4. Бути в тілі
Якщо ми з’єднані з землею й вкорінені як дерево, то сидіння помалу веде до тиші. Тиша в медитації – це не тільки відсутність галасу й розпорошень, але це тиша, поєднана з тілом. Ми виразно зазнаємо тишу тіла. Йдеться не про тіло, яке ми маємо, а про тіло, яким є людина. Тіло – це сукупність настроїв і жестів, через що існування людини в світі веде до розвитку. Спілкуючись із людьми й природою, пізнаємо, що ми тілесні істоти, і реалізуємося саме як такі істоти. Тіло – первісна мова людини, основне місце саморозвитку. У власному тілі пізнаємо свою історію з усіма її ясними й темними сторонами. Свідоме і доброзичливе прийняття своєї тілесності означає звільняючу акцептацію самого себе і також шанобливу акцептацію інших людей у їхніх відмінностях. Первісна причина багатьох психічних розладів і фізичних хвороб полягає в тому, що ми, люди, не погоджуємося на власну тілесність і її не плекаємо. Тіло часто вважають матерією, для якої потрібно багато засобів, приємностей і споживацьких дібр. Через це доходять до глибокого відчуження, яке виражається у хворобах, узалежненнях і проміскуїтеті. Інтегрований і інтегруючий досвід власної тілесності може постати тоді, коли свідомо помічаємо своє тіло. Існують три суттєві сфери тілесності: сфера мислення, сфера дотику і вітальна сфера. В анатомічному значенні бачимо простір голови, простір серця і простір живота. Коли сидимо випростовані й розслаблені, то можемо помітити гармонійний, вертикальний склад цих трьох сфер. На дорозі медитації важливо помічати тіло, почавши від живота. Ввійти у свій живіт означає зійти в «підвал» свого життя. У такий спосіб доходять до контакту з пренатальною фазою життя, з раннім дитинством, з тим, що діялося в лоні матері. Такий досвід тіла може часом бути дуже важким, але також радісним і звільняючим. Цей етап дуже важливий для духовного процесу.
Тіло – це земля, пробуджена до свідомості Чандоджа Уп. 3, 12, 3
Медитація
Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся. Якщо можливо, то сідаю на підлогу. Тіло: Від вкорінення в землю переходжу до спостереження за своїм тілом, передовсім того, що в ньому всередині. В животі відчуваю всі органи, які там є: органи травлення й усе інше. Спостереження: Уважно і з любов’ю перебуваю всередині мого тіла і спостерігаю за тактильними реакціями і порухами. Допускаю до себе почуття, пов’язані з ранніми фазами життя. Через це переживаю внутрішнє очищення і також глибоке вкорінення в мою тілесність. Слово
для медитації: Сиджу з внутрішнім налаштуванням: моє тіло – святе
місце.
| ||