ДУХОВНІСТЬ - Психологія Дзен на практиці

Духовні вправи Осьмидневные духовные упражнения 1.1 1.2 1.3 1.4 2.1 2.2 2.3 2.4 3.1 3.2 3.3 3.4 4.1 4.2 4.3 4.4 5.1 5.2 5.3 5.4 6.1 6.2 6.3 6.4 7.1 7.2 7.3 7.4 8.1 8.2 8.3 8.4 Заключение Самопізнання 1s 2s 3s 4s 5s 6s 7s 8s 9s 10s 11s 12s 13s 14s 15s 16s 17s 18s 19s 20s 21s 22s 23s 24s 25s Нульовий тиждень Перше введення Друге введення Третє введення Четверте введення П'яте введення Шосте введення Сьоме введення Восьме введення Дев'яте введення 0-1Проповідь 0-2Проповідь 0-3Проповідь 0-4Проповідь Перший тиждень 0. ПРАКТИЧНА МЕДИТАЦІЯ 1. БОЖЕ СЛОВО (1) 2. БОЖЕ СЛОВО (2) 3. ГРІХ АНГЕЛІВ 4. ГРІХ АДАМА І ЄВИ (1) 5. ГРІХ АДАМА І ЄВИ (2) 6. МОЇ ГРІХИ (1) 7. МОЇ ГРІХИ (2) 8. МИЛОСЕРДЯ (1) 9. МИЛОСЕРДЯ (2) 10. ПРОЩЕННЯ (1) 11. ПРОЩЕННЯ (2) 1-1Проповіді 1-2Проповіді 1-3Проповіді 1-4Проповіді 1-5Проповіді Другий тиждень 1. Заклик земного царя 2. Заклик небесного царя 3. Воплочення 4. Воплочення 5. Різдво 6. Стрітення 7. Два стяги 8. Три класи людей 9. Хрещення 10. Спокуси Ісуса 11. Покликання апостолів 12. Нагірна проповідь 2-1Проповіді 2-2Проповіді 2-3Проповіді 2-4Проповіді 2-5Проповіді Третій тиждень 1. Введення 2. Послух 3. Зрада Юди 4. Спокуси 5. Арешт 6. Ісус перед синедріоном 7. Зрада Петра 8. Ісус перед Пилатом 9. Ісус перед Іродом і Пилатом 10. Розп’яття Ісуса 11. Зневаги над Ісусом 12. Події після смерті 3-1Проповідь 3-2Проповідь 3-3Проповідь 3-4Проповідь 3-5Проповідь Четвертий тиждень 1. Боже Слово 2. Духовне керівництво 3. Емаус 4. Емаус 5. Емаус 6. Марія при гробі 7. Марія при гробі 8. Марія при гробі 9. Марія при гробі 10. Любов 11. Любов 12. Любов 4-1Проповідь 4-2Проповідь 4-3Проповідь 4-4Проповідь 4-5Проповідь Мойсей, Петро, Ігнатій 1. ЗВІДКИ ПРИЙШОВ МОЙСЕЙ? 2. ЗВІДКИ ПРИЙШОВ ПЕТРО? 3. ЗВІДКИ ПРИЙШОВ ІГНАТІЙ? 4. ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ В ЖИТТІ МОЙСЕЯ 5. ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ В ЖИТТІ ПЕТРА 6. ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ В ЖИТТІ ІГНАТІЯ 7. МОЙСЕЙ В ПУСТЕЛІ 8. ПЕТРО В ПУСТЕЛІ 9. ІГНАТІЙ В ПУСТЕЛІ 10. ЧОГО ВЧИТЬ НАС СВ. ІГНАТІЙ? Святий Ігнатій Лойола 1. БЛАГОДАТЬ ПОРОЖНЕЧІ 2. БЛАГОДАТЬ ПОРОЖНЕЧІ 3. ДОВІРЛИВЕ СЕРЦЕ 4. ДОВІРЛИВЕ СЕРЦЕ 5. ВІРНІСТЬ 6. ВІРНІСТЬ 7. ВЕЛИКОДУШНІСТЬ 8. ВЕЛИКОДУШНІСТЬ 9. ПОСЛУХ БОЖІЙ ВОЛІ 10. ПОСЛУХ БОЖІЙ ВОЛІ 11. З'ЄДНАННЯ З ХРИСТОМ 