46. Дуже оплачується завадити
хоча-би одному гріхові, навіть ціною всіх
праць і турбот цього
життя.
(Ігнатій
)
|
 |
 |
47.
Зміна місця не змінює звичок.
Якщо недосконалий не залишить себе
самого, то ніде не буде
кращим.
(Ігнатій
)
|
48.
Якщо навіть з найгіршою людиною
будемо говорити про Божі справи, то з
цього завжди буде немала
користь.
(Ігнатій
)
|
 |
 |
49.
Бог хоче, щоб безпосередня
причина, якою Він користується, а нею є
проповідник або сповідник,
характеризувалася покорою, терпеливістю і
любов’ю. Отож, роблячи поступ у всякій
чесноті, служите також і
ближнім.
(Ігнатій
)
|
50.
С
лід заздалегідь обумовити, що кожен добрий
християнин має намагатися вкладати у слова
свого ближнього радше добрий сенс, аніж їх
засуджувати. Якщо ж витлумачити їх прихильно
неможливо, то треба перепитати, що саме малося
на увазі, і якщо в судження ближнього закралася
помилка, то слід з любов’ю його виправити. Якщо
навіть цього виявиться не достатньо, то варто
скористатися всіма відповідними засобами, щоб,
витлумачивши такі слова у належний спосіб,
вказати своєму ближньому шлях до
спасіння.
(Ігнатій
)
|
 |
 |
51.
Не будучи швидким до балакання,
я намагався би слухати уважно і спокійно,
дбаючи про властиве відчуття і пізнання
способу мислення, наставлення і волі
співрозмовника, аби потім краще
відповісти або утриматися від
відповіді.
(Ігнатій
)
|
52.
Схвалювати позитивне та схоластичне богослов’я,
позаяк учителям позитивного богослов’я, як-от
святому Єронімові, святому Августинові, святому
Григорієві та іншим властиво спонукати серця до
любови до Господа і служіння Йому в усьому,
тоді як схоластики, як-от святий Тома, святий
Бонавентура, “вчитель сентенцій” святий Петро
Ломбардський та інші, радше визначають та
тлумачать, відповідно до нашого часу, що саме
потрібно для спасіння, а також для виявлення
помилок та обманів і їхнього викорінення.
Схоластики, що належать до пізніших часів, не
тільки плідно використовують правильне
розуміння Святого Письма і праць учителів
позитивного богослов’я, але й, просвітлені та
навчені Божою благодаттю, черпають допомогу у
Соборах, канонах і постановах нашої святої
Матері Церкви.
(Ігнатій
)
|
 |
 |
53.
Наші нехай викладають солідну
науку без надмірних схоластичних
тонкощів, важких для сприйняття. Лекції
повинні бути глибокими, широкими, але не
задовгими і в красивій мовній
оправі.
(Ігнатій
)
|
54.
У сфері науки ясно видно
різницю між пильним і
недбалим.
(Ігнатій
)
|
 |
 |
55.
У самому Товаристві Ісуса нехай
не існує і не проявляється схильність
умів до якогось сектантства. Нехай
об’являється загальна любов, яка всі
різноманітні думки, навіть суперечні,
охоплювала би в
Господові.
(Ігнатій
)
|
56.
Якщо на всіх немає часу, то
слід вибирати тих, від яких можна
сподіватися більшої користі в
Богові.
(Ігнатій)
|
 |
 |
57.
Великою допомогою в поступі є
товариш, якому ти дозволив, аби на
поминав тебе за твої
прогрішення.
(Ігнатій
)
|
58.
Хто мало уточнює, той мало
знає, а ще менше вчить
інших.
(Ігнатій
)
|
 |
 |
59.
Зла людина легко осуджує інших,
подібно як той, хто має головокружіння,
вважає, що все довкола нього
крутиться.
(Ігнатій)
|
60.
Перед атакою диявол спочатку
досліджує слабкі сторони і занедбання
людини, і саме туди спрямовує свої
сили.
(
Ігнатій)
|
 |
|
|
|