ЕННЕАГРАМА  

На основі книжки о. А. Панграцці, Подорож всередину себе 

-         Теорія, яка народилася та закорінена в релігійному середовищі; 

-         Поєднує психологію та духовність; 

-         Допомагає швидко ввійти в корінь питання, не потребує довгих місяців розмов; 

-         Дозволяє відкрити, що страждання, які переживаємо у стосунках, спричинені нашим нерозумінням самих себе і викривленим баченням інших; 

-         Пропонує інтеграцію трьох важливих центрів людини (голова, серце, тіло); 

-         Проста та виточена система, легка для сприйняття та розуміння, її можна застосовувати в різних культурах; 

-         Разом з інтроспективним поглядом пропонує докладніші шляхи до зростання та змін як на духовному, так і на психологічному рівні; 

-         Динамічна, а не статична теорія, що є в постійному розвитку, як сама людина. 

Теорія еннеаграми вирізняє 9 типів особистостей, які розміщують на колі в такому порядку: 

У кожній людині співіснують три центри, три рівні: 

Найвищий – інтелектуальний центр; що я думаю? 

Середній – емоційний (емотивний) центр; що я відчуваю? 

Нижній – фізіологічний центр, нутра (руху, інстинктів, статевості); що я роблю? 

У кожного з дев’яти типів особистості один центр є домінуючим: 

Для визначення свого типу особистості система еннеаграми пропонує відповідні тести. Єдиного тесту немає. У книзі подано тест, у якому треба заповнити 9 бланків по двадцять питань у кожному. В інтернеті подано простіший тест, по якому можна визначити свій тип особистості. 

Як бачимо, це чимось нагадує соціоніку – іншу систему розподілу людей на психологічні типи. 

Кожний психологічний тип має свої риси характеру, схильності, чесноти і вади, позитивні та негативні сторони своєї особи. 

Подаються позитивні риси кожної особистості, біографічні пояснювальні ключі, вказівки для особистої орієнтації та типаж, який відображає риси кожної особистості. 

Подаються негативні риси кожної особистості, наприклад, ідеалізація власного образу, притаманна кожному з типів: 

1. Бездоганність, я точний. 

2. Служіння, я услужливий. 

3. Ефективність, я успішний. 

4. Оригінальність, я особливий. 

5. Знання, я розумний. 

6. Впевненість, я відповідальний. 

7. Новизна, я викликаю симпатію. 

8. Справедливість, я сильний. 

9. Скромність, я добрий. 

Подаються дев’ять основних ілюзій, притаманних кожному типу. Знання про ілюзії пояснює, як те, що здається добрим, може стати деструктивним; розкривається певну гру, в яку втягнута кожна особистість: за перебільшеною схильністю підносити власні здібності ховається страх якоїсь неусвідомленої загрози, такий собі дракончик, якого ми не хочемо бачити і існування якого часто заперечуємо. Цей звір всередині нас репрезентує небезпеку, від якої людина хоче втекти, вдаючись до різного роду стратегій та механізмів захисту: 

1. Гнів, формування протилежної поведінки. 

2. Потреба, пригнічення. 

3. Поразка, Ідентифікація. 

4. Буденність, перебільшення. 

5. Порожнеча, ізоляція. 

6. Переступ, проекція. 

7. Страждання, раціоналізація. 

8. Слабкість, заперечення 

Описуються тіньові сторони кожної особистості, в основі якої стоїть психологія Карла Юнга. 

Описуються стилі спілкування дев’ятьох типів особистостей, звертаючи увагу на такі взаємозалежні прояви: 

- вербальна комунікація; 

- жести та невербальна комунікація; 

- вживання особистого простору; 

- ставлення до часу; 

- одяг. 

Представлена символіка еннеаграмічних типів особистості; розглядаються такі символи як колір, квіти, предмети, тварини та країни. Кожен із символів по-своєму відображає та пояснює певні особливості поведінки та світосприйняття, властиві кожному з дев’ятьох типів особистостей. 

Описані пристрасті та чесноти даних типів: 

1. Гнів, врівноваженість. 

2. Гординя, покора. 

3. Обман, чесність. 

4. Заздрість, гармонія. 

5. Скупість, щедрість. 

6. Страх, відвага. 

7. Нестриманість, поміркованість. 

8. Нахабність, простота. 

9. Нудьга, старанність. 

Для кожного типу подаються поради, які допомагають перемогти пристрасні нахили власної особистості. Для кожного типу особистості існують шляхи кращої інтеграції та зростання і шляхи дезінтеграції. 

Незважаючи на походження еннеаграми, того, чим вона була в далекій древності й для чого там служила, у сьогоднішній християнській психології вона є засобом для самопізнання та для особистої зміни, у світлі усвідомлення власних звичок та механізмів захисту, підсвідомої мотивації та прихованих пасток. 

Слід мати на увазі, що, незважаючи на великий розвиток наук про людину, людина була і завжди залишиться таїною, і всі психологічні теорії завжди будуть обмеженими. Отож, теорію еннеаграми, як і інші подібні теорії, не слід ідеалізувати.