ЕФЕКТИВНЕ НАВЧАННЯ
на основі книжки Z. Brześkiewicz, Superumysł, jak uczyć się trzy razy szybciej
I. НАСТРОЇТИСЬ НА ЕФЕКТИВНЕ НАВЧАННЯ
УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ: Високе почуття власної гідності: 1. Фізична безпека: свідомість свободи від тілесних кривд. 2. Емоційна безпека: свідомість присутності несміливості і страхів. 3. Ідентифікація: «Хто я такий?» 4. Приналежність: почуття приналежності до групи. 5. Компетентність: почуття, що я здібний. 6. Місія: почуття, що моє життя має цінність і мету. Позитивна настанова і дія, зміцнюється: 1. Афірмацією – це позитивні вислови, які діють на психіку. Негативні афірмації замінити протилежними позитивними, вимовляти їх свідомо і з емоційним ангажуванням у трьох особах. 2. Автосугестією – це позитивні твердження, які повторюєш під час розслаблення. 3. Візуалізацією – уявляєш себе в різних позитивних ситуаціях, що швидко діє на підсвідомість, яка є джерелом твоїх негативних постав. Візуалізація діє на різні органи чуттів. 4. Самогіпнозом – з його допомогою усунеш різноманітні страхи, наприклад, перед публічним виступом тощо. Сильна мотивація. Причини браку мотивації: § Відсутність однозначної мети. § Лінивство. § Погані звички. § Схильність переживати. § Негативні особисті риси. § Відсутність підтримки інших. § Стан здоров’я. Як покращити мотивацію: § Поставити конкретну ціль. § Мислити конструктивно. § Вірити в себе. § Розвивай в собі витривалість.
II. ВИКОРИСТОВУЙ ДВІ ПІВКУЛІ МОЗГУ
Інформація у правій півкулі має форму образів, метафор, символів. Ліва півкуля повинна це все трансформувати в слова. Ліва півкуля розпізнає, організує і асимілює нову інформацію в існуючих границях, але не може творити нові ідеї. Права півкуля народжує нові помисли, цілісний контекст і творчі інтерпретації. Але ліва півкуля повинна їх декодувати, зрозуміти та висловити.
КОРИСТЬ З ВИКОРИСТАННЯ ПРАВОЇ ПІВКУЛІ: Краще зосередження. Краще запам’ятовування. Краща віра в свої здібності. Краща уява і творче мислення.
ЯК ЗАДІЯТИ ПРАВУ ПІВКУЛЮ? Релаксація м’язів перед візуалізацією. Ці вправи слід виконувати після релаксаційних вправ, які будуть подані в розділі ЗДЕНЕРВОВАННЯ. Ціль: повністю розслабити тіло і ум: 1. Прийми сидячу або лежачу на спині позу тіла. 2. Заплющ очі й уяви собі місце тиші й спокою: пляж, лісну поляну, сад, гору тощо. Візуалізуй це місце якнайточніше і найяскравіше. 3. Внутрішній зором йди від стіп до голови, наказуючи своїм м’язам по черзі розслабитися. Усвідом напруження, які будуть усунуті цією вправою. Наказуй монотонним голосом. Розслаблюю: ступні, пальці ніг…. шия, лице… Повністю розслабляюся. 4. Дозволь віддалитися напруженням. Дихання повинно бути неглибоким і регулярним. Тепер ти в повній гармонії. Відчуй приємність. Навчання треба розпочинати в такому стані суперготовності. Медитація Сядь вигідно, хребет тримай рівно, навантаження на ступні рівномірне. Заплющ очі і зосередься на третьому оці (між бровами). Дивися на свої думки ніби на колоди, які пливуть по річці, не виловлюй їх, лише дозволь їм пропливати. Зосередься на диханні, усвідомлюй його. Подумки говори: «Тепер вдихаю повітря, тепер видихаю повітря» - 5 хв. Зверни увагу, як повітря торкається ніздрів при диханні – зверни увагу на самі ніздрі, а не на повітря, не намагайся змінювати дихання. Якщо прийде розсіяння, то хвилину присвяти цьому розсіянню, якщо знудження, то знудженню. Чи ці почуття впливають на тіло, якщо так, то на які частини? Якщо так, то повернися до попередньої вправи – споглядання дихання через ніздрі. Після вправи приступай до навчання. Мандала Мандалу століттями використовують для зосередження уваги і осягнення духовного просвічення. Сядь і налаштуйся на розслаблення і концентрацію уваги. Дивися в центр мандали (лише в центр) – 5 хв. В міру своїх можливостей можеш поволі збільшувати час. Але не пробуй аналізувати узор, бо тоді задіюється ліва півкуля.
