виступає безпосередньо після втрати; на цьому етапі домінують почуття жалю, розпачу, гніву і страху; 

- другий – заперечення ситуації, недовіра, дезорганізація; на цьому етапі відчуття пустки; 

- третій – властива жалоба, довгий період суму й самотності; часто з’являється дражливість, почуття безпорадності, безсилля і плач; цей етап триває від кількох місяців до кількох років; 

- четвертий – заспокоєння, атаки суму і жалю рідші й слабші; людина допасовується до нової ситуації, відновлює існуючі контакти, створює нові; починає бачити теперішнє і прийдешнє; на цьому етапі з’являються сердечні спомини; 

- п’ятий – прийняття втрати, повернення до щоденності; поява нових цілей, надія, радість життя. 

 

ФОРМУВАННЯ НА ОКРЕМИХ ЕТАПАХ 

 

Тут знайдеш опис вишколу на конкретних рівнях, який виник після консультацій з аніматорами. Думаю, що окреслення основних цілей і тем циклів зустрічей допоможе в праці аніматорів кожного рівня. 

 

І рівень формування – Спільнота 

 

Спочатку з людей, які зустрілися випадково, але мають щось спільне, постає спільнота. Основні теми І рівня формування: 

Інтеграція і знайомлення учасників – це основна мета рівня. Аніматор повинен подбати, щоб люди добре почувалися в групі, познайомилися, подружилися і з нетерпіння чекали на наступну зустріч. 

Введення в віру і духовність – це друга важлива мета І рівня формування. Молодь часто має дуже спотворений і традиційний підхід до віри й духовності. Аніматор повинен спонукати їх до мислення, відводити до досвіду живого Бога і вводити в основні поняття ігнатіянської духовності: втіху і спустошення (пояснення цих термінів знайдеш у конспектах). Якщо вважатимеш потрібним, то поговори з групою про сумніви і несталість у вірі. Декому справді потрібно про це щиро поговорити. 

Емоції, почуття і зранення – члени групи повинні розвивати емпатію, вміти називати свої почуття, краще їх розуміти, змірятися з історією свого життя настільки, наскільки зможуть. Аніматор повинен вводити молодь у світ почуттів і допомагати їм змірятися зі своїми зраненнями, вчити їх ввічливої дискусії й рефлексії досвіду. 

Навчання молитви та медитації – молодь повинна поступово входити в молитву Божим Словом, щоби повністю пережити 45-и хвилинну ігнатіянську медитацію. Не слід знеохочуватися труднощами. Медитація подібна до фізичних вправ. Спочатку їх важко робити, вони вимогливі. А пізніше стають приємними й корисними. 

Сакраментальне життя і літургійний рік – молодь потрібно вчити належної участі у месі, добре сповідатися й ввести у досвід свят у ритмі літургійного року. Аніматор організовує зустрічі перед великими святами: Всіх Святих, Різдво, Великдень, Зелені Свята. 

Катехизм – потрібно доповнити прогалини в знанні катехизму. Аніматор повинен організувати навчання катехизму, якщо вважатиме це потрібним. 

 

ІІ рівень формування – Служіння 

 

На цьому рівні потрібно ввести спільноту в розуміння служіння, організувати серію зустрічей на тему Святого Письма, жіночості й чоловічості, глибше ввести в ігнатіянську духовність і зайнятися важкою темою прощення. До ІІІ рівня формування потрібно прочитати все Святе Письмо. Кожний отримає календар щоденного читання Святого Письма з вересня до червня. 

Природна динаміка групи – створення спільноти, потім робити щось добре для інших. Група, яка зосереджується тільки на собі, псується і гниє як картопля в підвалі. Служіння – дуже важливий елемент, яким не можна нехтувати. Отож, важливі елементи ІІ рівня: 

Досвід служіння – це основна мета ІІ рівня формування. Окрім зустрічей у групі – як приготування до служіння – потрібно зайнятися служінням. Це може бути служіння в дитячому садку, сиротинці, будинку для перестарілих, допомога в парафіяльному Карітас тощо. Служіння не може обмежуватися кількома акціями, а мати вимір принаймні кількох зустрічей. Аніматор після кожного досвіду повинен провести рефлексію: «Що тебе зворушило під час служіння? Чого ти навчився? Що було для тебе важким? Що в тобі змінив цей досвід?» 

