38. Досвідчити Христа як світло
З джерела божественного світла світло виходить на світ. Створіння – це саморозлиття божественного світла. Все створіння – це вібруюче поле невидимого світла. Наше зовнішнє око помічає тільки малу частину. Через творчий Логос Бога з цього поля формуються усі світи, форми й істоти: «Нехай станеться…». Цим творчим словом Бога все сталося. Це прадавній тон, який вводить усе у вібрування, у рух, надає форму і об’являється. Тут є Божий Дух, світло, в якому все створене і має своє існування. Світло Бога також проходить через темний простір людської свідомості й приносить спасіння. Світло – це також прасимвол, який у всіх релігіях і культурах зображає наближення Бога. І тому в релігіях існують барвисті представлення світлих істот, богів і посередників благодатей, які повинні вести людей до світла. Ми, християни, в Ісусі Христі досвідчуємо це променювання божественного світла з глибини буття. Справжнє світло, яке освітлює кожну людину, прийшло на світ (Йо. 1, 9; 3, 19; 12, 46). Ісус жив у світлій свідомості Бога. І тому міг сказати: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йо. 8, 12). У Христовому світлі можемо в собі споглядати таїну Бога і пізнавати, ким є Бог – повнотою світла – і ким є ми по своїй природі – носіями світла! Таке променювання світла Бога в Христі не є звичайною минулою подією, а відбувається тут і тепер як рятівне пізнання Бога. Христос зустрічає нас у світлій глибині нашого єства, у внутрішній хатинці серця. Так Христос є для нас рятівною близькістю божественного світла у всіх сферах життя. Він Еммануїл, Бог з нами, світлом Бога в нашому житті. «Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!» (Еф. 5, 14). Його світло освітлює наші шляхи. Досвід його світлої присутності – це благодать, але також виклик, щоби перемінитися в його світлі (1 Йо. 1, 7).
Я – світло світу. Йо. 8, 12
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслаблююся. За палаючою свічкою можна поставити ікону Христа або хрест. Спостереження: У блискучому світлі дивлюся на обличчя Христа й дозволяю йому діяти на мене. Намагаюся охопити рятівну і світлу присутність Христа в мені як світло, яке піднімається. Дихання: З кожний вдихом слідкую за струменем світла Христа, який піднімається вздовж хребта, а з кожним видихом дивлюся, як це світло променіє від чола до тіла. Слово
для медитації: При кожному подиху уважно повторюю ім’я Ісус.
У такий спосіб перебуваю у внутрішній присутності Христового
світла.
| ||