ОСНОВИ ІГНАТІЯНСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ
Ігнатіянська педагогіка виростає з досвіду Духовних Вправ св. Ігнатія Лойоли. Її досконалим прикладом є Ratiostudiorum, тобто цілісна система шкільництва, опрацьована єзуїтами, яка функціонує в світі вже двісті років. Але ми говоритимемо не про історію. Основою нашого способу діяння як єзуїтів і водночас пов’язаних з нами спільнот є праця через досвід. Св. Ігнатій відкрив, що ми змінюємося не стільки під впливом напоумлень і уроків, скільки під впливом досвіду. До прикладу, можеш вислухати двохгодинну лекцію на тему дружби. Це добре і мудре. Але чи твоє серце не торкне більше допомога товариша, коли її потребуєш, і коли досвідчиш, чим є дружба і підтримка в потребі? Те саме і в приготуванні зустрічей. Можеш приготувати гарний виклад на тему молитви, почуттів і зранень. Це добре і цінне. Але чи людські серця не торкне більше, якщо по дорозі до хреста на високій горі попросиш їх згадати свої болі та зранення, а коли піднімуться на гору – там, де до неба ближче, щоб викричали це все Богові під хрестом Христа, який взяв це все на Себе? Надіюся, що починаєш розуміти, що означає праця через досвід. Сам досвід, якщо він не названий, перебуває ніби в тумані. Досвід важливий, але він може розтанути. Після досвіду потрібна рефлексія, усвідомлення того, що сталося, аби вчинити з цього тривалий клейнод і сховати його в своїй душі. Залишити молодих людей після досвіду без рефлексії – це може скривдити їх. Після вправи з криком під хрестом Христа потрібна рефлексія в групі, до прикладу: «Що ти кричав до неба? Чи вважаєш, що Бог тебе почув? Як тепер почуваєшся?» Не можна досвід залишити без рефлексії. Для учасників групи це важливо, бо тоді вони починають краще розуміти себе, а ти маєш можливість вдивитися у їхній досвід, щоб краще відповісти на їхні потреби. Але мудрість св. Ігнатія пішла далі – після досвіду і рефлексії зосередитися на тому, до чого вони ведуть. А ведуть вони до того, щоб краще шукати і знаходити Божу волю в усьому. І тому третім основним елементом ігнатіянської педагогіки є дія, тобто перенесення досвіду на щоденне життя. Якщо все, що робиш як аніматор, не змінює життя членів групи, вони не стають кращими дітьми в родині, кращими товаришами й колегами в школі, кращими християнами в щоденному житті, то бракує чогось важливого. Досвід і рефлексія ведуть до того, щоби змінити життя, відкривати Бога в щоденності й бути кращим і більш свідомим. Ідеальним інструментом для цього є ігнатіянський іспит сумління і завдання, які можеш давати своїй групі у так званому міжчассі. Щоби досвід «схопив», він повинен відповідати на конкретні потреби членів групи і бути пристосованим до їхніх інтелектуальних і духовних можливостей і до моменту, в якому група перебуває тепер. Це так званий контекст. До прикладу, на початку всі члени групи перелякані і бояться, як їх сприйматиме оточення. Тоді відповідатимеш на їхні потреби, організовуючи інтеграційні ігри. Якщо група вже стабілізувалася, то пора вирушати в мандрівку життя і вчити їх медитації, досвіду спільноти, почати торкатися історії свого життя і зранень. За якийсь час варто зробити підсумок, тобто рефлексію над плодами, які вже зібрано, і окреслити цілі для подальшої дороги. Це так зване оцінювання, тобто підсумування певного часу. Увесь цикл ігнатіянської педагогіки міститься у цій схемі:
Надіюся, що після введення це буде зрозуміло. Беручи за основу Духовні Вправи св. Ігнатія Лойоли, завжди пам’ятай про наступні справи: • Завжди став виразну мету зустрічі та ясно й послідовно її реалізуй. Не дозволяй собі хаотично й недбало імпровізувати. • Завжди дбай про відповідний рівень мотивації у членів групи, бо як «дуже допоможе, якщо реколектант увійде в реколекції великодушно і щедро», так само члени групи більше скористають, якщо заангажуються у зустріч. • Завжди будь чуйним до потреб групи, щоби вміло відповісти на її потреби. Тоді зустріч глибше заляже в душу. • Будь креативним і вміло допасовуйся до групи. Кожна група різна і часом любить один метод праці більше від інших. • Завжди дбай про відповідний клімат зустрічі. Для молоді це дуже важливо, до прикладу, затемнити приміщення, запалити свічки під час медитації тощо. •
Часто промовляй образом чи символом – це завжди діє на уяву.
| ||
