50. Милосердя
Коли внутрішньо відкриваємося на присутність Божого Духа, відчуваємо всі живі істоти у цій всеохоплюючій присутності. У кожній істоті, особливо в кожній людині, присутній Бог, який співчуває і співтворить. Еммануїл – Бог є з нами, між нами. Бог, якого досвідчуємо в медитативній тиші внутрішньої хатинки, говорить до нас на нашій життєвій дорозі, в зовнішньому світі. Бог, який співстраждає разом з нами, який об’явився в розп’ятому Христі, кличе нас вийти з духовного занурення й зустріти Його у світі. Так наше серце відкривається для всіх істот. Любов випливає з серця, з середини особи. Це милосердя. Через милосердя любов Бога пливе в нашому серці й через наше серце. Милосердні люди – провідники материнської любові Бога, яка народжує й живить. У милосердному ставленні до інших пізнаємо, що Божий Дух формує через нас світ поновно. Ісус жив і діяв зсередини божественної свідомості. Хотів дати нам доступ до цієї фундаментальної постави милосердя. Хотів, щоб ми зустріли Його в убогих і нужденних, і працювали в справі визволення людей у важких життєвих ситуаціях (Мт. 25, 35): «блаженні милосердні» (Мт. 5, 7). Милосердя хвалять у всіх релігіях як дорогу до спасіння і як ознаку визволеної людини. «Милосердя – атрибут природи Будди, який існує в усьому» (буддизм). «Будь дружнім і милосердним для усіх істот» (індуїзм, Бгагават-Гіта 12, 13). «Милосердя важливіше від молитви» (іслам, Коран 2, 177). «Бо я бажаю милости, а не жертви» (юдаїзм, Ос. 6, 6). «Де є милосердя, там є Бог» (сикхізм, Аді Грант). «Якщо зникає милосердя, то відходить людинність» (таоїзм, Чонаху 3). «Тільки милосердя робить життя світлим» (джайнізм). У справжньому милосерді йдеться не про жалісливість чи толерантність. Воно вимагає мужності, щоби виразно говорити «ні» нелюдському способу поведінки й структурам експлуатації. Критика, як мужність пророка, є рисою милосердя. Коли реагуємо зсередини божественної свідомості, поглиблюваної медитацією, тоді наше життя формується глибиною містичного досвіду єдності й мужністю пророчої діяльності. В інтегральній духовності йдеться про те, щоб оживляти в нас містика, збуджувати в нас пророка.
Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний. Лк. 6, 36
Медитація
Ходження: Ходжу по безлюдній дорозі у внутрішньому зосередженні. Приділяю кілька хвилин, щоб через свідоме дихання бути присутнім тут і тепер. Спостереження: Спостерігаю за присутністю Бога в усіх речах довкола себе, особливо в зранених людях і в зраненому створінні. Дивлюся на них милосердними очима. Слово
для медитації: Зі здивуванням дозволяю, щоб мене змінювали
слова Ісуса: любіться
взаємно так, як Я вас
полюбив.
| ||