Святе Письмо – кожний магісник на ІІ рівні повинен прочитати все Святе Письмо. Отримує календар з «порціями» Божого Слова на кожний день. Аніматор під час зібрання перевіряє, чи кожний прочитав свою частину. Якщо ні, то до наступної зустрічі повинен надолужити пропущене. Читання Святого Письма упродовж року – це досконале приготування до євангелізації на ІІІ рівні формування. 

Введення до Святого Письма – добре під час зустрічей пояснити спосіб дії Божого Слова в житті, постання Біблії і її структуру. 

Жінки й чоловіки в Біблії – на основі великих постатей чоловіків і жінок слід ввести учасників у тему чоловічості й жіночості. 

Прощення – поглиблення теми емоцій, історії життя, зранень, тобто тем, започаткованих на І рівні формування. Аніматор вводить тему прощення і говорить, що це довгий процес, якому потрібно дати час. 

Введення в ігнатіянську духовність – молодь повинна ознайомитися з Фундаментом Духовних Вправ св. Ігнатія Лойоли й основними поняттями ігнатіянської духовності, такими як: agerecontra, AdmaioremDeigloriam, контемпляцією, іспитом совісті, вузьким і широким сумлінням тощо. 

 

ІІІ рівень формування – Євангелізація 

 

Третій рівень дуже важливий, бо вчить ділитися досвідом Бога і віри. Поза виміром євангелізації потрібно зайнятися поточними важкими темами стосовно суспільного навчання Церкви і католицької моральності, щоби приготувати магісників до конфронтації з некатолицькою дійсністю. Вони повинні виробляти здатність критичного мислення і вміння вести дискусії. Необхідні елементи: 

Семінари Віднови Віри (СВВ) базуються на керигмі – вкоріненому в Святому Письмі способі проголошення Євангелія апостолами і першими християнами. Складається з кільком простих пунктів: 1) Бог любить людину, 2) Гріх віддаляє людину від Бога, 3) Ісус прийшов на світ, щоби спасти нас, 4) Людина запрошена навернутися, 5) Бог посилає свого Духа, 6) Люди разом створюють спільноту Церкви. Молоді люди повинні відкрити керигму, пережити її, щоби могти ділитися цим досвідом з іншими. 

Досвід євангелізації – досвід показав, що найпростіше вводити молодь у досвід євангелізації в рамках приготування парафіяльної молоді до Таїнства Миропомазання. Молодь з ІІІ рівня може бути аніматорами під час зустрічей кандидатів до Миропомазання. Слід також організувати візити ІІІ рівня в групах І рівня, щоби поділитися досвідом спільноти і пройденої дороги в MAGIS-і. Молодь з І рівня бачить тоді перспективи розвитку в наступних роках і плоди формування. 

Важкі теми – молодь слід приготувати до дискусій на важкі суспільні й моральні теми, такі як ЛГБТ, Церква, Традиція Церкви, віра і еволюція, аборт, евтаназія, секс, дошлюбні стосунки, аспекти канонічного права, сповідь тощо. 

Поглиблення медитації та ігнатіянської духовності – поглибити досвід медитації і підсумувати час, проведений у спільноті. 

 

IVрівень формування – Молитва 

 

Четвертий рівень – час збирання плодів формування, поглибленням досвіду ігнатіянської духовності, приготуванням до життя поза спільнотою і підведенням до вибору дороги життя, тобто розпізнавання покликання. Стовпи останнього етапу формування: 

Поглиблення ігнатіянської духовності – слід провести курси духовності й викласти правила духовного розпізнавання першого і другого тижня Духовних Вправ св. Ігнатія Лойоли, метод прийняття рішень, слід також разом з ними часто робити ігнатіянську медитацію. 

Приготування до життя – досвід показує, що на цьому етапі слід піднімати теми, зв’язані з життям поза спільнотою MAGIS. Слід також організувати зустрічі на тему вибору власної дороги життя і покликання, приготування до життя в родині, робити рефлексію на тему зрілої любові й планування родини. 

