ДУХОВНІСТЬ - Самопізнання і соціологія

Духовні вправи Осьмидневные духовные упражнения 1.1 1.2 1.3 1.4 2.1 2.2 2.3 2.4 3.1 3.2 3.3 3.4 4.1 4.2 4.3 4.4 5.1 5.2 5.3 5.4 6.1 6.2 6.3 6.4 7.1 7.2 7.3 7.4 8.1 8.2 8.3 8.4 Заключение Самопізнання 1s 2s 3s 4s 5s 6s 7s 8s 9s 10s 11s 12s 13s 14s 15s 16s 17s 18s 19s 20s 21s 22s 23s 24s 25s Нульовий тиждень Перше введення Друге введення Третє введення Четверте введення П'яте введення Шосте введення Сьоме введення Восьме введення Дев'яте введення 0-1Проповідь 0-2Проповідь 0-3Проповідь 0-4Проповідь Перший тиждень 0. ПРАКТИЧНА МЕДИТАЦІЯ 1. БОЖЕ СЛОВО (1) 2. БОЖЕ СЛОВО (2) 3. ГРІХ АНГЕЛІВ 4. ГРІХ АДАМА І ЄВИ (1) 5. ГРІХ АДАМА І ЄВИ (2) 6. МОЇ ГРІХИ (1) 7. МОЇ ГРІХИ (2) 8. МИЛОСЕРДЯ (1) 9. МИЛОСЕРДЯ (2) 10. ПРОЩЕННЯ (1) 11. ПРОЩЕННЯ (2) 1-1Проповіді 1-2Проповіді 1-3Проповіді 1-4Проповіді 1-5Проповіді Другий тиждень 1. Заклик земного царя 2. Заклик небесного царя 3. Воплочення 4. Воплочення 5. Різдво 6. Стрітення 7. Два стяги 8. Три класи людей 9. Хрещення 10. Спокуси Ісуса 11. Покликання апостолів 12. Нагірна проповідь 2-1Проповіді 2-2Проповіді 2-3Проповіді 2-4Проповіді 2-5Проповіді Третій тиждень 1. Введення 2. Послух 3. Зрада Юди 4. Спокуси 5. Арешт 6. Ісус перед синедріоном 7. Зрада Петра 8. Ісус перед Пилатом 9. Ісус перед Іродом і Пилатом 10. Розп’яття Ісуса 11. Зневаги над Ісусом 12. Події після смерті 3-1Проповідь 3-2Проповідь 3-3Проповідь 3-4Проповідь 3-5Проповідь Четвертий тиждень 1. Боже Слово 2. Духовне керівництво 3. Емаус 4. Емаус 5. Емаус 6. Марія при гробі 7. Марія при гробі 8. Марія при гробі 9. Марія при гробі 10. Любов 11. Любов 12. Любов 4-1Проповідь 4-2Проповідь 4-3Проповідь 4-4Проповідь 4-5Проповідь Мойсей, Петро, Ігнатій 1. ЗВІДКИ ПРИЙШОВ МОЙСЕЙ? 2. ЗВІДКИ ПРИЙШОВ ПЕТРО? 3. ЗВІДКИ ПРИЙШОВ ІГНАТІЙ? 4. ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ В ЖИТТІ МОЙСЕЯ 5. ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ В ЖИТТІ ПЕТРА 6. ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ В ЖИТТІ ІГНАТІЯ 7. МОЙСЕЙ В ПУСТЕЛІ 8. ПЕТРО В ПУСТЕЛІ 9. ІГНАТІЙ В ПУСТЕЛІ 10. ЧОГО ВЧИТЬ НАС СВ. ІГНАТІЙ? Святий Ігнатій Лойола 1. БЛАГОДАТЬ ПОРОЖНЕЧІ 2. БЛАГОДАТЬ ПОРОЖНЕЧІ 3. ДОВІРЛИВЕ СЕРЦЕ 4. ДОВІРЛИВЕ СЕРЦЕ 5. ВІРНІСТЬ 6. ВІРНІСТЬ 7. ВЕЛИКОДУШНІСТЬ 8. ВЕЛИКОДУШНІСТЬ 9. ПОСЛУХ БОЖІЙ ВОЛІ 10. ПОСЛУХ БОЖІЙ ВОЛІ 11. З'ЄДНАННЯ З ХРИСТОМ 12. З'ЄДНАННЯ З ХРИСТОМ Авраам Авраам 1 Авраам 2 Авраам 3 Авраам 4 Авраам 5 Авраам 6 Авраам 7 Авраам 8 Авраам 9 Авраам 10 Катехизм Катехизм 1 Катехизм 2 Катехизм 3 Катехизм 4 Катехизм 5 Катехизм 6 Катехизм 7 Теорія і практика духовних вправ «Духовные упражнения» Молитва маку Молитва океану Після Фундаменту ЩО ТАКЕ ДУХОВНІ ВПРАВИ? ЛЮБОВ ДО БОГА, ДО СЕБЕ САМОГО І ДО БЛИЖНЬОГО МОЛИТВА І ТИША ПОЧУТТЯ ЛЮДИНИ І ДУХОВНЕ КЕРІВНИЦТВО ДУХОВНІ ВПРАВИ У ЩОДЕННОМУ ЖИТТІ Після 1 тижня ОГЛЯД ПЕРШОГО ТИЖНЯ ДУХОВНИХ ВПРАВ ГРІХ І МИЛОСЕРДЯ МОЛИТВА І ДУХОВНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ДУХОВНІ ВПРАВИ В ПРАКТИЦІ ЩОДЕННОГО ЖИТТЯ Роздуми над Книгою Ісуса Навина Біблійні роздуми Буття Бт. 2 Бт. 2, 9 Вихід Вих. 2 Вихід 2, 1-10 Второзаконня Втор. 4 Втор. 4, 1.5-9 Матея Матея 13 Матея 13, 44-52 Матея 14 Матея 14, 22-33 Матея 15 Матея 15, 21-28 Матея 16 Матея 16, 13-26 Матея 20 Матея 20, 1-16 Марка Марка 2 Марка 2, 11 Марка 5 Марка 5, 21-43 Марка 7 Марка 7, 31-35 Луки Луки 4 Луки 4, 1-13 Луки 5 Луки 5, 1-11 Луки 7 Луки 7, 36-50 Луки 7, 36-50 (2) Луки 7, 36-50 (3) Луки 10 Луки 10, 25-29 Луки 10, 25-37 Луки 13 Лк 13, 1-9 Лука 14 Лк 14, 26 Лука 16 Лк 16, 19-20 Луки 19 Луки 19, 1-10 Лука 23 Лука 23, 39-43 Лука 24 Луки 24, 13-33 Івана Ів 1 Ів 1, 35-37 Ів 2 Ів. 2, 1-11 Ів 20 Ів 20,19-31 Ів 21 Ів 21, 1-12 Діяння Діяння 15 Діяння 15, 1-21 до Филип'ян Флп. 2 Флп.2,6-11 Одкровення Одк. 3 Одк. 3, 15-16 Психологія Иисус и Фрейд Почему я страшусь любви? П’ЯТЬ ПРИНЦИПІВ БОЮ БРЮСА ЛІ Евеліна Дреля Сцена нашого життя Розтерзана гідність Інтерв'ю з жертвами Чи варто шукати помочі в поліції Розмова з психологом Розмова з о. В. Заторським Підсумок До зрілої любові ПЕДОФІЛІЯ Бенедикт XVI до католиків Ірландії Церква і педофілія 12 етапів прощення Психологія навчання Ефективне навчання Духовне зцілення Послуга зцілення ЕННЕАГРАМА Подорож всередину себе Дев'ять типів особистостей Історія християнської еннеаграми Вера и неверие с точки зрения психоанализа Проблематика человеческих страстей Уява і духовний розвиток Фундаментальный опыт Игнатия Лойолы и опыт психоанализа ТЕЛЕСНОЕ ФОКУСИРОВАНИЕ ГЕНДЛИНА И ДУ СВ. ИГНАТИЯ Фокусування Гендліна Самопізнання і соціологія Етапи духовного розвитку Пробудження Дилеми форматора Пізнай самого себе ВИЗВОЛЕННЯ ЧЕРЕЗ МЕДИТАЦІЮ І. Дорога всередину ІІ. Символи змін ІІІ. Дорога назовні