Музика Бах, Гандель і Вівальді знижують пульс і тиск крові, зменшують частоту хвиль мозгу, розслаблюють м’язи. Писати лівою рукою Це збуджує праву півкулю, яка відповідає за ліву руку Візуальне мислення Створення візуальних образів і маніпуляція ними збуджує праву півкулю. Візуальне мислення буде описане в розділі МИСЛЕННЯ.
Щоб працювали дві півкулі: 1. Навчаючись, слухай музику (права півкуля) і роби нотатки (ліва півкуля). 2. Заплющ очі і застосовуй візуальне мислення (права півкуля) до матеріалу, який вивчаєш, і описуй словами те, що бачиш (ліва півкуля).
III. СТИЛІ НАВЧАННЯ
· Характеристика стилів навчання з огляду на спосіб сприйняття інформації:
1. Досвід, участь у реальних подіях і вплив на них, інтуїція, ситуації та проблеми, не вияснені до кінця. Досвід, рефлексійні роздуми з застосуванням до свого життя: - оцінюють ситуації з різних сторін; - спостерігають, але рідко беруть участь; - нові думки; - уява і мислення; - цікавляться людьми і радіють їхньою довіроюо; - Чому? Чи ці ідеї мені потрібні? Як отримати найбільше інформації? ü слухання, балакання, мозковий штурм, співпраця, уява, збирання інформації.
2. Абстрактне мислення, роздуми над суттю проблеми, аналіз, створення теорій, аби зрозуміти свій досвід, науковий підхід, окреслені та однозначні ситуації. Мислителі, абстрактне мислення, слухання лекцій, адаптують інформацію через рефлексійне споглядання: - цікавляться абстрактними ідеями; - отримати якнайбільше інформації для утворення логічної цілості; - більше теорії, ніж практики; - традиційна форма навчання (лекції, читання); - дріб’язковість у навчанні; - багато читають, пізнають світ інтелектуально; - Що? Які нові ідеї пізнаю з книжки? Що хочу отримати з лекції чи книжки? Як найкраще поєднати інформацію, думки, ідеї? ü спостерігання, аналізування, класифікування, теоризування, організування, міркування, перевірка теорії.
· Характеристика стилів навчання з огляду на спосіб перетворення чи використання інформації:
3. Експериментування, пошук практичних шляхів застосування, енергійність, ризик, практичні ефекти. У сприйнятті інформації подібні до попередніх, але намагаються теорію ввести в практику свого життя: - практичне застосування для ідей і думок; - вибирають технічні професії (інженер), а не суспільні (лікар, юрист); - експериментують і провіряють як щось діє; - девіз: втілюй знання в життя; - люблять практично вирішувати проблеми; - Як? Як то працює? Як це покращити? Як бути продуктивнішим? ü маніпулювання, покращення, експериментування, практичне застосування, прийняття рішень, визначення цілі.
4. Рефлексія, споглядання, обмірковування з різних сторін, аби мати багато пояснень, терпеливість. Практики, отримують знання через досвід, з’єднують елементи в функціональну цілість: - знання з «першої руки», лекції не для них; - здоровий розсуд, а не логічний аналіз; - енергійні, люблять ризик; - легко адаптуються до нових умов і швидко налагоджують стосунки з людьми; - швидко витягують практичні висновки; - здоровим підходом до життя заражають інших людей; - Що станеться, якщо? Як використати цю інформацію? Як це зробити найшвидше? ü модифікування, адаптування, ризи кування, співпраця, активність.