 

ЯК ПРИГОТУВАТИ МЕДИТАЦІЮ 

 

Завдання кожного аніматора – ввести свою групу в життя спільноти і в ігнатіянську духовність. На практиці це означає навчання медитації та ігнатіянського іспиту сумління. Аніматор повинен вміти написати так звані пункти для медитації для свої групи, допасовані до її потреб. Але це нелегка справа, яка вимагає багато праці й практики. Коли вже напишеш пункти згідно з поданими вказівками, то попроси модератора їх перевірити й дати потрібні зауваги. Будь покірним у цій справі. Добре написати пункти – це велике мистецтво. Вчися помалу. Нижче подана покрокова інструкція для приготування медитації і на що слід звернути увагу. Не пояснюю структуру медитації, бо мусиш її знати. Якщо щось треба згадати, то маєш конспект про медитацію. 

1. Спочатку подумай про мету медитації . Поміркуй, над чим будуть роздумувати особи групи. Мету підбери відповідно до рівня групи, до ситуації в групі (якщо це потрібно) або до літургійного року. Метою може бути, щоби учасники, до прикладу: 

а) побачили свій образ Бога і щоб відкрили живого Бога; 

б) приготували свої серця до Різдва; 

в) назвали свої гріхи й слабкості, віддаючи їх Богові; 

г) побачили Ісуса як людину, яка проявляє емоції, плач, радість, сум, злість тощо. 

2. Вибери відповідний фрагмент Святого Письма, який найкраще відповідатиме меті, вибраній для цієї медитації, до прикладу: 

а) тема різних образів Бога і справжнього Бога – це може бути текст про Іллю в печері, до якого Бог приходить не у виді бурі, вогню чи землетрусу, а лагідному вітерці (1 Цар. 19, 9-15); так само хтось може уявляти собі Бога, суворого як буря, грізного як землетрус, караючого як вогонь, а тим часом Він лагідний як повів вітерця; 

б) тема образу Бога – може допомогти історія милосердного батька: блудний син думає, що батько трактуватиме його як невільника, а батько приймає його з почестями як сина; 

в) тема важких емоцій – вигнання торгашів зі святині; 

г) тема допуску до себе емоцій – плач Ісуса над мертвим Лазарем. 

3. Витворення в уяві місця. Зверни увагу, що потрібно уявляти те місце, яке допоможе меті медитації. Не зосереджуватися на чомусь випадковому. До прикладу, якщо готуєш медитацію про зцілення на прикладі зцілення Вартимея, а уявлятимеш пустелю й Ісуса, який йде нею, то це не допоможе меті. Потрібно зосередитися на Вартимею, на його біді, рішучості в доланні перешкод, на його зустрічі з Ісусом, довірі тощо. Пам’ятай, щоб у витворенні місця звернути увагу на емоції і поведінку людей. 

4 . Прохання про плід медитації. Пам’ятай, що в ньому міститься мета медитації. Це може бути, до прикладу, «про віру в доброго Бога, який опікується», «про благодать пізнання своїх слабкостей і довірі до Бога» тощо. 

5. Приходить час на найважливіший елемент – приготування пунктів для роздумів. Найкраще приготувати три пункти. Вони повинні розвиватися логічно й вести до мети медитації. Це не можуть бути вільні думки, які в тебе асоціюються з Євангелієм, але суттєво не ведуть до чогось конкретного… Кожний пункт медитації повинен бути відносно коротким і містити три елементи: 

а) тема пункту – це може бути фрагмент Святого Письма, якому можеш дати назву; 

б) коротке введення – кілька слів про те, що має бути суттю роздумів; 

в) питання, поєднане з життям

Якщо хочеш приготувати медитацію на тему образу Бога на основі історії Іллі, то метою буде пізнання власних уявлень про Бога й відкриття, що Бог відрізняється від мого образу Бога. Три наступні пункти розвиватимуть мету медитації: 

1.                     Тема пункту: «Важкий досвід». Введення: життя Іллі формував різний досвід. Він голодував, його хотіли вбити, був утікачем, почувався зрадженим і покинутим, мав депресію. Цей досвід формував його образ Бога. Питання, поєднане з життям: Який досвід формував твій образ Бога, те, як Його бачиш тепер? 

