Милосердя - 10
Куди остаточно веде духовна дорога? Як виглядає життя з божественного центру? Учителі й містики всіх релігій характеризують милосердя як рису людини, яка веде глибоке духовне життя. Милосердя – це не просте почуття жалю. Милосердна людина наближається до другої людини з автентичною любов’ю, в живій присутності Бога. І тому зосередження уваги – це основна умова милосердя. Ми стаємо уважними тоді, коли внутрішня свобода зростає через простий стиль життя, через довіру до Божого керівництва і єдність із божественною глибиною буття. Це основне спрямування визволеного життя і життя, яке визволяється, є предметом наступних медитативних вправ. Ці вправи слід виконувати прогулюючись і внутрішньо зосередившись. У такий спосіб внутрішня дорога буде переживатися як заангажування у світі. Всі наші духовні вправи повинні остаточно вести до культури милосердя, бо Бог не хоче жертв, але милосердя. 1. Відриваюся від внутрішніх блокад. 2. З довірою звертаюся до Бога. 3. Досвідчую глибоку єдність з усім в Бозі. 4. Перебуваю повністю в теперішній хвилині. 5.
Споглядаю, як Боже милосердя проходить через мене.
| ||