23. Стати одне
Зерно пшениці відкривається в землі. Тут повністю з’єднується з землею, але не гине, а перемінюється. Живильний струмінь матері землі хапає мале зерно і вводить його в землю. На нашій внутрішній дорозі, в глибоких покладах свідомості діється щось подібне. Божественне життя проходить через нас наскрізь. У цьому процесі пізнаємо: «Тут є глибина Бога, моя глибина і моя глибина Божої глибини. Там живу своїм «я» так само, як Бог живе своїм «Я»». Це досвід uniomystica. «Де одне, там є Бог і там Його можна знайти. Стань одне, щоби знайти Бога!». Містика – це долання предметного способу мислення. Під час зустрічі з особовим Богом існують різниці, але в досвіді трансособової божественності все з’єднане. Але в світлі християнського об’явлення Екхарт досвідчує Бога в собі не як незмінну дійсність, а як постійне джерело – як триєдиного Бога. Становлення божественного буття – це постійний процес народження. «У цій єдності, в найтаємничішій глибині Отець народжує свого Сина. Там Святий Дух розвивається як квітка». «… сила, в якій постає і розквітає Бог, з усім своїм божеством, і Дух в Бозі; у цій силі Отець народжує свого єдинородного Сина, а Дух народжує з Отцем того самого єдинородного Сина і самого себе як того самого Сина». Так Екхарт пояснює перихорезу – внутрішньотринітарне взаємопроникання. Він вважає, що назви й форми не допоможуть у поясненні таїни Пресвятої Трійці. Щоби помітити глибину божественності, потрібно залишити в стороні уявлення особових властивостей Бога. Жоден образ, жодне поняття, жодна думка не підходять. Бог – бездонна таїна, «просте мовчання». Для нас можливе тільки одне: бути повністю присутніми тут і тепер і входити в божественну глибину даного моменту. Бо те, що вічне, існує в теперішності.
Одне з Одним, одне з Одного, одне в Одному, і в Одному вічно одне. Екхарт, 110
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся; якщо можливо, то сідаю на підлогу. Відчуваю єдність із землею. Дихання: З кожним вдихом споглядаю силу дихання, яка пропливає вверх вздовж хребта, а з кожним видихом – силу, життя, яка пропливає вниз. Спостереження: З кожним видихом спостерігаю, як сила дихання зливається в одне з тілом. Слово для медитації: Звертаю увагу на дуже маленький інтервал, який спонтанно постає при кінці кожного видиху. Тоді говорю собі: стати одне. Завдяки благодаті помічаю глибоку єдність з Богом в Христі. Супроводжуючий
образ: Намагаюся вчуватися в те, як зерно пшениці зливається
із життям землі.
| ||