2.                     Тема пункту: «Мій образ Бога». Введення: Бог прийшов як вогонь, буря і землетрус. Питання, поєднане з життям: Чи бачиш Бога, караючого як вогонь, суворого як буря чи грізного як землетрус? Чи відчуваєш страх, коли думаєш про Бога? 

3.                     Тема пункту: «У легенькому вітерці». Введення: Бог несподівано з’являється як легенький вітерець. Це здивувало Іллю. Бог не такий, яким ти Його бачиш. Питання, поєднане з життям: Чи маєш досвід Бога, який тебе дивує? Чи ти досвідчив Бога, лагідного як повів вітерця? 

6. КІНЦЕВА БЕСІДА. Поговорити щиро з Ісусом як товариш з Товаришем про те, що тебе під час молитви найбільше зворушило. 

 

ВВЕДЕННЯ В ІГНАТІЯНСЬКИЙ ІСПИТ СУМЛІННЯ 

 

Ігнатіянський іспит сумління – це молитва, за яку в нашому житті точиться найбільша битва, бо вона торкає наше єство найглибше й показує правду про нас. Деякі цю молитву називають «п’ятнадцять хвилин любові», бо коли відкриваємо правду про свою слабкість перед Ісусом, то можемо досвідчити його милосердя і прощення. Також відкриваємо, що власними силами себе не змінимо. І тому ця молитва дає нам щоденний досвід любові Ісуса в нашій слабкості, в тому, що тепер переживаємо. Занедбання іспиту сумління гамує наше духовне дозрівання. Для іспиту сумління, як і для медитації, шукаємо відповідне місце й витишуємося. Починаємо з того, що визнаємо думки в голові й почуття в серці такими, якими вони є. Їх слід представити Ісусові, щоб Він їх перемінював. 

 

Пункт 1 – подякуй 

 

Дякуємо Богові за добро, яке ми зазнали цього дня. Йдеться не про кількість справ чи подій, а про збудження в своєму серці вдячності Богові. Цей пункт дуже важливий, і тому перебуваємо в ньому, поки не осягнемо мету, тобто поки не побачимо Божу щедрість до нас і почнемо за неї щиро дякувати. Дякуючи Богові, відкриваємо його доброту. Це дає нам відповідну перспективу, щоби дивитися на свої гріхи й слабкості так, що відкриваємо їх перед Товаришем, який нас не відкине, а зцілить. 

 

Пункт 2 – попроси про світло 

 

Стараймося у своє серце і у дійсність гріха не входити по-своєму, бо це може більше нашкодити, ніж допомогти. Просімо про світло Святого Духа, аби глянути на своє життя і на себе очима Ісуса – в правді й любові. Наше бачення часто дуже суворе або дуже поблажливе, і тому спотворює дійсність. Можемо в своє життя входити з «серпом», і разом з бур’янами знищити пшеницю або просто покалічитися. І тому просімо Ісуса, щоби разом з нами придивлявся до наших слабкостей. 

 

Пункт 3 – переглянь події дня 

 

Аналізуємо те, що відбувалося упродовж дня. В основному зосереджуємося на духовних порухах. Св. Ігнатій радить дивитися на світ своїх думок і слів, бо саме вони можуть стати ключем до свого серця й показати, до прикладу, заздрість або ненависть. Часом чуємо, що людина промовляє добрі слова, але відчуваємо, що в серці має щось інше. Йдеться про те, щоб у такий спосіб почути себе самих і зійти з рівня слів до серця, аби побачити, що в ньому приховується: що мене болить, що для мене важке, від чого втікаю – вивчаємо це й дивимося на почуття. І тоді можемо запросити Ісуса й все Йому віддати, щоби Він нас перемінював. Це той момент, коли потрібно застосовувати правила духовного розпізнавання. До прикладу, можемо відкрити, що від якогось часу нас навідує думка, щоби поговорити з чоловіком чи дружиною і полагодити погані стосунки. Це добра думка. Але її супроводжують мінливі почуття: з одного боку, прагнення розмови й примирення, з другого боку, з’являється опір і страх, що розмова знову закінчиться сваркою. І тому потрібно досліджувати початок, середину і кінець думки – чи йдемо до гріха, чи до очищення, і також, що суттєво, чи перебуваємо у стані спустошення чи втіхи. Наступне, що піддаємо розпізнаванню, це натхнення і заохочення до дії. Міркуємо, чи вони справді походять від Бога і як ми на них відповідаємо. 

