Чи варто шукати помочі в поліції
переклала Ліля Старосельська-Ортинська
На сайтах і форумах, де пишуть жертви згвалтувань, можна зауважити, що небагато з них зголошуються до поліції. Частіше шукають помочі в психологів, друзів чи анонімно в інтернеті. Чому скривджені особи не шукають допомоги в поліції? Зуза впевнено заявила: - До поліції не пішла. Боялася. В той день навіть не думала про поліцію. Я знаю багато поліціантів і чула, що там робиться, не могла довіритись поліції. Боялася, що нічого не докажу. Схоже говорить Сильвія: - Ніколи не ходила до поліції. Не шукала там помочі, бо дуже боялась. Боялась, що у всьому звинуватять мене. Вони за всяку ціну вважають, що жінка винувата, особливо чоловіки в формі. Потрібно відверто визнати, що скривджені особи не хочуть зголошуватися до поліції. Це також підтверджує статистика. Як я згадувала раніше, Ośrodek Interwencji Kryzysowej в Кракові в 2010 р. понад 200 разів допомагав жертвам згвалтувань. Офіційна статистика є іншою – 35 згвалтувань. Можна задуматись, чому це так. Можливо, замало інформаційних і освітніх заходів з боку поліції, які би говорили про потребу зголошування такого типу ситуацій і шукання допомоги у відповідних органах. Згвалтовані жінки часто бояться необхідності розмови з мужчиною, вичікування в поліційних коридорах, трактування їх як злочинців. Як визнає Сильвія, бояться, що у всьому звинуватять саме їх. - Стараємося скривдженій особі забезпечити психічний комфорт. Прослухання проводиться віч-на-віч і представником тієї ж статі, що й потерпілий. Часом є необхідна присутність психолога, на котру можна розраховувати в таких особливих випадках – інформує Komenda Wojewódzka Policji. У великих містах це вже стандарт. Кваліфіковані фахівці, приготовані до розмов з травмованими особами. А як щодо малих містечок, сіл, де всі знаються між собою, часто зустрічаються? Чи там жінки теж можуть безпечно почуватись? Багато жінок навіть подумки не хочуть повертатись до такої події. Розповідаючи про це, переживають те саме знову. - Згвалтування – це подія травматична, однак щоби затримати злочинця, ми повинні мати всю інформацію про подію, аби могти почати діяти і затримати його, віддати правосуддю і запобігти скоєння ним ще одного злочину. Це мабуть найбільш ключове. Згвалтовані жінки повинні пам’ятати, що давання свідчень в поліції може врятувати інших осіб від скривдження цим злочинцем. Тож як повинна поводитись жертва після згвалтування? - Повинна піти у найближчий відділ поліції. Потерпіла складає заяву, потім її скеровують на судмедекспертизу, котра підтверджує, що справді відбулось згвалтування. Це стандартний гінекологічний огляд, метою якого є збір біологічного матеріалу, що потім є ключовим доказом при ідентифікації злочинця. Важливо, щоби потерпіла не милася, щоби зберегти сліди злочинця. Йдеться про біологічний матеріал, тобто сім’я, матеріал з-під нігтів, шкіра, білизна. Потім під час прослуховування поліція встановлює перебіг подій. Поліція наголошує на тому, що потерпіла може почуватись цілковито в безпеці. Це все ще дуже мало, щоби запевнити потерпілих жінок, що варто співпрацювати з поліцією, варто шукати злочинця. Маємо надію, що самі поліціянти зможуть переконати, що наперекір усім думкам мають в собі стільки емпатії, вирозуміння і навиків праці зі скривдженими особами, а додатково в змозі запевнити безпеку і конфіденційність, що варто шукати в них допомоги. Евеліна Дреля http://www.tyniec.benedyktyni.pl/ps-po/?p=3755
| |