Кожна людина представляє два стилі навчання, з перевагою одного. Треба пізнати свої стилі навчання, міцні сторони застосовувати, а слабкі розвивати, аби не бути одностороннім.
IV. ЩОДЕННИК
· Через нашу голову як через екран телевізора пропливають різні образи, почуття, помисли, спокуси, ідеї та рішення. Часто вони ледве відчутні. Коли ми пробуємо це все записувати, то зосереджуємось на цьому, витягуємо на денне світло, глибше усвідомлюємо, що в нас всередині. Писання щоденника – це самопізнання, подорож всередину себе самого. · Писання щоденника – це вихід з щоденності в пустелю, де можеш порозмовляти з собою; · Писання, а потім читання щоденника дозволяє думках вийти на поверхню, повстають нові асоціації, які дозволяють краще обдумувати свої рішення; · Щоденник – це ніби машина часу, дозволяє повернутися в минуле і краще до нього придивитися; · Щоденник – це твоя пам’ять, в голові не все закарбується; · Свої почуття, рефлексії та думки ти стягуєш на папір, збираєш, сортуєш, з паперу вони вже не втечуть у забуття, можеш їх аналізувати; · Щоденник стає повірником твоїх сокровенних думок; · Записування вчить аналізувати, систематизувати, творити свої оригінальні думки; · Стрес виникає з негативного внутрішнього діалогу, якщо його запишеш, проаналізуєш, то зможеш припинити як безпідставний; · Тренуєш свою пам’ять і спостережливість.
V. ПЛАНУВАННЯ
Заплануй – ким хочеш бути, бо залишишся ніким
Людина, яка планує: - знає, до чого йде; - знає про свої успіхи на шляху до мети; - має перед собою ясне бачення цілей, які є знаками на її шляху; - погоджується платити (праця над собою тощо) за осягнення мети; - виробляє дисципліну і порядок у своєму житті. Ніщо так не мобілізує людину, як усвідомлення, що помалу осягає те, що запланувала. Малий успіх підсилює і надихає. Плани треба робити реалістичні.
VI. ЗДЕНЕРВОВАННЯ
Стрес є фізичною, психічною та емоційною реакцією, що виникає з індивідуального типу реагування на напруження в середовищі, конфлікти й утиски. Стрес є нормальним і корисним елементом життя. Стрес може стати проблемою, коли стресова реакція вводиться в дію через невластиві причини, тобто, коли ситуація нічим нам не загрожує, а спричинює почуття кривди чи фрустрацію. Якщо стрес виникає досить часто, то він акумулюється і негативно впливає на здоров’я. Релаксація є фізіологічним станом організму, протилежним до стану стресу. З неї випливає така користь: - є приємною, - зменшує симптоми таких хвороб як біль голови, нудність, - збільшує рівень життєвої енергії, - покращує зосередження, - збільшує здатність давати собі раду з проблемами, підвищує ефективність функціонування організму, - допомагає проти безсонниці, - понижує тиск крові, - знижує емоційне напруження.
ВПРАВА: Прийми вигідну позу тіла, 5 секунд напружуй пальці ніг, а потім 5 секунд розслабляй їх, говорячи при цьому: «розслабляю пальці ніг». І так по черзі всі частини тіла з ніг до голови.
ЩО РОБИТИ ПРИ СТРЕСІ 1. Усвідомити свій страх. 2. Бути об’єктивним у розпізнанні своїх проблем, уникати звинувачування інших. 3. Не ігнорувати проблем. 4. Будь рішучим, нерішучість погано впливає на самопочуття. 5. Помірковано ставитись до деталей, аби уникнути перфекціонізму. 6. Учися програвати, це добра наука. 7. Уникай накладати на себе маску та грати чужу роль. 8. Не став перед собою занадто великих вимагань. 9. Вчися акцептувати компроміс, який зменшує напруження. 10. У період збільшення стресу зміни середовище або рід занять. 11. Фізичні вправи, спорт спалюють стресове напруження.