 

Пункт 4 – попроси про прощення 

 

Якщо упродовж дня нам вдалося відповісти на поклик Ісуса, то висловимо свою вдячність, що Господь дав нам благодать бути чуйними й вірними. Натомість, якщо ми пішли за гординею, то запрошуємо Ісуса до нашого гріха, аби прийняти Боже милосердя. Дозволяємо Ісусові любити нас такими, якими ми є: гордими, слабкими й загубленими. Якщо це зможемо зробити, то, може бути, що наступного разу матимемо достатньо сили, щоби відповісти на його поклик. Цей крок молитви можна підсумувати так: «Господи, люби мене! Без Тебе, без твоєї любові не зможу змінитися. Погоджуюся на твою любов». 

 

Пункт 5 – постановити виправитися 

 

Можемо просити про чуйність до духовних порухів, про витривалість в доброму, і довірити Ісусові своє життя, аби сповнити його волю. Важливо також просити силу для протидії злу й бракові любові в нашому житті. Самі цього не зробимо. Насамкінець, щоби зібрати все, що відбулося за ці 15 хвилин, можемо уважно відмовити Отче наш – добрий підсумок усіх пунктів іспиту сумління. 

 

ПРИНЦИПИ ДІЛЕННЯ В ГРУПІ 

 

Основою функціонування групи є ділення. Учасники вчаться виражати свої почуття і думки і краще пізнавати одне одного. У деяких спільнотах на якомусь етапі вводять ділення на початку зустрічі. Це продовжує час зустрічі, але учасники групи краще пізнають одне одного, і аніматор може краще відповідати на їхні потреби. 

Перед діленням потрібно подати норми: 

1. Говори від себе – Я. Говори про себе, про свої переживання, почуття і досвід. Не говори про інших, не говори безособово, до прикладу, «всі розуміють», «очевидно, що» або про себе в третій особі. 

2. Не переривай. Не повчай, не давай порад, не коментуй. Ділення – це взаємне слухання, а не проповіді й поради. 

3. Скажи стільки, наскільки ти готовий . Не змушуй себе говорити щось насилу, всупереч бажанню, з другого боку, не піддавайся спокусі взагалі нічого не говорити. 

4 . Сказане в групі залишається в групі. Почуте на діленні не можна виносити поза групу. Кожний повинен бути впевнений, що сказане ним залишиться таємницею. 

 

МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ЗУСТРІЧІ 

 

Після розмов з багатьма аніматорами вдалося окреслити певні перевірені методи праці з молоддю, які, як здається, ефективніші від інших. Панує загальне переконання, підтверджене досвідом, що малоефективними є зустрічі, ведені методом лекцій. Думаю, що це досвід багатьох з нас. Вдалими або дуже вдалими вважаються зустрічі, під час яких була якась активність учасників, яка допомогла їм краще зрозуміти й поглибити тему. Після розмов з аніматорами подаємо перевірені методи праці: 

Праця з символами – аніматор або члени групи приносять символи, які під час зустрічі поглиблюються і пояснюється їхнє значення. До прикладу, кожний приносить якусь рідину, приправу чи квітку, яка гарно пахне і символізує рису справжнього товариша. Під час зустрічі обговорюють символи і разом створюють еліксир дружби. 

Творити щось разом – члени групи створюють щось разом, до прикладу, Велику Книжку Божого Добра. Кожний малює на листку добро, яке зазнав від Бога. Насамкінець листки зшивають разом в одну книжку. 

Карти проекції – можна користуватися картами гри Діксіт або іншими. Аніматор задає питання, до прикладу, «Як тепер почуваєшся?» або «Чого боїшся найбільше?» тощо і просить, щоб кожний вибрав карту, яка найкраще відповідає відповіді на питання. 

