7. Відчути струмінь подиху  

«Щось» дихає в мені! Чим є те «щось»? Хто дихає? Таким питання задалися мудреці Ізраїлю і пророки Сходу. В обох духовних традиціях отримали ту саму відповідь: це подих Бога дихає глибоко в нас і через нас. Те, що пропливає через нас у струмені подиху, є подихом Бога, диханням Бога, Духом Бога. Окреслення Божого Духа в багатьох древніх мовах означає спершу подих: руа (євр.), пневма (гр.), спірітус (лат.), атман (санскрит), аві (тамільська), чі (китайська). 

У біблійному описі створення читаємо: «Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя» (Бут. 2, 7). Подих (видих) Творця є віддихом (вдихом) створіння. Після першого віддиху Творець не відійшов, але, як вода, що випливає з прихованого гірського джерела, життєвою силою віддиху з божественного джерела постійно пливе на створіння. Усі живі створіння дихають завдяки подиху Бога і ним оживляються. І тому сказано: «Якщо він візьме дух свій знов до себе, до себе забере своє дихання, - усяке тіло зараз же загине, людина повернеться у порох» (Іов 34, 14-15; Пс. 104 29). По суті, дихання не є нашою власністю, бо «Бог… дає на ній дихання людям» (Іс. 42, 5; Іов 27, 3; 33, 4), і тому у людини «дух позичений» (Муд. 15, 16). Св. Павло говорить ясно: «даючи сам усім життя, дихання і все» (Ді. 17, 25). Коли Ісус звертався до Бога на рідній арамейській мові: Авва (Отче), то передав первісний сенс цього слова: «Той, який, народжуючи нас, дав нам дихання». Ісус досвідчив Бога як джерело життя в глибині свого єства (Йо. 5, 26). 

На Сході мудреці дихання вважали божественною енергією. «Усе має свій початок у подиху Бога» (Атарваведа 4, 16, 1). Все оживляється Його подихом (прана), і тому людина досвідчує Бога «як Того, з якого і через якого дихає» (Кена Уп. 1, 9). І тому молитва звучить так: «Ох, подиху життя, зливаюся з тобою при вдихові й видихові. Як зародок життя у воді, так обгортаюся тобою і з тобою з’єднуюся, аби жити» (Атарваведа 11, 4, 26). У стародавньому Китаї енергія подиху chi вважається силою життя і зцілення. 

подув Всесильного 

мене оживлює 

Іов. 33, 4 

Медитація 

Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся. 

Дихання: Споглядаю все тіло й увесь процес дихання. Вдихаючи повітря, з вдячністю приймаю струмінь сили віддиху, видихаючи, відчуваю, як ця сила життя доходить до стіп і до долонь. У такий спосіб мій видих доходить до стіп і долонь. Водночас моя свідомість супроводжує струмінь подиху, який оживляє все тіло. 

Спостереження: Помалу відчуваю все тіло як істоту, оживлену диханням, як простір Духа, оживлений божественним віддихом. 

Слово для медитації: З кожним подихом усвідомлюю слова: Божий подих дихає в мені.