VII. ЗОСЕРЕДЖЕННЯ
ЩО ДОПОМАГАЄ КРАЩОМУ ЗОСЕРЕДЖЕННЮ: - підкреслюй суттєві речення, вирази; - позначай фрагменти тексту; - пиши на полях; - створюй в уяві асоціації; - коментуй усно; - парафразуй висновки; - користуйся мнемотехнікою; - створюй ментальні карти; - формулюй питання до теми, яку важко зрозуміти; - уяви собі, що пояснюєш товаришеві зміст прочитаного; - рецитуй прочитане.
ВПРАВИ: 1. Зроби вправу на розслаблення: прийми вигідну позу тіла, заплющ очі, зосередься на диханні, дозволь, щоб усі турботи, думки поволі відійшли. 2. Якщо твоя натура дуже збудлива, то присвяти якийсь час на фізичні вправи. 3. Намалюй на папері чорну точку і розмістити її перед собою на віддалі 1 метра. Зосередься на ній, ніби на світі більше нічого не існувало. Вдивляйся деякий час, кожного дня продовжуй вправу на 1 хв. більше, аж дійдеш до 20 хв. 4. Те саме зроби з запаленою свічкою. 5. Використовуй наступні афірмації: Зосередження на тому, що роблю, приносить мені приємність. Можу зосередитись тоді, коли хочу. Зосередження на тому, що роблю, є моєю сильною стороною. Можу зосереджуватись довший час.
VIII. МИСЛЕННЯ
ПАРАФРАЗУЙ – вирази своїми словами прочитане або почуте. Нові концепції та ідеї опиши знаними вже термінами – так буде легше зрозуміти та запам’ятати, мова повинна бути проста й природна. ПИТАННЯ – ВІДПОВІДЬ. Формулюй запитання до матеріалу, який вивчаєш, і пробуй відповідати. Таким чином краще зосереджуєшся і до пам’яті підключаєш мислення. БУДЬ УЧИТЕЛЕМ. Пробуй пояснити вивчений матеріал уявному учневі. ЗАСТОСОВУЙ УЯВУ. Особливо це корисне, коли словами важко щось парафразувати. Абстрактні поняття трансформуй у відчутну і видиму картинку. Другий, третій ітд. раз перечитувати текст неефективно, перечитуй свої замітки, парафразування тощо. Якщо в навчанні маєш проблеми, то намагайся вирішувати їх такими етапами: 1. Візьми відповідальність, тобто не ігноруй проблему, а постанови її вирішити. 2. Вивчи проблему, збери побільше інформації, розклади проблему на частини, досліди їх. 3. Дефініція проблеми. Визначаючи проблему, витягуєш її на поверхню, признаєш, що вона існує. Ясно визначена проблема – це половина пройденого шляху. 4. Шукай способи для вирішення проблеми. Не легковаж жодної думки, не тримайся лише старих способів вирішення проблем. На кілька днів забудь про проблему – підсвідомість буде працювати. Використовуй: мозковий штурм, дуже придатний для малих груп: записувати всі думки, не критикувати, не аналізувати, бути розслабленим, настроїтись на кількість думок, а не на їх якість; маніпулюй дієсловами, тобто змінюй перспективу: збільшити, зменшити, замінити, поєднати тощо; застосовуй аналогію – порівнюй свою проблему з іншими. 5. Вибери план дії. З багатьох ідей вибери одну, яку будеш реалізувати. 6. Виконай план. Не зволікай, а відразу почни діяти.
ВІЗУАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ. Якщо навчитися мислити візуально, то покращиться пам’ять; краще будемо розв’язувати проблеми; краще розуміти; покращиться креативність, самооцінювання, самоконтроль. ЕЛЕМЕНТИ ВІЗУАЛЬНОГО МИСЛЕНЯ: Бачення – властиве візуальне сприйняття світу; Уявлення – створення умових образів; Рисування – представлення ідей в умі якимось способом.