Дискусія – найбільш стандартний метод праці в групі. Аніматор готує питання для дискусії, яку пізніше анімує. 

Медитація – спосіб молитви Божим Словом. 

Зустріч на свіжому повітрі – дуже добре вдаються зустрічі на свіжому повітрі, до прикладу, відвідування цвинтаря на свято Всіх Святих або Емаус. 

Малюнок – всупереч загальній думці цей метод праці не дитячий, він добре працює як метод проекції. До прикладу, можна за допомогою двох кольорів намалювати свій зв’язок з Ісусом. Учасник – один колір, Ісус – другий колір. Значення має те, які кольори вибирають і який малюнок роблять. 

Ручна робота – учасники дуже люблять такий метод праці. До прикладу, можна зробити для когось адвентовий календар або, базуючись на Книзі Єремії, зробити глиняну посудинку як символ самого себе, якого формує Бог. 

Праця з Божим Словом – простий метод праці: задавати питання, аби відповідали на них, користаючись Святим Письмом, до прикладу, ким є Бог. 

Складання пазлів чи відгадування загадок – учасники групи дуже люблять розпочинати цим зустріч. 

Спільна рефлексія і записування висновків на аркуші паперу – аніматор задає питання, а учасники пишуть відповіді на аркуші паперу. 

Інтеграційні ігри – дуже важливі на початку І рівня. 

Оповідання і байки – прочитати оповідання чи байку, до прикладу, о. Ентоні де Мелло ТІ, як інспірацію до майбутньої дискусії. 

Інтеграційні танці – найефективніший спосіб інтегрування групи. Хлопці найохочіше танцюють у присутності дівчат. Дівчатам не заважає забава у власному гроні. Відчуй добрий момент і «запали» танцями свою групу. 

 

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ КОНСПЕКТАМИ? 

 

Ти вже два роки працюєш зі своєю групою. Якщо все пішло добре, то ви вже повинні добре разом працювати, пізнати себе взаємно, полюбити й мати природне прагнення робити разом щось добре і гарне. Ви вже маєте досвід служіння, познайомилися з Фундаментом Духовних Вправ і прочитали все Святе Письмо. Може ти вже пережив кілька великих і малих криз. Пам’ятай, що кожна добре пережита криза зміцнює групу. За два роки ви вже багато чого пережили разом. Тепер вже час не тільки на служіння, але й на євангелізацію, тобто ділення досвідом віри за схемою керигми. 

На «одиниці» ти мав сам планувати зустрічі й вміло їх допасовувати до потреб, реалізуючи цілі першого рівня формування. На «двійці» основні зустрічі згруповані в цикли. На «трійці» циклів зустрічей мало: один стосується Семінарія Віднови Віри, другий – введення в критичне мислення, після якого потрібно розпочати важкі розмови і дискусії зі своєю групою. На четвертому рівні є тільки один цикл зустрічей: курс духовності. Решту підбираєш згідно з потребами групи й мети зустрічі. Отож мудро користайся іншими підручниками для аніматора, щоби якнайкраще відповідати на потреби учасників групи. 

Пам’ятай, що зустрічі потрібно планувати за кілька місяців. Це не займе багато часу, але твоя праця буде передбачувана і систематична, і уникнеш непотрібного хаосу. План пристосовуй до літургічного року, потреб групи і динаміки спільноти. Під час реалізації плану пам’ятай про всі головні цілі року. Очевидно, що план можеш змінювати, але щоби щось змінювати, треба спочатку це мати… 

Четвертий рік формації пробігає під гаслом молитви. Але під цим загальним словом приховується набагато більше. «Четвірка» – це час приготування до залишення спільноти і пошуків свого місця в світі, іншими словами – пошуків свого покликання. Щоби цей вибір був добрим і розсудливим, пропоную тобі провести інтенсивний курс ігнатіянської духовності на тему правил духовного розпізнавання І тижня Духовних Вправ св. Ігнатія Лойоли і способу здійснення вибору. Не приховую, що це великий виклик. Мова Духовних Вправ часом дуже важка. Але вірю, подані в конспектах коментарі і вправи допоможуть тобі в цій важкій, але незвичайно збагачуючій дорозі. Пам’ятай, що якщо, входячи в доросле життя, опануєш разом із групою мистецтво духовного розпізнавання і школу щоденних виборів, то тоді легше долатимете різні труднощі. Не піддавайся спокусі проводити зустрічі недбало. Часто систематична, щотижнева праця приносить більше плодів, ніж емоційні пориви серця. Стосовно принципу: коли розпочнеш курс духовності, то не переривай його. Хіба що відчуватимеш потребу короткого «відпочинку», щоби зайнятися іншою темою. 

