37. Помітити в собі світло
На духовній дорозі прочанина доходимо до внутрішнього світла в сфері інтуїтивного сприйняття (buddhi). Це внутрішнє світло, яке дозволяє нам досвідчити божественну присутність. Це світло внутрішнього оглядання, розпізнавання. Містики й учителі всіх релігій говорять про «іскру», яка променіє, глибоко прихована в кожній людині. В Упанішадах вона окреслена як «божественне світло в печері серця» (Ката Уп. 1, 1, 14). У Бгагават-Гіті це «світло понад усіма світлами, приховане в серці всіх істот» (13, 17). Це світло buddhi променіло з Гаутами Сіддхарти, тому його назвали Буддою, просвіченим. Християнські містики називають його «внутрішнім світлом» (св. Августин), «іскрою в нас» (Екхарт), «нествореним світлом» (Діонізій Аеропагіт), «променем любові» (св. Йоан від Хреста). Іслам називає це «світлом у рамці серця» (Коран, 24, 35). Іншим образом органу внутрішнього бачення є око: «божественне око» (Бгагават-Гіта), «третє око» (шайвізм/ Річард від св. Віктора), «око віри» (Фома Аквінський). Ісус використовує одне і друге: «Світло твого тіла - твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне. Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява. Коли, отже, все тіло твоє - світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом» (Лк. 11, 34-36). Коли відкривається внутрішнє світло, тоді відкривається внутрішнє око, і все бачимо по-новому. Бачимо все божественним оком, у божественному світлі. Це справді досвід благодаті. Людина не може запалити в собі це світло. Може тільки чекати на нього і відчинятися. Світло відкривається в момент дару благодаті. Такі моменти ми часом переживаємо в своєму житті, і вони дають плоди. Це внутрішнє світло ніколи не згасає. На жаль, часто воно ледве блимає. І тому нам важко з довірою прийняти наше справжнє «я» і дивитися на світ оком божественного світла. Через медитацію можемо увразливлюватися на променювання цього світла. Чим глибше усвідомлюватимемо це внутрішнє, божественне світло, тим легше зможемо прийняти свої темні сторони і понад темрявою побачити все по-новому в світлі Бога.
Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява Лк. 11, 35
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслаблююся, якщо можливо, то в затемненому приміщенні перед свічкою. Доходжу до глибокої втіленої тиші. Супроводжуючий образ: У внутрішньому просторі тиші намагаюся унаочнити полум’я. Полум’я свічки допоможе в цьому. Внутрішнє світло розпочинається в прихованому джерелі світла Бога. Дозволяю цьому світлу засіяти у внутрішньому просторі й усе освітити. Всі свої темні сторони споглядаю у внутрішньому світлі. Дивлюся, як розсвітлюється внутрішній простір. Слово
для медитації: При кожному подиху входжу в слова: Коли, отже, все тіло твоє -
світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі
(Лк. 11, 36).
| ||