3. Аніматор
Локальний модератор вибирає аніматора, перше завдання якого – вести групу (інші завдання 1. 8). З огляду на доручені функції аніматор повинен спочатку пройти вишкіл І рівня як учасник і бути в групі мінімум один рік. Це означає, що аніматором не може бути особа, яка не має досвіду перебування у спільноті й групі. Винятком є ситуація, коли спільнота створюється від нуля, а аніматор розпочинає вишкіл разом із новими особами.
Аніматор може бути відсторонений виключно локальним модератором у таких випадках: втрата віри, помилкове навчання про Бога і Церкву, погана поведінка в спільноті й поза нею, створення конфліктів, небажання співпрацювати з модератором й іншими особами у спільноті, психічна хвороба, невиконання своїх обов’язків, погане ведення зустрічей.
3. 1. Вишкіл аніматора
Аніматор, формуючи інших у групі, водночас сам потребує формування на трьох рівнях: • духовному – розвиток життя з Богом через молитву, • інтелектуальному – поглиблення знань на теми, які обговорюються під час зустрічей, • психічному – розвиток зрілих емоційно-психічних постав.
Знаряддя для індивідуальної молитви: • участь у месі, • читання Святого Письма, • медитація, • іспит сумління, • розарій, • регулярна сповідь.
Ці види молитви – це тільки пропозиція, бо спосіб молитви й присвячений на неї час потрібно допасувати до можливостей аніматора (до прикладу, уроки в школі й поза нею, особисті зацікавлення). Але не можна нехтувати молитвою, бо вона – джерело віри аніматора.
Знаряддя для здобуття знання: • Святе Письмо, • книжки, • фільми, • розмови з розумними людьми, • розмови з модератором.
Аніматор повинен здобувати знання, які допомагають поглиблювати його віру й віру інших. Бо не все в Святому Письмі і навчанні Церкви зрозуміле відразу. Знання допомагають також правильно відповісти на багато питань, які турбують людей (до прикладу, чим є покликання, чому маю захищати життя).
Знаряддя для осягнення зрілості: • іспит сумління, • книжки, • розмови з іншими людьми, • духовний щоденник, • визначення цілей розвитку, • вчитися відповідальності, • праця над вадами й слабостями.
Розвиток в собі емоційно-психічної стабільності має вплив на віру аніматора і його працю у спільноті. Чим стабільніша особа, тим краще виконує своє завдання.
3. 2. Проблеми аніматора
Неминучий досвід кожного аніматора – конфронтація з проблемами у спільноті (до прикладу, клопоти з групою) й поза нею (до прикладу, клопоти в школі). Ось приклади:
• втрата сенсу, • втома від групи, • знеохочення до інших, • надмір обов’язків у спільноті, • втрата мотивації, • самотність, • комплекс неповноцінності, • проблеми в школі, • погана організація свого часу, • вади, • брак акцептації з боку ровесників, • родинні проблеми.
Проблеми мають свою вагу, яка вирішує про те, чи особа спроможна їх вирішити. У випадку дуже важких проблем варто попросити про допомогу другу особу: товариша, модератора чи фахівця (до прикладу, психологічні проблеми). У таких ситуаціях час також має значення, бо пасивність може поглибити проблему й погіршити ситуацію.
3. 3. Coping- skills– вміння давати собі раду у важких ситуаціях
Coping- skills – це вміння вирішувати важкі ситуації. Таке вміння допомагає дистанціюватися до проблеми, відпочити, по-іншому на неї подивитися й знайти вирішення. Нижче подані приклади, які допоможуть укласти свій список:
• писання, рисування, малювання, • молитва, • розмова з іншою особою, • співання, • прогулянка, • прибирання кімнати, • написання списку приємних справ, • медитація в тиші, • читання Святого Письма, • слухання улюбленої пісні/ музики.
Проблеми також можуть спричинити негативну поведінку, яка не вирішує важкі проблеми, а тільки їх поглиблює. Слід уникати негативних «розвантажувачів» проблем:
• переїдання, • лінивство, • надмір сну, • уникання людей, • агресія, • втеча з дому, • самокалічення, • втеча в комп’ютер.
