<< Previous    1...   3  4  [5]  6  7  ...30    Next >>

19. Звільняючий погляд на світ  

 

З внутрішнього бачення єдності розвивається зовнішнє бачення. Внутрішнім поглядом шукач дивиться не тільки всередину, але й на світ. Свідомість, яка поглиблюється всередину, також повністю відчиняється назовні. Тоді людина бачить інакше, тоді все просякнуте Божим Духом. «Бачить своє «я» у всіх істотах, а всі істоти – в своєму «я»» (6, 29). Досвідчує всеохопну теофанію: Боже Світло променіє в усьому (11, 15). Все просякнуте присутністю божественного життя (7, 7-11). У всьому звучить божественний звук Ом (9, 17). «Моє «я» є в серці всіх істот, я початок, середина і кінець усього» (10, 20). «Я – вічне зерно, приховане в усіх істотах, світло усіх світляних тіл, зелена сила, яка оживляє усі рослини, прарух, який вводить усе в рух» (9, 17-18; 15, 12-13; 10, 41). Кожний атом, кожна жива клітина просякнута присутністю Бога (8, 22). Божественне буття тремтить у серці всіх істот (18, 61). 

Оскільки дорога всередину розпочалася з люблячим божественним Учителем, то учень тепер досвідчує, що вся дійсність наповнена присутністю лагідного Бога. «Хто бачить Мене у всіх речах і все в Мені розпізнає, від того Я ніколи не відділений, бо він завжди живе й рухається у Мені» (6, 30-31). Кожна людина, кожна природна річ переказує любов Бога, бо всесвіт розвивається «з глибини Бога» (15, 1). Увесь всесвіт сприймається як «тіло Бога» (11, 13). Учень досвідчує Бога як «батька, матір, товариша, дорогу, батьківщину, початок, і розвиток і захист від усього» (9, 17-18). 

Бачити Бога в усьому, й усе бачити в Богові. Йдеться не про предметне бачення, а про поглиблений загальний досвід єдності з всесвітом. Досвідчуємо, що власне «я» «пропускає» все для божественного «Я». «Той, хто внутрішньо зінтегрований, став сам для себе всім» (6, 32). Він всюди переживає єдність як рефлексію над своїм «я» (6, 32). Свідомість сягає безмежності. 

Це – космічний розвиток jnana, яка переходить у карму (дію). 

 

Бог живе в серці 

всіх істот 

Бгагават-Гіта 15, 15 

 

Медитація 

 

Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся. 

Дихання: При вдиху слідкую за струменем, який пливе вверх вздовж хребта, при видиху – за тим, що пливе вниз. Потім спостерігаю, як струмінь життя виходить із мого тіла назовні. Віддих Бог дихає в мені й у всіх істотах. 

Спостереження: Повторюючи Ом, пробую ввійти в гармонію з божественною вібрацією, яка розходиться довкола. Дивлюся, як світло божественного Вчителя проходить через усе, як усе живе і рухається в морі божественної любові. 

Слово для медитації: З кожним віддихом відчуваю: Бог живе в серці всіх істот (18, 61). Або повторюю якусь формулу, до прикладу, sarvabhutatma bhutatma (моє «я» стає «я» всіх істот) (5, 7). 
<< Previous    1...   3  4  [5]  6  7  ...30    Next >>