39. Відчути себе як промінь світла
Досвід променювання світла з божественної глибини буття чинить нас, людей, проникними до цього світла. Пізнаємо, що ми – проміння божественного світла. «Я світло!», - звіщає просвічений (Маханарана Уп. 440). У кожній релігії зустрічаємося з обітницею просвічення божественним світлом. З глибини божественної свідомості Ісус окреслює себе як «світло світу» (Йо. 8, 12). Ісус хотів, щоб ми мали частку в його досвіді світла: «Ви - світло світу… Так нехай світить перед людьми ваше світло» (Мт. 5, 14.16). Христос наповнює нас світлом, щоб ми могли жити як діти світла (Йо. 12, 36; Еф. 5, 8). Якщо Христос – вихід світла з божественної глибини буття, то ми – проміння цього світла, яким Він є. Ми «сини й дочки світла» (Йо. 12, 36). Променіюча присутність Бога, яка проявляється у Христі, променіє через нас далі, назовні. Ми – полум’я божественного вогню, запаленого Христом. Христос – божественне світло, з якого ми променіємо, через яке променіємо і в якому світимося. «Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!» (Еф. 5, 14). У Христі ми є божественним світлом, бо наповнені всією Божою Повнотою (Еф. 3, 19). Ми божественні! У цій просвіченій свідомості можемо формувати своє життя зовсім інакше. Розраховуючи тільки на себе, не можемо справитися з негативними силами життя і з темними сторонами душі. Не можемо подолати ані свого почуття провини, ані страхів, ані звільнитися від самотності. Але якщо маємо можливість помітити в світлі Христа темні сторони свого життя, то можемо розпізнати в цьому трансформуючу дію Христового Духа, який допомагає нам перемінити темне в світле. «Ви були колись темрявою, тепер же - світлом у Господі» (Еф. 5, 8). Там, де закінчується наша сила, там променіє світло Христа. Ми повинні не тільки припускати і робити відповідні висновки в своєму житті. Переміна в світлі Христа означає зміну форми власного життя згідно є Євангелієм Ісуса. Тоді наше життя стає більш світлим і спокійним, бо «не належимо ні ночі, ані темряві» (1 Сол. 5, 5).
Ви - світло світу Мт. 5, 14
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслаблююся. Приміщення освітлене. Доходжу до втіленої живої тиші. Спостереження: У внутрішньому просторі тиші слідкую за світлом Христа. Відчуваю, що моє справжнє «я» є буттям, просвіченим променем світла Христа – так як сонячний промінь проходить через кристал. Промінь світла, що виходить від Христа, розсвітлює темні поклади джунглів психіки. У цьому процесі пробую охопити благодать, яка пропливає, і серйозно сприйняти заклик до навернення. Слово
для медитації: З радістю повторюю: я світло/ я дитина світла/ я
божественне світло.
| ||