12. З'ЄДНАННЯ З ХРИСТОМ Авраам Авраам 1 Авраам 2 Авраам 3 Авраам 4 Авраам 5 Авраам 6 Авраам 7 Авраам 8 Авраам 9 Авраам 10 Катехизм Катехизм 1 Катехизм 2 Катехизм 3 Катехизм 4 Катехизм 5 Катехизм 6 Катехизм 7 Теорія і практика духовних вправ «Духовные упражнения» Молитва маку Молитва океану Після Фундаменту ЩО ТАКЕ ДУХОВНІ ВПРАВИ? ЛЮБОВ ДО БОГА, ДО СЕБЕ САМОГО І ДО БЛИЖНЬОГО МОЛИТВА І ТИША ПОЧУТТЯ ЛЮДИНИ І ДУХОВНЕ КЕРІВНИЦТВО ДУХОВНІ ВПРАВИ У ЩОДЕННОМУ ЖИТТІ Після 1 тижня ОГЛЯД ПЕРШОГО ТИЖНЯ ДУХОВНИХ ВПРАВ ГРІХ І МИЛОСЕРДЯ МОЛИТВА І ДУХОВНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ДУХОВНІ ВПРАВИ В ПРАКТИЦІ ЩОДЕННОГО ЖИТТЯ Роздуми над Книгою Ісуса Навина Біблійні роздуми Буття Бт. 2 Бт. 2, 9 Вихід Вих. 2 Вихід 2, 1-10 Второзаконня Втор. 4 Втор. 4, 1.5-9 Матея Матея 13 Матея 13, 44-52 Матея 14 Матея 14, 22-33 Матея 15 Матея 15, 21-28 Матея 16 Матея 16, 13-26 Матея 20 Матея 20, 1-16 Марка Марка 2 Марка 2, 11 Марка 5 Марка 5, 21-43 Марка 7 Марка 7, 31-35 Луки Луки 4 Луки 4, 1-13 Луки 5 Луки 5, 1-11 Луки 7 Луки 7, 36-50 Луки 7, 36-50 (2) Луки 7, 36-50 (3) Луки 10 Луки 10, 25-29 Луки 10, 25-37 Луки 13 Лк 13, 1-9 Лука 14 Лк 14, 26 Лука 16 Лк 16, 19-20 Луки 19 Луки 19, 1-10 Лука 23 Лука 23, 39-43 Лука 24 Луки 24, 13-33 Івана Ів 1 Ів 1, 35-37 Ів 2 Ів. 2, 1-11 Ів 20 Ів 20,19-31 Ів 21 Ів 21, 1-12 Діяння Діяння 15 Діяння 15, 1-21 до Филип'ян Флп. 2 Флп.2,6-11 Одкровення Одк. 3 Одк. 3, 15-16 Психологія Иисус и Фрейд Почему я страшусь любви? П’ЯТЬ ПРИНЦИПІВ БОЮ БРЮСА ЛІ Евеліна Дреля Сцена нашого життя Розтерзана гідність Інтерв'ю з жертвами Чи варто шукати помочі в поліції Розмова з психологом Розмова з о. В. Заторським Підсумок До зрілої любові ПЕДОФІЛІЯ Бенедикт XVI до католиків Ірландії Церква і педофілія 12 етапів прощення Психологія навчання Ефективне навчання Духовне зцілення Послуга зцілення ЕННЕАГРАМА Подорож всередину себе Дев'ять типів особистостей Історія християнської еннеаграми Вера и неверие с точки зрения психоанализа Проблематика человеческих страстей Уява і духовний розвиток Фундаментальный опыт Игнатия Лойолы и опыт психоанализа ТЕЛЕСНОЕ ФОКУСИРОВАНИЕ ГЕНДЛИНА И ДУ СВ. ИГНАТИЯ Фокусування Гендліна Самопізнання і соціологія Етапи духовного розвитку Пробудження Дилеми форматора Пізнай самого себе ВИЗВОЛЕННЯ ЧЕРЕЗ МЕДИТАЦІЮ І. Дорога всередину ІІ. Символи змін ІІІ. Дорога назовні

