<< Previous    1...   10  11  [12]  13  14  ...17    Next >>

10. В гармонії з цілістю  

 

Дихання оживляє кожного з нас окремо і з’єднує нас із усіма живими істотами. В одному єдиному струмені подиху ми є людьми, з’єднаними з собою, а як люди – також із усіма іншими істотами. Також земля й зірки в своєрідний спосіб беруть участь у цьому струмені подиху. Дихання вводить індивіда в гармонію з цілістю. У диханні пізнаємо, що становимо частину цілості, яка виникає. Жодна людина, жодна жива істота не зачинена в собі, не подібна до ізольованого острова. Все з усім тісно поєднане. Кожний дихає з усіма й кожним подихом Бога. Зосередження уваги на диханні дає велике почуття спільноти. Хто віддається духовному життю, той свідомо бере участь у виникненні цілості. Цю внутрішню, духовну прощу здійснюємо в глибокій єдності з усіма істотами. 

В людині еволюція свідомості дійшла до високого рівня. Духовна сила, прихована в матерії, в людині підноситься до вищої форми розвитку. Свідомість людини зв’язана з матерією, але водночас визволена з матерії і відкрита на безмежне. Людське життя розвивається в життєдайній природі, але людський дух формує культуру. Людина вкорінена в землю й водночас відкрита на небо. Це подвійне спрямування людини можна розпізнати в диханні. Через дихання відбувається поєднання сили землі, яка піднімається знизу, і енергії неба, яка спливає зверху. Існують космічні шлюби жіночої й чоловічої засад життя, yin i yang, Śakti i Ś iva. Ця зміна відбувається у всіх істотах, які дихають. Але в людині вона поєднана з духовною свідомістю. Цей процес помічаємо, зосереджуючись на хребті. В медитації пробуємо поглибити це усвідомлення і так дійти до гармонії з усім. 

 

Бог… даючи сам усім життя, дихання і все… 

У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм. 

Ді. 17, 25. 28 

 

Медитація 

 

Місце: сідаю, випростовуюся, розслабляюся. 

Дихання: Зосереджуюся на диханні вверх і вниз хребта. При вдиханні дозволяю, щоб струмінь подиху, як сила життя, пропливав знизу вверх вздовж хребта, а при видиханні щоб пропливав, як сила любові, від серця до долонь і стіп. Потім слідкую, як цей струмінь життя проходить через тіло назовні. 

Спостереження: Відчуваю себе фонтаном, а хребет – струменем води. Тіло відчуваю посередником космічного струменя подиху. Вдихаю повітря вверх, від джерел землі, видихаю вниз, від висоти неба. Перебуваю в божественному струмені енергії, яка заповнює космічний простір. 

Слово для медитації: Весь час я внутрішньо зосереджений на словах: У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм
<< Previous    1...   10  11  [12]  13  14  ...17    Next >>