6. Помітити подих
Якщо ми сидимо, внутрішньо зосереджені, то тіло заспокоюється, і тоді дихання стає свідомим процесом. Дихання – це сила життя, яка пливе в усіх живих створіннях, є енергією життя у всесвіті, яка все наповнює й в усе проникає. Вона в нас входить і проходить через нас наскрізь. Ми перебуваємо в цьому космічному струмені життя. Як риба в морі, так і ми живемо, рухаємося і перебуваємо в морі дихання. Вміння дихати – не така вже й очевидна дійсність. Із кожним видихом ми вмираємо, бо це досвід, який випереджує останній видих, який може статися в будь-який момент. А з кожним вдихом ми ніби народжуємося знову, бо сила життя відновлює наше життя. І тому можемо вдихати з вдячністю, а видихати з довірою. Хто видихає зі справжньою довірою, той долає страх. Дихання відображає наш психічний стан: ти такий, яким є твоє дихання! Якщо ми внутрішньо неспокійні, тоді «хапаємо» повітря; якщо ми розслаблені, тоді дихаємо спокійно, рівномірно і глибоко. І тому можлива зворотна ситуація: позитивний вплив на внутрішній процес спостереження через свідоме і спокійне дихання. І тому опанування дихання часто радять як важливий етап медитативного занурення. Свідоме й спокійне дихання веде до витишення себе. Звертаючи увагу на дихання, пізнаю, що вдих і видих я роблю не сам. Я не є властивим суб’єктом дихання, воно відбувається спонтанно. «Щось» дихає в мені. Можу тільки спостерігати з вдячністю і довірою, як дихання проходить через мене наскрізь. Звертаючи увагу на процес дихання, зазнаємо внутрішню свободу, звільнення від акцентування того, що чинить наше «я». Помалу передчуваємо, що існують глибші шари свідомості. На внутрішній дорозі від малого «я» до великого «Я» це важливий крок. Тоді з’являється нове налаштування, перехід від постави «мати» до «бути», від бажання до його здійснення. Медитуючий сидить внутрішньо опанований, але в глибокій єдності з усіма живими істотами.
Розум і всі чуття розвиваються через дихання Чандоджа Уп. 2, 11, 1
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся. Дихання: Оглянувши тіло, звертаю увагу на дихання. Розслаблено й свідомо вдихаю і видихаю, не змінюючи ритму дихання. Часом вдихаю й видихаю глибше й довше. Вдихаю з вдячністю, видихаю з довірою. Відчуваю глибоку єдність із усіма живими створіннями. Слово
для медитації: Допомогою може бути рахування (до прикладу,
на вдих – 1, 2, на видих – 1, 2, 3, 4). Але з постійним
внутрішнім налаштуванням: це не я дихаю, це «щось» дихає в
мені.
| ||