42. Дорога страждання Бога
Люди володіють вродженим способом сприйняття Бога, бо спонтанно говорять про Бога всемогутнього, всезнаючого, пануючого в славі десь на небесах. З таким прекрасним образом Бога йдемо на Кальварію. Дивимося на побитого Розп’ятого. У вірі визнаємо: це наш Бог! Тоді розсипаються усі наші прекрасні й абсолютні образи Бога. Хрест показує нам не всемогутнього Бога, а позбавленого влади; не того, який сидить на троні над нашими головами, а того, який принижується і миє ноги людині. На хресті пізнаємо не того Бога, який панує з протилежного боку історії, а того, який нашу історію зробив своєю власною. Це не Бог, який вигідно сидить на троні на висотах, коли мільйони людей змагаються в долині сліз зі своєю долею, але це Бог, який йде з нами по нашій дорозі страждання. Хрест об’являє нам співстраждаючого Бога. Цей Бог не може своєю всемогутністю зробити, щоби через чародійське слово страждання зникло з цього світу, бо сам став жертвою страждання. Розп’ятий Христос є постаттю присутнього між нами милосердного Бога. Бог зустрічає нас сьогодні в стражданні людей. Він просить нас і говорить до нас: я голодний, спрагнений, хворий, бездомний (Мт. 25, 35-36). Терплячий Бог йде з нами по нашій щоденній дорозі терпіння. І тому ми не можемо дивитися ззовні понад своїм терпінням, але мусимо чесно відчувати його всередині, шукати його в ранах нашого життя і там впізнати терплячого Бога (теопатія). Бог терпить разом з нами, бо любить нас. Любов означає перейнятися терпінням коханої особи. Любов’ю може називатися тільки Бог, здатний страждати. Всемогутній не може страждати, бо не вміє любити, бо не потребує нас, людей! Якщо Бог погоджується на свободу людини, то зв’язаний нашою свободою. Свобода людини є слабістю Бога. Цю вразливість Бога Ісус пояснив у притчі про зраненого батька (Лк. 15, 11-32). Батько любив сина і шанував його свободу. І тому поведінка сина його глибоко ранила. Допоки люди на землі страждають, допоки гніт і експлуатація ускладнюють життя, доти можна говорити про терплячого Бога. Рана, завдана глибоко Богові людським гріхом, видима на хресті. І тому розп’ятий Христос є обличчям милосердного Бога, спрямованим до сучасного світу.
Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 1 Кор. 1, 18
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся, зосереджуюся. Звертаю увагу на ситуацію, яка мене пригнічує. Спостереження: З довірою дивлюся на розп’ятого Христа. Можу дивитися на хрест або на внутрішній образ Христа. Охоплюю постать розп’ятого Бога і дивлюся на терплячого Бога. Відчуваю, як Бог йде зі мною моєю дорогою терпіння і дорогою терпіння багатьох людей. Слово
для медитації: Пробую відчути зворушливий сенс слів:
я був
голодний...
| ||