3. 4. Аніматор перед психологічними проблемами осіб з MAGIS
У спільноті може бути особа з серйозною психічною кризою (короткострокова проблема) або з розладом особистості (довгострокова проблема). Важко описати все, що потрібно робити в таких випадках, бо кожна криза і розлад вимагають відповідної реакції. Подані нижче поради загальні, їхня мета – зменшити шкоду, яку може спричинити невідповідна поведінка.
1. Якщо особа має діагноз психічної хвороби й приймає ліки, то слід утриматися від негативних висловів типу: психологія шкодить, викинь таблетки, Бог тобі допоможе. Ми не лікуємо людей своїми особистими думками, бо це може вплинути на терапію даної особи й послабити її мотивацію лікуватися. 2. Утримуватися від висловлювань про проблеми іншої особи на основі інформації з інтернету. Гугл – не психіатр, а портал, в якому можна знайти багато фальшивої інформації. 3. Розповідати в спільноті про проблеми даної особи може дуже погіршити ситуацію. 4. Уникати називати кожний стан депресією, а проблемну поведінку – психічним розладом, бо це велике спрощення. 5. Не потішаймо сумних насильно, бо це викликає протилежний результат. Стараймося з такою особою розмовляти нормально. 6. Слід бути уважним до осіб, які використовують сум і проблеми, щоб звернути на себе увагу або отримати симпатію. 7. Особа, яка говорить про бажання покінчити життя самогубством, хоче, щоб її помітили й допомогли. Що аніматор може зробити в цьому випадку: а) повідомити модератора про проблему, б) проявити до цієї особи доброзичливість, але не брати її проблеми на себе, в) пробувати переконати її, щоб про свої проблеми повідомила батьків, поліцію, священника, вчителя – довірену й компетентну особу, або подзвонила на лінію довіри. Аніматор не мусить мати компетенцій, потрібних для вирішення проблеми такої особи. І тому в випадку самогубства не потрібно брати всю провину на себе. Якщо особа пробувала покінчити життя самогубством й говорить аніматорові про бажання вчинити наступну спробу, то про це слід якнайшвидше повідомити модератора, батьків чи поліцію. 8. Нікому не обіцяй, що самою лише молитвою можна подолати кожну депресію й вилікувати всі хвороби. 9. Особи з розладами/ проблемами часом можуть очікувати, що ми вирішимо їхні проблеми або завжди станемо по їхній стороні в конфлікті (до прикладу, з батьками). Метою аніматора не є вирішення проблем психічного характеру, лікування їх або прийняття чиєїсь сторони в конфлікті з кимось. Якщо очікування не сповняться, то аніматор може стати ворогом і бути осуджений за те, що не допоміг. У таких випадках слід намагатися зберігати здорову дистанцію до звинувачень. 10. Особі, яка має схильності до самоосудження, скрупулів, лячного переживання віри, потрібно більше говорити про любов Бога. Навчаючи її іспиту сумління, слід обмежитися тільки вдячністю. 11. Особі, яка мучить себе обсесійними думками, не треба говорити: не думай так багато або зроби щось з собою. Така особа не може не думати, бо це примусова діяльність. Найкращою допомогою буде звичайна розмова про щось інше (відвертання уваги). 12. Не дай втягнути себе в безконечне аналізування чиїхось проблем та інтерпретування їх. Надмір думок про проблеми інших може послабити бажання жити. Окрім того, само лише думання про чиїсь проблеми їх не вирішить. 13. Пам’ятай, що прояви доброзичливості, пошани, тепла до осіб з проблемами вже є допомогою.
3. 5. Аніматор і почуття вигорання
Вигорання виникає через надмірний і довготривалий стрес, пов’язаний із виконанням обов’язків. У випадку аніматора початкова радість з керування групою з часом може замінитися в муку. Це діється більше в ситуаціях відчуття залишення, нерозуміння іншими і надмірного навантаження обов’язками. Сигнали, що ми на дорозі до вигорання:
• відчуття, що праця – це цілковите марнування енергії; • відчуття постійної втоми та безнадії; • завдання і обов’язки здаються нудними і пригнічують; • почуття, що нічого не варто робити; • почуття самотності і опущення при виконанні обов’язків; • відігравання фрустрації на інших; • почуття залишення Богом; • молитва здається важким обов’язком.