Самопізнання і соціологія

кілька думок

Криза післясоборної Церкви в світлі соціології релігії

Цю кризу можна пояснити за допомогою економічної теорії ніш, запропонованої американськими дослідниками Роджером Фінком і Родні Старком.

З огляду на різні види матеріального і духовного добра існують різні категорії споживачів, названі «нішами». На «релігійному ринку» поняття ніші визначається через відношення напруження до коштів. Напруження – це дисонанс між практиками окресленої релігійної групи і стилем життя усього суспільства. До прикладу: у суспільстві, яке вживає алкоголь, група абстинентів перебуває у стані певного «напруження». Рівень напруження міряють за критерієм strictness, тобто з якою точністю релігійна група дотримується своїх правил у відношенні до норм, прийнятих у суспільстві. Чим більша точність, тим більше напруження. А кошти – це посвячення, зв’язане з життям, відмінним від домінуючого звичаю, і несприйняття оточенням.

Італійський соціолог релігії Массімо Інтровіньє виділив п’ять «ніш» релігійного попиту. Характерною відмінною рисою «ніш» є рівень «напруження» – від найбільшого до найменшого.

Ultrastricte – дуже строга;

Stricte – строга;

Conservative – консервативна;

Progressive – прогресивна;

Ultraprogressive – ультрапрогресивна.

Дуже строга ніша (низький відсоток релігійних споживачів) – повністю відкидає цінності суспільства, шукає можливості відокремитись від нього.

Строга ніша відкидає цінності суспільства, але не відокремлюється від нього, шукає можливості діалектичного співжиття.

Консервативна ніша (найбільший відсоток релігійних споживачів) – конфронтація і критика довколишньої дійсності й місіонерська постава щодо світу.