Візуалізуючи матеріал, який хочеш запам’ятати, створюєш поєднання, які переносять інформацію з короткотривалої пам’яті до довготривалої. Творча праця – це в більшості випадків процес візуалізації, отож покращуєш свою креативність. «Ти є тим, ким думаєш, що є». Образи, які створюємо про себе самих, впливають на наші думки, почуття і поведінку в реальному світі.
ВПРАВИ: 1. Розпочинай від візуалізації кольорів. Потім зосередься на різниці між кольорами. 2. Візуалізуй прості геометричні фігури. Потім візуалізуй їх в різних кольорах, потім – у русі. 3. Те саме роби з трьохвимірними фігурами. 4. Візуалізуй людські обличчя, зосереджуйся на дрібницях, потім в уяві змінюй відстань до них і кут бачення. 5. Уяви собі будинок, входиш до нього, проходиш різні кімнати, зосереджуйся на дрібницях. 6. Уяви диню, вона підноситься до стелі, потім опускається до рівня твоїх очей, починає крутитися щораз швидше, потім зменшується до розмірів яблука, потім міняє кольори. 7. Уяви, що лежиш в ліжку і приглядаєшся усім предметам у кімнаті, потім піднімаєшся в повітря, підлітаєш до вікна, вилітаєш з нього, піднімаєшся вище і оглядаєш будинок, вулицю, місто. 8. Уяви близьке знайоме місце, оглядай предмети, кольори, форми, запахи тощо. Уяви себе, відпочиваючого там. 9. На чорному папері розмісти білий трикутник, повішай папір на білу стіну. Зосередься на середині трикутника на протязі 30 секунд, потім перенеси зір на стіну – побачиш чорний трикутник. 10. Подивися довкола себе, потім заплющ очі та згадай побачене, ніби сфотографуй його. 11. Прочитані діалоги трансформуй в візуальні образи, пізніше вчися це робити з абстрактним матеріалом.
IX. ПАМ’ЯТЬ
Пересічний учень чи студент на запам’ятовування матеріалу витрачає 70-90% часу, присвяченого на науку. Наш мозок реєструє усю інформацію, отриману через органи чуття. Ми маємо проблеми не з запам’ятовуванням інформації, а з її пригадуванням, відтворенням. ВИДИ ПАМ’ЯТІ: Іконічна – фотографічна форма пам’яті, триває до 1 секунди. Короткотривала – слухова і зорова пам’ять, триває кілька секунд і сприймає 7 одиниць інформації. Довготривала – інформація в цій пам’яті для нас потенційно доступна. ЩО ПРИГАДУЄМО НАЙКРАЩЕ: Початок і кінець – з прочитаної чи почутої інформації найкраще запам’ятовується початок і кінець, середина – погано, тому під час читання слід робити короткі перерви. Логічні асоціації – легше пригадуються ті елементи інформації, які мають спільні риси або логічно з’єднані. Чуттєві асоціації – якщо в процес читання чи слухання ми включимо інші органи чуття, то запам’ятаємо краще. Контраст – якщо на вулиці побачиш людину, одяг якої дуже відрізняється від одягу інших людей, то легко її запам’ятаєш. Це саме з будь-якою інформацією. Сильні враження, емоційний контекст – те, що нас вражає на рівні емоцій, краще запам’ятовується. Повторювання допомагає запам’ятовуванню.
ЕФЕКТИВНІ ТЕХНІКИ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ: 1. Будь уважним до всього – яка інформація, якими буквами (курсив тощо) виражена, графічне оформлення… 2. Перевіряй засвоєння нової інформації. 3. Від загального до конкретного – спочатку прочитай зміст книжки, пере листай її, прочитай перші абзаци розділів, проглянь графічний зміст. 4. Учися цілості, а не частин, навіть якщо з даної книжки чи розділу тебе цікавить лише якась частина. 5. Створюй асоціації та поєднання зі знаним матеріалом. АНГАЖУЙ СВОЄ ТІЛО: 1. Вчися в русі – ходи з книжкою по кімнаті, читай голосно рецитуй. 2. Перед навчанням виконай вправи на розслаблення. 3. Створюй образи – діаграми, ментальні карти, графічні недомінуючою рукою. 4. Повторюй і рецитуй. 5. Записуй – конспектуй своїми словами прочитане. ВИКОРИСТОВУЙ ВЛАСТИВОСТІ МОЗКУ: 1. Створи образ себе самого з чудовою пам’яттю – віра в себе релаксує мозок і зміцнює розумовий процес. 2. Розвивай в собі прагнення запам’ятати. 3. Учися зі зрозумінням вивченого. 4. Будь творчим – уявляй, додавай відчуття. 5. Під час перерви переглядай вивчене – з короткотривалої пам’яті пересунеш матеріал до довготривалої.
