49. Зосередження
Життя, яке формується досвідом єдності, має дві риси: зосередження уваги і милосердя. Перша стосується пізнання, друга – любові. Зосередження уваги означає повну присутність тут і тепер. Насправді живемо тільки в даний момент. Те, що минуло, вже поза нами, тим, що прийде, ще не володіємо. Володіємо подихом миті. Чи буду знову дихати – не є певним. Наше життя розвивається хвилина за хвилиною. Духовність – це пізнання божественного виміру глибини теперішньої миті. Якщо довіряємо цій присутності, якщо відчуваємо єдність із глибиною, то ми вже в вічності. Вічність можемо передчувати як божественний вимір глибини тут і тепер. Вічність розвивається з божественної глибини миті. Коли дивимося божественним оком в глибину, дивимося на небо в нас. Медитація робить нас на це чуйними й зосередженими. Якщо відвернемося від досвіду загальної єдності предметів природи і людини, то краще на ній зосередимося. Зможемо ефективніше виконувати завдання, яке виконуємо в даний момент, зможемо поважно ставитися до людини, яку тепер зустрічаємо, і всю увагу присвятити думкам, які нас тепер захопили. Зосередження уваги долає розпорошення і покращує концентрацію, усуває втому і зміцнює креативність. Додає блиску нашій щоденності, а нашій активності – креативної уяви. Зосередження уваги допомагає побачити Бога в усьому і все – в Бозі. Зосередження уваги – це засаднича постава культури діалогу. Коли уважно придивляємося адептам інших релігій, то пізнаємо дію Божого Духа в їхніх серцях, вібрацію божественного слова в їхніх писаннях, посередництво Божої благодаті в їхніх символах, розвиток Божого царства в їхньому житті. «Діалог походить з глибокої пошани до всього, що в кожній людині вчинив той Дух, який віє там, де хоче» (Йоан Павло ІІ). Дивимося на віруючих інших релігій як на прочан – братів і сестер. Уважно ділимося своїм духовним досвідом з іншими і творимо з ними новий світ миру та справедливості. Для Бога значення має не «плідність побожності», а зосередження уваги.
Хто залишається зосередженим, той доходить до розуміння і миру. Бгагават-Гіта 4, 39
Медитація
Ходження: Ходжу по безлюдній дорозі у внутрішньому зосередженні. Свідомо звертаю увагу на кожний крок. З вдячністю й великою уважністю зосереджуюся на кожному акті дихання. З кожним вдихом в мене входить нове життя. Спостереження: Намагаюся повністю перебувати в теперішній хвилині. Уявляю, що мій брат/сестра, які визнають іншу релігію, йдуть разом зі мною. Дивлюся на нього/неї в глибокою пошаною. Слідкую, як Божий Дух говорить до мене через його/її слова, як мене оживляє і надихає. Слово
для медитації: При кожному вдиху перебуває в значенні слів:
поновно з
Тебе.
| ||