Прогресивна ніша (відсоток релігійних споживачів обмежений і стабільний) – необхідність адаптації цінностей суспільства.

Ультрапрогресивна ніша (низький відсоток релігійних споживачів) – повна гармонія цінностей з загальноприйнятими в суспільстві.

Нова релігійна спільнота, створена на периферії релігійного ринку, проявляє високий рівень радикалізму у визнанні своїх цінностей. У наступних поколіннях проявляється природна схильність знижувати напруження у суспільстві й у якійсь мірі уникати осудження суспільством, переходячи до наступної ніші. Спільнота зміцнює свої структури, збільшує кількість визнавців. З просуванням до наступної ніші радикали відходять і створюють свої спільноти, натомість розширюється місіонерська діяльність і спільнота зростає чисельно. Якщо спільнота далі йде в напрямку зменшення напруження, то в її членах послаблюється зв’язок з цінностями, відбувається криза приналежності до цінностей і криза всієї спільноти.

Під час ІІ Ватиканського Собору Церква перебувала у строгій ніші. Реформи повинні були перевести Церкву до консервативної ніші. Але практично реформи не затримали Церкву в консервативній ніші, а пішли далі – до прогресивної ніші, а в деяких середовищах – до ультрапрогресивної.

(на основі книжки Chrześcijanin na rozdrożu. Ks. R. Skrzypczak. WAM 2011).

Віра та ідеологія

Як ми стаємо християнами, наприклад, в нашій українській дійсності? Після розпаду атеїстичної держави й ідеології прийшла ера релігійної свободи. Багато людей стали адептами різних християнських конфесій, приймаючи їхню доктрину, етику життя і культ. Популярною мовою це називається наверненням, поверненням до релігії й віри в Бога. Принаймні, переважна більшість богомільного народу і духовенства в це вірить.

Але що сталося насправді? І чи це все має якесь відношення до самого Бога? Віра первісних християн народилася на основі особистого досвіду живого Бога – те, що бачили й чули, перетворилося у віру й нову релігію. Тільки особистий досвід і Божа благодать могли радикально змінити їхні релігійні установки. У кількох наступних поколіннях передавався особистий досвід Бога, керигма, відбувалося втаємничення у життя вірою, у досвід спілкування з Богом. Потім почалася катехизація – теоретичне навчання правд віри, етики й культу. І наступні покоління отримували доктрину і культ, які постали на живому досвіді віри перших християн, але вже без досвіду Бога, тобто ідеологію. З часом доктрина і культ розбудовувались, набирали різних форм у різних народів і культурних груп, що спричинювало поділ релігійної спільноти на різні конфесії, обряди. Релігія вже не зв’язок з Богом, а елемент національно-етнічно-культурно тощо тотожності певних груп людей – так само як мова, мистецтво, музика, фольклор ітд. І посткомуністичне повернення людей у лоно релігії – це повернення до якоїсь частини своєї національної тотожності, яку колись відібрали силою. Яскраве свідчення цього – суто національне християнство: козацьке-гетьманське-незалежне. І наступні покоління тепер отримують християнську ідеологію від народження через виховання.

У своїй християнській ідеологія ми належимо до якоїсь «ніші» – згідно з вищеописаною соціологічною схемою. Якщо поміркуємо, то такі самі або подібні ніші можемо виокремити й в інших сферах свого життя – політика, мова, національні традиції тощо. По-простому: від радикалізму й фанатизму до повної байдужості.

У ігнатіянських реколекціях, які у своїй суті повинні бути керигмою, втаємниченням у досвід живого Бога, а не теоретичним навчанням, велике значення має самопізнання у світлі Божого слова, тобто молитва й медитація у цьому напрямку. Психологія, соціологія й інші царини людських знань можуть бути допомогою в цьому.

Поміркуймо над тим, до якої ніші ми належимо. Важливо зрозуміти, чому саме до цієї ніші. Можливо, що упродовж життя ми вже поміняли кілька ніш. Чому? Виховання у родині – це одна ніша. Підлітковий вік, оточення ровесників – це може бути вже інша ніша. Доросле життя, вплив оточення – це може бути ще інша ніша.

Що нас підтримує в актуальній ніші? Католицька Церква – не моноліт. Усе духовенство також розподілене по різних нішах, тому ми часто безкритично аплодуємо своєму духовному вождеві, повністю відключаючи мізки й мислення, а іншого, який представляє іншу нішу, абсолютно не сприймаємо й освистуємо. По католицьких сайтах також видно, до якої ніші належить їхнє начальство. Тому одними сайтами захоплюємось, бо вони відповідають нашому світоглядові, тобто нашій ніші, а інші ігноруємо, відкидаємо і критикуємо. Глибше розуміння себе самого і свого світогляду навіть на психологічному й соціологічному рівнях допомагає зменшити внутрішнє напруження, менше ділити світ на своїх і чужих, толерантніше ставитися до інакомислячих, критикувати їх без злоби, сприймати відмінну думку спокійно, поблажливо, з добродушністю. І буде доброю основою для глибшої медитації.

Tweets by @spiritualita