X. СЛУХАННЯ
Як слухачі ми думаємо з швидкістю 500 слів на хвилину, типова швидкість мовлення від 125 до 150 слів. Ця різниця спричинює, що думки починають бігти власними стежками, відбігаючи від того, що чуємо. ПРИЧИНИ ПОГАНОГО СЛУХАННЯ: - Слухання під кутом сприйняття лише нової інформації; - Мрії на яву; - Негативне ставлення до мовця; - Велика емоційність; - Уникання важкого змісту; - Пасивна постава тіла; - Погана увага; - Дослівне записування лекції; - Пасивне слухання без спроб передбачити, що буде сказано; - Нецікавий, монотонний спосіб мовлення; - Балакучість; - Повільний темп мовлення; - Носове мовлення. РИСИ ПОГАНОГО СЛУХАЧА: - Постійно перебиває; - Швидко робить висновки; - Закінчує речення мовця; - Неуважний; - Змінює тему розмови; - Все записує; - Не реагує; - Нетерпеливий. РИСИ ДОБРОГО СЛУХАЧА: - Дивиться на мовця; - Задає запитання, аби переконатися, чи правильно зрозумів; - Виражає щире зацікавлення самопочуттям мовця; - Повторює або парафразує почуте; - Емоційно опанований; - Активно реагує жестами; - Уважний; - Не перериває; - Дозволяє мовцеві закінчити. ДОПОМОГА В КОНЦЕНТРАЦІЇ: 1. Техніки релаксації. 2. Задавати собі питання, які дисциплінують: Чи зосереджуюсь на мовникові? Слухаю свій внутрішній голос чи мовця? 3. Усунути зовнішні розпорошення або їх ігнорувати. 4. Усунути внутрішні розпорошення – практикувати самодисципліну для керування думками, звільнити ум від негативних відчуттів. 5. Прагнути навчитися якомога більше. 6. Слухати з настановою задавати мовцю важкі запитання. 7. Слухати з настановою поділитися з іншими почутим. 8. Слухати так, ніби мовець говорив лише до мене. 9. Практикувати: схоплювати головні ідеї, важливі деталі, записувати ефективно (не все), формулювати суттєві питання.
XI. МОВЛЕННЯ
ПРОБЛЕМИ З МОВЛЕННЯМ мають люди, які характеризуються: - загальною боязливістю, причини якої: надмірна фізіологічна активність і невідповідна психічна установка; - малою еластичністю під час змін у житті; - браком самоконтролю; - браком емоційної зрілості; - низьким почуттям власної гідності; - інтроверти; - нетолерантні; - неасертивні. ЗМЕНШЕННЯ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ: 1. Самогіпноз: Визначити бажану ціль, в даному випадку зменшення фізіологічної активності організму. Виконай релаксаційні вправи. Вводь у підсвідомість свої сугестії: говори до себе спокійним лагідним тоном. Уяви, що дивишся на себе зі сторони і бачиш, як ти добре розмовляєш і жестикулюєш. Самогіпноз діє на протязі близько 36 годин. 2. Медитація. 3. Релаксація. 4. Спрямування на успіх (розділ XV). ПСИХІЧНА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ – для перепрограмування психічної установки з допомогою візуалізації: Спочатку треба розслабитися, потім уявляти: Уяви свою кімнату, ти лежиш перед сном. Читаєш реферат, який мусиш прочитати перед публікою (за тиждень перед виступом). Дискутуєш про свій майбутній виступ з колегами і фахівцями. Слухаєш виступи інших людей. Пишеш реферат у своїй кімнаті. Вбираєшся вранці в день свого виступу. Виконуєш інші звичайні справи. Входиш до приміщення, де будеш виступати. Помалу виходиш до залу і виступаєш зі своєю темою. На протязі всіх цих етапів уявляй себе спокійного й опанованого.