Потім проведи зустріч на тему покликання до чернечого життя і подружжя. Постарайся запросити на зустрічі цікавих гостей: подружжя, єзуїтів, черниць. Тут також знайдеш пропозиції вправ під цікавою назвою GodFinder, які мають зробити серце чуйним на дію Бога в щоденності. Присвяти трохи часу на підсумок часу, проведеного в спільноті. Також заглядай до конспектів третього рівня формації. Може схочеш поглибити деякі теми, які не встиг проробити раніше. Особливо, якщо тобі не вдалося провести Семінар Віднови Віри на «трійці», то зроби це тепер. Думаю, що варто повторити конспекти на тему Фундаменту з другого рівня. Принаймні в скороченому варіанті як введення до курсу духовності. Зверни увагу на допомогу в переживанні літургічного року та інші конспекти, які допоможуть при вирішенні конфліктів. Попроси модератора про всі матеріали, яких ще не маєш. Пам’ятай, щоби часто робити медитацію. Практика показує, що якщо занедбують молитву упродовж року, то літні реколекції четвертого рівня даються дуже важко… Можеш час до часу просити учасників готувати зустрічі згідно з твоїми вказівками. Це дуже інтегрує групу і вчить співвідповідальності за спільноту. 

Кожний конспект має дуже просту структуру. Спочатку подається тема зустрічі, потім – цілі. Пам’ятай, що завжди потрібно мати на увазі те, що учасники зустрічі повинні отримати під час зустрічі. Якщо не пам’ятатимеш про мету, то досвід і рефлексія можуть розминутися, і зустріч не принесе сподіваних результатів. Цього не можна допустити. Потім є пропозиція Божого Слова, яке потрібно вміло вплести у введення до зустрічі або на її закінчення. Форма подання довільна. Найважливішим у конспекті є досвід, тобто якась форма активізації учасників у виді дискусії, ручної праці, байки чи оповідання, активності на свіжому повітрі, забави тощо. Пам’ятай, що основою твоєї праці аніматора є підвести молодь до досвіду, на базі якого відбувається рефлексія. Її не можна пропускати, бо вона – інтегральний елемент досвіду. В деяких конспектах є також пропозиція праці упродовж тижня (на твій розсуд) і зауваги. З цим матеріалом слід ознайомитися, бо він містить цінні вказівки, до прикладу, коли робити зустріч або на що слід звертати більше уваги. 

Готуючи зустріч, звертай увагу на наступні питання: 

Розумій динаміку групи й моменту, в якому перебуває твоя група. Перший етап – «формування групи». Кожний новий член почувається невпевнено і побоюється, як його сприймають інші. На цьому етапі потрібно дбати про доброзичливий клімат, про інтеграційні ігри й забави, як і про дружнє ставлення до нових членів. Цей період триває кілька тижнів. Другий етап – «притирка». Якщо учасники почуваються добре в групі, то починають «показувати зубки». Очевидно, що це не обов’язково великі сварки і конфлікти, бо притирка може відбуватися мирно. На цьому етапі потрібно вчити взаємної пошани, діалогу й порозуміння. Тоді слід організувати зустріч на тему емоцій і комунікації. Третій етап – «нормалізація». Група приймає принципи, за якими функціонує, члени групи слухають одне одного й допомагають одне одному. На цьому етапі потрібно піднімати теми, пов’язані з кращим пізнанням одне одного, зраненнями тощо. Четвертий етап – «діяльність». Якщо група розвивається добре, то повинна мати багато енергії та ідей. Тримай руку на пульсі, вчи їх медитації, впроваджуй у духовність, прибирання залу, спільне приготування їжі, спільний відпочинок з піцою тощо. 