о. Д. Кусумано ТІ

ПСИХОЛОГІЯ ДЗЕН НА ПРАКТИЦІ

переклав о. О. Кривобочок ТІ

У цій статті я висловлюю рефлексії про свій «психологічний» досвід дзен-медитації, якою займаюсь уже 35 років. Я вживаю термін «психологічний» для того, щоб відрізнити цей досвід від автентичного досвіду Дзен.

Я приїхав до Японії у 1967 р. у віці 22 років і почав вивчати японську мову в єзуїтській мовній школі у Камакура. Оскільки Камакура дуже знамените місто – з огляду на дзен-буддистські храми, то багато моїх шкільних товаришів почали займатися дзен-медитацією. Але я ні. Після закінчення школи я вивчав філософію в університеті «Софія», потім мене послали на магістерій до вищої школи у Камакура. Я почав займатися дзен-медитацією сам, але швидко покинув її з огляду на велику зайнятість у школі.

Потім теологічні студії, після них мене призначили секретарем провінціала. У той час у програмі третьої пробації японської провінції були заняття дзен-буддизмом. Хоча тоді я ще не був на третій пробації, але це пробудило моє зацікавлення дзен-медитацією. Отож у віці 33 років я знов почав займатися дзен-медитацією, і продовжую робити її до сьогоднішнього дня.

Окрім щоденних медитацій я почав відвідувати сессін (інтенсивні дзен-медитації тривалістю 9-10 годин на протязі п’яти або більше днів у дзен-буддистському храмі). Я робив сессін під керівництвом о. Лассаля, єзуїтського піонера у дзен-медитації, у Шінмейкуцу, користуючись посібником, який він недавно написав (тепер книжка: Enomiya-Lassalle, H. 1992 The Practice of Zen Meditation. London: The Aquarian Press). Я також став учнем його вчителя Ямади Кун Роші у 1979. Але у перші роки я вчився лише в о. Лассаля. Через сім років він порадив мені продовжувати заняття з Ямадою Кун Роші у Санбо Кйодан Центрі Дзен у Камакурі. Я так і зробив. У 1989 р. він помер і я вчився у його наступника Куботи Йі Ун Роші 15 років, а після його смерті у 2004 р. – у Ямади Район Роші, сина Ямади Куна Роші.

У підсумку: перші 10 років перебування в Японії я не практикував Дзен. Наступні 10 років я робив щоденні медитації і декілька сессін на протязі року, але я не мав постійного керівника. Наступні 25 років я займався дзен серйозно: 30 хв. медитації щодня, участь у дзадзен (одноденні реколекції під керівництвом Роші) 5-6 разів на місяць, участь у сессін 4-5 разів на рік.

Санбо Кйодан

Санбо Кйодан – релігійна організація, визнана Міністерством Освіти і Культури Японії. Її заснував у 1954 р. Ясутані Хакуун, який продовжував працю свого вчителя Харади Согака – синтезувати вітки Сото і Рінзай у Дзен. Ямада Кун Роші, мій перший учитель, був наступником Ясутані. Санбо Кйодан є організацією мирян, яка не має стосунків з більшістю шкіл Дзен у Японії. Але вона стала дуже відомою на Заході завдяки о. Лассалю. Один коментатор зауважив: «Вплив Санбо Кйодан на розуміння Дзен Заходом набагато більший, ніж у Японії, де ця організація маргінальна».

Програма Санбо Кйодан виглядає так: початківця вчать правильної пози тіла і контролю за своїм диханням. Після 1-4 місяців він стає учнем Роші. Тоді розпочинається навчання Коану Му.

Коан Му

Цей Коан є одним із найстаріших і найзнаменитіших Дзен-Коанів, хоча «плескання однієї долоні» є більш відомим. Це майже те саме. У VIII ст. монах запитав Учителя Дзен Йошу, має чи не має пес природу Будди. Той відповів одним складом, однією ідеограмою Му ( 無 ), яка означає «ніщо».

„Монах запитав Йошу з усією серйозністю: «Має чи не має пес природу Будди?» Йошу відповів: «Му!»” (Yamada, K. (1979) Gateless Gate. Tucson: The University of Arizona Press, p. 11).

У минулі часи початківця вчили приймати правильну позу тіла і залишали самого, не пояснюючи, що робити з цим Коаном. Звичайно, що майже всі пробували раціональним мисленням пояснити відповідь Йоші. „Природа Будди є такою великою, що не може бути в псові”. „Природа Будди є всюди, і тому повинна бути також у псові”. „Йоші відповідає так і ні”. І подібним чином. Очевидно, оскільки Роші не приймає таких відповідей, то учень нервується і сидить з Му, ні про що не думаючи. Це правильний напрямок для вирішення цього Коану.

У наші часи Роші Санбо Кйодану дає учням інструкції обминути цю початкову фазу і повністю зануритися в Му, повторюючи його спокійно і внутрішньо з кожним видихом. Мету цієї вправи чітко висловив у XII ст. японський Учитель Дзен Доген: метою Дзен є знайти своє справжнє «я»; шлях до цього – забути своє «я». Це забування відбувається через глибоке входження в практику Му без дискурсивного мислення.

Деякі психологічні аспекти праці з Коаном Му

Я дещо вже писав про дослідження психології Дзен (Cusumano, J. & Moridaira, N. (1993) Zen Therapy for the Therapist. The Psychological Report of Sophia University, V. 17, pp. 85-90) і про можливості застосування її в сфері терапії (Cusumano, J. (2004) No-self Counseling: An Application of Zen to Counseling Theory. International Journal of Counselling and Psychotherapy, V. 2, pp. 17-26). Тут я хочу написати про свій особистий «психологічний» досвід. Як було зауважено на початку, я вживаю слово «психологічний» для того, щоб відрізнити цей досвід від автентичного досвіду Дзен, який повинен бути підтверджений Роші. Досвід, про який я буду говорити, можна охарактеризувати як побічні ефекти практики Дзен.