XII. ПИСАННЯ
ВПРАВИ, ЯКІ АКТИВІЗУЮТЬ ПРАВУ ПІВКУЛЮ МОЗКУ:
ШВИДКЕ ПИСАННЯ: 1. Вибери якусь тему або настройся на спонтанне записування думок. 2. Встанови таймер на 5 хвилин. 3. Швидко записуй все, що приходить до голови, не зупиняйся. 4. Припини записувати, як таймер задзвонить. Під час записування уникай: - впорядковувати думки; - творити речення; - перевіряти і поправляти граматичні й орфографічні помилки; - повертатися назад до попередніх думок; - викреслювати написане. Після цього переглянь уважно написане, підкресли те, що сподобалось – це будуть ключові слова теми. Кожний день збільшуй вправу на 1 хв., поки не дійдеш до 20 хв. ШВИДКЕ ПРОМОВЛЯННЯ ВГОЛОС: Починай балакати – звільниш вільний перебіг думок. Не переймайся тим, що не маєш помислів або думки неточні. Просто швидко балакай. Надаючи думкам словесну форму почнеш мислити ясніше. Записуй на магнітофон, щоб пізніше відтворити свої ідеї.
ВПРАВИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ РОЗВИВАТИ ТЕМУ
РОЗГАЛУЖЕННЯ (анг. clustering): допомагає швидко записувати ідеї, пов’язані з темою, не оцінюючи їх, дозволяє замічати зв’язки між ідеями. У центрі листка записуємо тему і обводимо її овальною лінією. Потім записуємо думки, помисли, ідеї, і з’єднуємо їх прямою лінією з центральною темою. ______________________________________
Якщо наступна ідея випливає не з теми, а з попередньої ідеї, то з’єднуй її з нею, а не з центральною темою. Задавайся питаннями: хто? коли? чому? тощо. Не бійся записувати дивні або й ненормальні ідеї. Подивися, чи ідеї однієї гілки подібні з ідеями інших гілок, можуть постати нові помисли. Поміркуй, як цю діаграму можна використати для написанні реферату по темі: довкола яких ідей кружляє найгустіша сітка розгалужень? які інші теми можуть народитися довкола цих ідей? яка гілка видається найцікавішою? як ще розвивати розгалуження, щоб увійти в тему глибше? КОРИСТІ РОЗГАЛУЖЕНЬ: 1. Дозволяє замічати й творити зв’язки між ідеями. 2. Дає можливість розвивати представлені ідеї. 3. Дає можливість спонтанно реагувати на ідею, не опрацьовуючи і не оцінюючи її. 4. Радикально покращує процес запам’ятовування і пригадування ідей і бачення їх у ширшому контексті. 5. Усуває нехіть до писання.
МОЗГОВИЙ ШТУРМ (анг. brainstorming): записування всього, що прийде до голови на дану тему. Це подібне до розгалужень, лише пишеш лінійно – як звичайно, спочатку назву теми, потім усі думки, ідеї, асоціації та відчуття. Задавай собі різноманітні питання: Що знаєш на дану тему? Які складові частини теми? Як її можна сформулювати інакше? Потім проаналізуй записане.
ВСТУПНИЙ НАРИС (анг. discovering draft): пишеш тоді, коли не знаєш ще, як опрацювати якусь тему і що писати. Розслабся, зосередься на темі й пиши, але не швидко, задавай собі питання. Не переймайся граматичними помилками й естетичною частиною. Зосередься на ідеях. Техніка розгалужень і мозковий штурм є приготуванням до вступного нарису.