Допасовуй зустрічі до потреб групи. Вміло допасовуй зустрічі до динаміки групи і до потреб та питань, які ставлять учасники групи. Добре підготована зустріч може не вдатися, якщо відбудеться завчасно або запізно. 

Реалізуй річні завдання. Обов’язково проводити зустрічі, які є основою реалізації річного плану. В конспектах вони позначені зіркою (*). Це інтеграційні зустрічі, введення в медитацію і в літургійні свята, приготування до участі в месі й до сповіді, зустрічі на тему емоцій та зранень. Вибирай для них відповідний момент. 

Зажди готуйся до зустрічі. Не будь лінивим і недбалим у приготуванні й веденні зустрічей. Якщо не хочеш праці аніматора віддатися повністю, то відмовся від неї. Молодь заслуговує на аніматора з вогнем, не заслуговує на пересічного опікуна без життя. Дозволяй собі припускатися помилок і вчися на них. Якщо повністю заангажуєшся, то все буде добре. 

Змінюй щось усвідомлено. Користуйся конспектами. Очевидно, що можеш їх модифікувати, розбудовувати і допасовувати до потреб групи. Побачиш, що вони дуже короткі – щоби бути для тебе дороговказом, але не звільняти тебе від обов’язку готувати зустрічі. Але якщо в них щось зміниш, то мусиш мати для цього підставу. Не роби змін ради змін. До прикладу, можеш залишити тему й мету, але змінити метод праці з оповідання на дискусію або малюнок чи ручну роботу тощо, бо таку форму праці твоя група любить більше. Але будь готовий до несподіванок. На зустрічі завжди може статися щось, чого ти не передбачав, але статися на користь групи. 

Дбай про позитивне напруження і таємничість. Найкраще відбуваються зустрічі, які огорнуті таємничістю й на які всі чекають із нетерпінням. До прикладу, можеш сказати принести на зустріч якісь речі, але не говорити для чого вони потрібні. Перед зібранням можеш заховати десь речі, які будуть використані, й попросити групу пошукати й знайти їх. Для позитивного напруження можна використовувати дні народження, до прикладу, з зустрічі «Чарівна Троянда» можеш взяти лист і вручити його запечатаним дівчині на день її народження, зобов’язавши її нікому не розповідати про зміст листа. Гарантую, що кожна дівчина буде чекати на свій день народження. 

Дбай про відповідний настрій і клімат зустрічі. Якщо теми важкі або молитовні, то подбай про тишу, свічки, затемнення залу. Якщо це інтеграційна зустріч, то чекай на добру погоду тощо. 

Плануй серію зустрічей. Пам’ятай, що зустрічі потрібно планувати на кілька місяців наперед, а потім піклуватися про їхню послідовність. Під кінець року можеш зробити підсумкову зустріч і принести зібрані символи. Під кінець року частіше організовуй медитації, аби така форма молитви стала звичною для молоді й не викликала труднощів під час реколекцій. 

Користуйся різними цікавими джерелами – як опублікованими, так і в інтернеті. 

Добрим наміром є завдання для молодих людей. До прикладу: 

• Стоднівка – вправа на вироблення нових навичок. Кожний зобов’язується упродовж 100 днів щоденно виконувати щось дрібне, до прикладу, відмовити десять зернят розарія вранці, прочитати фрагмент Євангелія, зробити дрібне добре діло. Якщо якогось дня це опустиш, то наступного починаєш стоднівку з початку. 

• Пошуки відповіді в Інтернеті – вислати аніматорові через Месенджер пісню на тему дружби, любові, правди тощо. 

• Щоденна рефлексія – кожний ввечері записує в духовному щоденнику, за що хоче подякувати сьогодні Богові. 

• Виконати завдання – зробити комусь близькому несподіванку або поговорити з кимось неприємним тощо. 

 

Маєш усе потрібне, щоби розпочати працю зі своєю новою групою. Пам’ятай, що мусиш бути для своєї групи провідником і дбати про добрий клімат. Користуйся цими текстами креативно. 

Бажаю успіху! 

І. Курс духовності 

ІІ. GodFinder 

ІІІ. Покликання 

IV. Підсумок формації