48. Єдність
Довіра до божественного Спасителя поступово змінюється в досвіді єдності з божественною глибиною. Внутрішня зустріч з божественним «Ти» сповнюється в єдності з божественним «Я». Я перед Богом, в Бозі і остаточно одне з Богом – це три вимірі досвіду в хатинці серця. Тут досвідчують божественну присутність як присутність, яка несе, оживляє і перемінює. Досвідчуємо повну єдність з глибиною буття, з якої, через яку і в якій розвивається життя. Містики всіх релігій пробують представити цей найглибший досвід єдності через символи. Як крапля з’єднана з морем, як полум’я створює єдність з вогнем, як галузка зв’язана з деревом, як член тіла живе в гармонії з усім тілом, так ми є одне з божественною глибиною. Йдеться не про знищення істоти, а про зміну того, що існує в глибині буття, не про опредметнений спосіб мислення, а про поглиблення свідомості. У глибині можу розпізнати: я божественний. Якщо я зосереджений на собі, то Бог стоїть переді мною, але згідно зі своєю справжньою суттю я є одне з Богом. «Ми були обожнені в Божому Дусі» (Оріген). Ісус досвідчив перелому до найглибшої свідомості: Я і Отець одно. І до такого досвіду єдності запрошує і нас: як Я і Отець одно, так і ви повинні бути з Нами одно (Йо. 17, 21-23). Наше життя розвивається у Христі. Христос є дійсності нашої глибокої єдності з Богом через благодать в теперішності. Такий містичний досвід поглиблює внутрішню свободу і радість. В Упанішадах щастя розуміють як благодать єдності буття (Катха Уп. 2, 23). Св. Павло говорить про мир і радість як плоди духа (Гал. 5, 22). Ісус обіцяв нам участь у своїй славі (Йо. 17, 24). Коли з цією внутрішньою радістю звертаємося назовні, тоді наше життя ясніє божественним світлом. Усе стає теофанією.
Як ти, Отче, в мені, а я в тобі… щоб вони були звершені в єдності Йо. 17, 21.23
Медитація
Ходження: Ходжу по безлюдній дорозі, зосереджуюся на диханні. Дихання: З кожним вдихом слідкую за силою віддиху, яка піднімається вздовж хребта, а з кожним видихом досвідчую, як та сила віддиху пливе вниз і проходить через усе моє тіло. З кожним кроком досвідчую, як струмінь дихання пливе назовні. Дихаю через усі живі істоти. Спостереження: З вдячністю помічаю глибоку єдність з усіма істотами довкола, і в цьому – оживляючу присутність Божого Духа. Божий Дух з’єднує і перемінює все. З глибокою радістю передчуваю загальну теофанію. Слово
для медитації: Після видиху затримую дихання і говорю:
я одно з
Тобою.
| ||