Пропозиції протидії:
• звернутися за допомогою до модератора й повідомити його про свої обов’язки і проблеми; • побачити позитиви своєї праці у випадку, коли вигорання виникає з монотонності; • продумати сенс своєї діяльності й знайти її первісну мотивацію; • визначити границі обов’язків у спільноті й групі; • знайти заняття, які дають відчуття задоволення і знижують рівень стресу (див. Coping-skills).
3. 6. Аніматор в останньому класі
Аніматор в останньому класі середньої школи стає перед дилемою, як поділити час між приготуванням до атестату зрілості й керуванням групою. Тоді варто:
• не чекати, аж дилема стане проблемою, а раніше поговорити з модератором про обсяг обов’язків у шкільному році; • попросити людей з групи про допомогу в приготуванні й веденні зустрічей; • не брати на себе завдань, які не може виконати.
3. 7. Один аніматор у спільноті
У малій спільноті може статися ситуація, що є тільки один аніматор (до прикладу, мала спільнота, брак нових осіб у спільноті). Тоді слід: • не втрачати мотивацію до дії, бо разом із групою можна зробити багато доброго; • зосередитися на цілях, які можна реалізувати разом із групою; • приготувати план, як заохотити інших приєднатися до групи; • не оцінювати якість групи кількістю членів; • не брати всю відповідальність за спільноту на себе; • розділити обов’язки в групі.
3. 8. Проблеми в стосунках модератор ↔ аніматор
Новий модератор – прихід нового модератора пов’язаний зі зміною функціонування спільноти. Потрібно перебудувати стосунки, принципи і план діяльності спільноти. Така ситуація найчастіше викликає опір. Напруження і проблеми зазвичай тривають від року до двох років і зникають у міру, як з’являються нові аніматори, а попередні відходять. У цьому процесі потрібно зрозуміти кілька справ. По-перше: за локальну спільноту відповідає локальний модератор. На базі своїх функцій він має право вибрати помічників, написати новий план і ввести нові принципи. Новий модератор не є заручником старого порядку. Очевидно, що не добре вводити зміни у радикальний спосіб, бо це вимагає часу. По-друге: аніматори не можуть нищити образ нового модератора в своїх очах і в очах спільноти, бо це не сприяє співпраці. Що більше, ділить спільноту й знеохочує інших приєднатися до неї. По-третє: модератор повинен добре розуміти, де перебуває його спільнота, чого потребує, і вміло на ці потреби відповідати.
Суперечки між модератором і аніматорами – можуть з’явитися під час зустрічей з аніматорами й обміну думками. Підстав для таких ситуацій може бути багато (див. Конфлікти і як їх вирішувати). Якщо це одноразова суперечка, то суттєво свідчить про добру співпрацю між модератором і аніматорами. Інша ситуація, коли суперечки стають невід’ємним елементом зустрічей з аніматорами. Причин може бути багато, і важко привести всі підстави таких напружень. Щоби зрозуміти суперечку, потрібно подивитися на неї як на повідомлення. Тобто, про що ця суперечка нам говорить і до чого має нас привести. Хоча може здаватися дивним, але суперечки мають конкретну мету.
Аніматор
або аніматори підважують авторитет модератора
–
найчастіше є дві наступні причини: а) модератор ввійшов
у панібратські стосунки з аніматорами, які перестали
його шанувати, б) виник конфлікти, а підважування
авторитету – спроба «подолати» модератора. У першому
випадку модератор спричинює викривлення стосунків, бо з
огляду на вік і завдання не може мати панібратських
стосунків з аніматорами (див. Стосунки у спільноті).
У другому випадку в основі конфлікту стоять амбіції,
тобто доказування, хто сильніший. Підважування
авторитету найчастіше відбувається під час розмов у
групі чи між членами спільноти. На жаль така поведінка
розділяє спільноту і нищить клімат співпраці.
| ||