<< Previous    1...   14  15  16  17  [18]    Next >>

15. Присутність  

 

Поступово мантра Ом завмирає у найглибшому мовчанні. Нема вже жодного слова, жодного образу, жодного ймення, жодного звуку – взагалі жодного предмета! Медитувальник доходить до внутрішньої кімнати, до властивого місця досвіду Бога. Зникає особовий образ Бога, а божество ясніє як транс-особова присутність. Цей внутрішній сакральний простір наповнює цілковита порожнеча, яка є справжньою повнотою буття. Глибину наповнює важка темрява, яка насправді є життєдайною повнотою світла. 

Містики всіх духовних традицій передчували цей найглибший досвід людського буття. Учителі Упанішад про кожний образ постаті Бога говорили: не це і не це, і досягали невловимого божества. Св. Йоан від Хреста про кожний образ Бога говорив: ніщо, ніщо, і дійшов до містичної єдності. У дзені йдуть дорогою повного спустошення і осягають му (порожнечу). Екхарт говорив: «Щоби досвідчити Бога, ти повинен стати безбожним». Платон розумів Найвищого як «палаючий стовп вогню», полум’я якого сягає далеко понад думку. Плотин бачив постать Бога в єдності з цілістю, а Діонізій Аеропагіт – в «променистій темряві». Григорій Нісський говорив, що медитувальник «повинен здійснити внутрішню мандрівку через усі образи аж до того, що невловиме». Щойно через хмару незнання і doctaignorantia (вчене незнання) пізнається Бога. 

У цьому апофатичному досвіді, який заперечує ствердження будь-чого, йдеться про зміну свідомості, про поглиблення інтуїтивного сприйняття. Ісус говорить: «Увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні» (Мт. 6, 6). Ісус хотів, щоб ми не затримувалися на поверхні слів і обрядів, а проникали у глибші поклади духу, аби там пізнати правду (Йо. 4, 23). У глибині є правда. У божественній глибині «тепер» є вічність. 

 

Залиши все і прямуй 

без пізнання 

до з’єднання з Тим, 

який перевищує 

усяке буття і пізнання. 

Діонізій Аеропагіт 

 

Медитація 

 

Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся. 

Дихання: Завдяки усвідомленому диханню, яке пропливає вздовж хребта, доходжу до реалізованої тиші. 

Слово для медитації: Через повторювання імені Ісус і\або Ом тиша поглиблюється. Поступово ім’я\Ом завмирає у глибокому мовчанні. 

Спостереження: З вдячністю помічаю внутрішній порожній і ясний простір. Жодний образ і думка не входять всередину. Тут спокійно затримується час; тут є сакральний простір. Уважно вслуховуюся в тишу. Споглядаю божественну глибину, не бажаючи бачити нічого окресленого. Бути повністю присутнім тут і тепер – про це йдеться у цій вправі. Такий досвід триває хвилину. Ця хвилина може бути духовною їжею на все життя. 

<< Previous    1...   14  15  16  17  [18]    Next >>