32. Отець як приховане джерело
Свердління криниці нашої свідомості триває доти, доки не відчуємо в собі присутність божественності як внутрішнього, прихованого джерела. Коли стоїмо на поверхні землі, то не бачимо джерела. Але знаємо, що глибоке, життєдайне джерело постійно годують водні жили матері землі. Без них не було би життя, рослини би не росли, земля не видавала би плодів. Джерело – це не об’єкт, яким можемо володіти, а суб’єкт, який можемо помічати, бо з нього випливає життя. Так само Ісус досвідчував у своїй глибині Бога: «Я вийшов від Отця» (Йо. 16, 28); «Я Отцем живу» (Йо. 6, 57); «Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі» (Йо. 5, 26). Ісус досвідчував в собі Отця як джерело життя: Син народжений «з джерела, яким є Отець» (Оріген; Йо. 3, 5). «Кого Отець освятив і у світ послав» (Йо. 10, 36). Отець, який посилає Ісуса, є не поза Ним, а в Ньому (Йо. 8, 29; 10, 38; 14, 10.20). Як криниця зазнає еманацію прихованого в ній джерела, так Ісус досвідчував Бога, якого називав Отцем. Отець є тим, що є божественністю в свідомості Ісуса. Отець, як орний шар ґрунту, народжує, живить і зберігає в своєму лоні божественність. Син спочиває при його грудях, які годують (в його божественному лоні) (Йо. 1, 18). Отець є для Сина як джерело в землі. А Ісус хотів, щоби ми, які в Нього віримо, так само досвідчували присутність Бога в нас, як Він її досвідчував. «Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ» (Йо. 17, 18). Дійти до такого внутрішнього досвіду – це черпати з божественного джерела життя в Христі. І тому Ісус молився: «Отче, щоб любов, якою ти полюбив мене, в них перебувала, - а я в них! І славу, що ти дав мені, я дав їм; Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я» (пор. Йо. 17, 26.22.24).
Син виходить із Отця так, як річка виходить із джерела. Іполіт
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслаблююся, виразно відчуваю вкорінення в землю. Дихання: З кожним подихом дуже уважно спостерігаю за струменем сили життя, яка перебуває всередині живота й таза. Супроводжуючий образ: У втіленій тиші помічаю середину тіла, де унаочнюю собі живе джерело, яке постійно випливає і розливається як струмінь любові. З кожним вдихом вчуваюся у те джерело, а разом із видихом відчуваю випливаючий струмінь, який проходить через усе тіло. Досвідчую Божу присутність як приховане в мені джерело. Слово
для медитації: Роздумую над змістом слів: Отець має життя у собі
(Йо. 5, 26).
| ||