ЕТАПИ ПИСАННЯ
1. Приготування: швидке писання, швидке промовляння. 2. Входження в тему: розгалуження, мозковий штурм, вступний нарис. 3. Оцінка іншої людини. 4. Поправки за порадою іншої людини. 5. Виправлення граматичних, орфографічних помилок. 6. Переписати на чисто. 7. Твоя оцінка.
XIII. КОНСПЕКТУВАННЯ
ЕТАПИ ЕФЕКТИВНОГО КОНСПЕКТУВАННЯ
І. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ – спостерігання і слухання перебігу лекції: 1. Приготування – прочитай перед лекцією матеріал по темі. 2. Найкраще місце – в першому ряді, в центрі. 3. Позитивна психічна установка. 4. Зосередження. 5. Емоційна пасивність при конспектуванні – якщо з чимось не погоджуєшся, то занотуй це на маргінесі, а не входи у внутрішній діалог. 6. Слухай з якоюсь метою – виловлюй в першу чергу те, що тебе цікавить. 7. Звертай увагу на повторення, як викладач щось повторює, то це важлива частина.
ІІ. ЗАПИСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ на папері, прозорість і читабельність конспекту є важливою справою: ЛІНІЙНИЙ КОНСПЕКТ: 1. Використання бокових полів (маргінесів). Поле не менше 3 см. з лівої сторони, записуй назви, дати, питання, малюй графічні знаки тощо. 2. Впорядкування тексту. Використовуй римські й арабські цифри різного розміру, графічні знаки тощо. 3. Створюй параграфи – групи речень, між якими буде порожній простір, який пізніше зможеш заповнити. 4. Техніка ТМ (Taking and Making). Подібна до техніки з використанням маргінесу, тільки поле справа, записуються власні коментарі в формі відчуттів, думок, вражень, реакцій та питань. Тут використовується свідомість і підсвідомість. НЕЛІНІЙНИЙ КОНСПЕКТ: 1. Ментальні карти. Вони подібні до РОЗГАЛУЖЕНЬ, тільки ми використовуємо цю техніку для конспектування лекцій чи книжок
2. Техніка розгалужень (розділ ПИСАННЯ).
ІІІ. ПЕРЕГЛЯД ЗАПИСАНОГО. Більшість людей реалізують лише другий етап, до того ж неефективно. 1. Перший перегляд – того самого дня, другий – через добу, третій – через тиждень, четвертий – через місяць. 2. Редагування – переписати ще раз, гарно оформити в кольорах. 3. Переглядай активно – Задавай питання.
XIV. ЧИТАННЯ
ЧИТАТИ ШВИДШЕ: 1. Читай, пересуваючи пальцем під читаним рядком. Уникатимеш повернення назад і перечитування прочитаного. 2. Швидкість читання допасовуй до виду літератури. 3. Читай відразу кілька слів одночасно. ЧИТАТИ З КРАЩИМ ЗРОЗУМІННЯМ: 1. Читай швидше, це збільшить зосередження і тим самим розуміння прочитаного. 2. Читай активно, став питання, записуй свої зауваження. 3. Читай, щоб зрозуміти, а не запам’ятати. 4. Починай читати з сильною мотивацією. 5. Організація читання. Мозок краще сприймає і запам’ятовує інформацію, посортовану блоками. 6. Користуйся іншими органами чуття. 7. Роби замітки під час читання і після.
XV. СПРЯМУВАННЯ НА УСПІХ
1. Кожний з нас мав у житті якийсь успіх, і був тоді радісним і щасливим, тіло було розслаблене і наповнене енергією, тоді ми були готові вчинити великі й геройські діла. І наш мозок пам’ятає цей стан. 2. Ми спроможні перехитрити свою підсвідомість. Наш мозок реагує не тільки на імпульси з зовнішнього світу, але й з внутрішнього, які ми самі посилаємо. Отож, у важкі хвилини болю, розпачі, страху перед невдачею – великою чи малою, необхідно розслабитися, згадати приємні хвилини радості й успіху, зосередитися на них, впустити їх у підсвідомість і витиснути з неї все негативне. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
