46. Дуже оплачується завадити хоча-би одному гріхові, навіть ціною всіх праць і турбот цього життя.

(Ігнатій )

47. Зміна місця не змінює звичок. Якщо недосконалий не залишить себе самого, то ніде не буде кращим.

(Ігнатій )

48. Якщо навіть з найгіршою людиною будемо говорити про Божі справи, то з цього завжди буде немала користь.

(Ігнатій )

49. Бог хоче, щоб безпосередня причина, якою Він користується, а нею є проповідник або сповідник, характеризувалася покорою, терпеливістю і любов’ю. Отож, роблячи поступ у всякій чесноті, служите також і ближнім.

(Ігнатій )

50. С лід заздалегідь обумовити, що кожен добрий християнин має намагатися вкладати у слова свого ближнього радше добрий сенс, аніж їх засуджувати. Якщо ж витлумачити їх прихильно неможливо, то треба перепитати, що саме малося на увазі, і якщо в судження ближнього закралася помилка, то слід з любов’ю його виправити. Якщо навіть цього виявиться не достатньо, то варто скористатися всіма відповідними засобами, щоб, витлумачивши такі слова у належний спосіб, вказати своєму ближньому шлях до спасіння.

(Ігнатій )

51. Не будучи швидким до балакання, я намагався би слухати уважно і спокійно, дбаючи про властиве відчуття і пізнання способу мислення, наставлення і волі співрозмовника, аби потім краще відповісти або утриматися від відповіді.

(Ігнатій )

52.  Схвалювати позитивне та схоластичне богослов’я, позаяк учителям позитивного богослов’я, як-от святому Єронімові, святому Августинові, святому Григорієві та іншим властиво спонукати серця до любови до Господа і служіння Йому в усьому, тоді як схоластики, як-от святий Тома, святий Бонавентура, “вчитель сентенцій” святий Петро Ломбардський та інші, радше визначають та тлумачать, відповідно до нашого часу, що саме потрібно для спасіння, а також для виявлення помилок та обманів і їхнього викорінення. Схоластики, що належать до пізніших часів, не тільки плідно використовують правильне розуміння Святого Письма і праць учителів позитивного богослов’я, але й, просвітлені та навчені Божою благодаттю, черпають допомогу у Соборах, канонах і постановах нашої святої Матері Церкви.

(Ігнатій )

53. Наші нехай викладають солідну науку без надмірних схоластичних тонкощів, важких для сприйняття. Лекції повинні бути глибокими, широкими, але не задовгими і в красивій мовній оправі.

(Ігнатій )

54. У сфері науки ясно видно різницю між пильним і недбалим.

(Ігнатій )

55. У самому Товаристві Ісуса нехай не існує і не проявляється схильність умів до якогось сектантства. Нехай об’являється загальна любов, яка всі різноманітні думки, навіть суперечні, охоплювала би в Господові.

(Ігнатій )

56. Якщо на всіх немає часу, то слід вибирати тих, від яких можна сподіватися більшої користі в Богові.

(Ігнатій)

57. Великою допомогою в поступі є товариш, якому ти дозволив, аби на поминав тебе за твої прогрішення.

(Ігнатій )

58. Хто мало уточнює, той мало знає, а ще менше вчить інших.

(Ігнатій )

59. Зла людина легко осуджує інших, подібно як той, хто має головокружіння, вважає, що все довкола нього крутиться.

(Ігнатій)

60. Перед атакою диявол спочатку досліджує слабкі сторони і занедбання людини, і саме туди спрямовує свої сили.

( Ігнатій)