20. Активність, яка змінює
Шукач, ведений внутрішнім процесом зміни до того, щоб у всьому пізнавати Бога і все бачити в Богові, отримує нову мотивацію до активності в світі. Присутність Бога, яку помічають у всьому – це не статична присутність, а динамічний процес. Внутрішнім оком бачимо, як Божий Дух все перемінює і веде до цілковитої інтеграції. Цей остаточний сенс життя в Бгагават-Гіті називається дхармою. Буквально дхарма означає зібраність, всеохоплюючу гармонію, інтеграцію всесвіту в божественну глибину буття. Через людську активність, народжену з спасительної благодаті Бога, у світі розвивається дхарма. Існує обітниця, що в моменти великих криз Бог з’являється як Спаситель «для порятунку пригнічених, для усунення зла, для повернення дхарми» (4, 7-8). І так історичний розвиток людини проходить як історія спасіння. «Визволення з пут хтивості й глибоке закорінення в божественну глибину спричинить твоє заангажування для добра всіх істот» – це етичний поклик Бгагават-Гіти (2, 48; 3, 25; 5, 25). У такий спосіб світ сприймається як сакральний простір, в якому розвивається процес спасіння (yajna) (3, 9-10). Поклоніння Богові відбувається не тільки в зачиненій святині, але також у творчій діяльності в світі (6, 31; 3, 20). Тільки постава внутрішньої свободи і праця веде людину до інтеграції (4, 23). Чим характеризується поведінка визволеної людини? Милосердям! «Кого Бог любить найбільше? Людину, яка нікого не ненавидить, яка лагідна й наповнена милосердям, душа якої вільна від егоїзму та володіння. Ця людина внутрішньо цілісна й задоволена» (12, 13). Хто досвідчує Бога в «печері» свого серця, той милосердно відчиняє своє серце для всіх живих істот. Він бачить божественне «Я» у всьому (6, 29) і себе самого в усьому (5, 7). У всьому шукає відблиску свого справжнього «я» (6, 32). Його життя у світі формується у двох напрямках: вкорінення (yoga) в Богові і пошуки єдності (kshema) з усім (9, 22). Це дорога карми.
Справа, виконана з почуттям жертовності, веде до визволення Бгагават-Гіта 4, 23
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся. Дихання: Через свідоме дихання до ходжу до втіленої тиші. Разом із диханням, яке пропливає через тіло назовні, споглядаю, як дихання Бога оживлює все. Спостереження: Дозволяю, щоб через мене пропливала любов божественного Вчителя, присутнього в мені. З великим милосердям дивлюся на зовнішнє середовище мого життя і бачу своє життя як участь в дії Божого Духа. Конкретні зв’язки й заняття намагаюся побачити в світлі процесу спасіння (дхарма), який все перемінює. Слово
для медитації: Роздумую над словом yajna (вчинок,
який виникає із віддання себе) або повторюю з кожним
подихом формулу: yogastahkurukarmani (вкорінення
в Богові здійснює твоє завдання (2,
48).
| ||