31. Дорога в глибину
Духовне життя – це процес відкривання і реалізації справжнього єства, глибоко прихованого в нас, в присутності Бога. Його можна порівняти зі свердлінням криниці. Переконані, що в глибині існує приховане джерело, стаємо на важку дорогу. Приймаємо її такою, якою вона є, і з довірою приймаємо, що здобудемо скарб, який лежить глибоко в землі (Мт. 13, 44). Дорога до цієї внутрішньої присутності Бога веде нас через різні рівні свідомості. Щоби просвердлити криницю, потрібно пробитися як через м’які, так і через тверді шари землі. Часто зустрічаємо опір. Але пошуки прихованої жили води можуть бути витривалими, так що перешкоди будуть подолані й дійдемо до глибини. Хто стає на внутрішній, духовний шлях, той проходить через різні пласти свідомості. Переживає моменти темряви і фази посухи, проходить через тверді й кам’янисті пласти підсвідомості і блокади. Подавлена агресія, незцілені рани, не заспокоєні потреби, схильності, почуття провини, заздрість, ненависть, хтивість та багато інших негативних сил виходять і блокують дорогу в глибину. Усування їх не вирішить проблему; на внутрішній дорозі не допоможуть також спроби детального долання кожної перешкоди. Якщо би при свердлінні криниці пробували аналізувати кожний камінь, то рухалися би дуже помалу. Психологія може допомогти в зрозумінні психічних процесів. Але жоден психолог не зможе нас повністю вилікувати. Справжнє зцілення приходить щойно з божественного джерела спасіння, прихованого в нас глибше від психічної сфери. Йдучи до цього джерела, допускаючи його до нашого життя, занурюючись у ньому і даючи місце струменю, який з нього випливає, даємо своєму життю простір для розвитку справжнього спасіння.
Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно. Йо. 12, 25
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслаблююся, виразно відчуваю вкорінення в землю. Дихання: Через усвідомлене дихання доходжу до втіленої тиші. Супроводжуючий образ: У цій тиші уявляю свою духовну дорогу як процес свердління через тверді пласти землі. Відчуваю опір в різних пластах своєї душі: сили, які блокують, запущені емоції, переплутані думки, почуття провини, невпорядковані схильності, страхи, налоги… Помічаю їх усіх, не питаючи про причини і не пробуджуючи в собі почуття провини. Покірно приймаю себе таким, яким я є, і з довірою йду дорогою перемін. Слово
для медитації: Передчуваю, що означає правда: я не можу впасти глибше рівня
божественного джерела, з якого походжу.
| ||