1. Поза тіла – Спочатку мені треба було довго тренуватися, щоб оволодіти необхідною позою тіла – повний лотос. Це зайняло декілька років. Я пам’ятаю цей день, коли я нарешті зміг вигідно всидіти одну годину. Потім я міг витримати увесь сессін в позі повного лотоса. Боротьба з позою і пізніше задоволення від володіння нею були забавкою у порівнянні з працею над Му, бо моє «я» завжди було в цьому досвіді. Але цей досвід показав мені, скільки егоїзму перебуває в моїх навіть найпростіших учинках.

2. Подавлена пам’ять – Моя мама померла, коли я був на другому році новіціату. Я мав почуття провини, поєднане з цим фактом. Тоді я не міг плакати, частково через помилкове розуміння того, як чернець повинен ставитися до своїх емоцій. Я дорікав собі, що довго не відвідував її. Після мого рукоположення у сан священика до Японії приїхав о. Е. де Мелло, і я взяв участь у його програмі по терапії. Він уміло допомагав мені вирішити цю проблему, і я гадав, що вирішив її. Але через декілька років, коли я працював над Коаном Му, то в пам’яті постала остання зустріч з мамою. Вона була хвора і перед моїм від’їздом попросила мене поцілувати її. Я поцілував її, хоча першою спонтанною реакцією було – не робити цього. І ця спонтанна реакція, яка була сильно подавлена мною, була джерелом мого почуття провини. Зосередження уваги на Му в стані відключеного логічного мислення послабило захисну реакцію і відновило подавлену пам’ять. Це був дуже корисний для мене досвід, але з точки зору Дзен цей досвід не був автентичним досвідом Дзен.

3. Фрустрація/Акцептація – Я працював над Коаном Му 14 років. Спочатку мій дух піднімався, але зростала також і фрустрація, з якою я не міг справитися, чим Роші був незадоволений. Це спричинило депресію, якою я страждав деякий час. Я далі продовжував дзен-медитацію, і хоча не міг розв’язати цей Коан, то мій психічний стан покращувався і я прийняв ситуацію такою, якою вона була. Це виразилося у тому, що спонтанно я перейшов від Му до «шікантази», що в перекладі означає «просто сидіння». Це означає сидіти без будь-якого бажання щось вирішити чи щось осягнути. В цього стані я перебував кілька років, поки не перейшов до інших Коанів. Цей досвід легко і корисно переносився на моє щоденне життя і був корисним психологічним ефектом праці над Коаном Му. Я увійшов у досвід другої частини Молитви Спокою – прийняти те, що вже неможливо змінити. Умоглядне розуміння цього було дуже корисним, але для того, щоб пережити це в досвіді, треба було багато часу.

Неспецифічні фактори

Три види досвіду, які я описав вище, можна назвати неспецифічними факторами Дзен або обмеженою працею над Коаном Му. Інсайт у свій егоїзм, підновлення подавленої пам’яті і вміння приймати дійсність такою, якою вона є, можуть бути результатом різноманітних видів медитації чи психо-духовних практик. У цьому сенсі цей досвід не є достатньою мотивацією для того, щоб продовжувати практикування Му. Більш того, Му подібне до АУМ Йоги, яке часто використовують як мантру для медитації. Фактично, використання м’яких приголосних, наприклад, літери «м», є дуже поширеним явищем у різних формах медитації. Але що є специфічним для дзен-медитації Му?

Специфічні фактори

Я гадаю, що таким фактором є унікальне поєднання двох факторів. Перший – це типово східний спосіб тренування, добре описаний Херрігелем (Herrigel, E. (1999) Zen in the Art of Archery. New York: Vintage Spiritual Classics). Виконується одна й та сама вправа, як у японській традиційній стрільбі з лука, без будь-якої мети. Треба залишити своє «его», щоб виконувати всі вказівки учителя. Другий – індивідуальне керівництво Роші, який сварить і підбадьорює, і слідкує за тим, щоб учень ішов правильним шляхом. Перший фактор – простота, просте повторювання Му з диханням. Завдяки такій простоті цю вправу кожний може робити роками. Немає нічого, що треба було би вивчати, жодних цілей тощо. Другий фактор – складніший, бо у всіх міжлюдських стосунках є якась небезпека. Але індивідуальне керівництво є інтегральною частиною практики Дзен і без нього Дзен не існує. Індивідуальне практикування Му може бути корисною вправою для розвитку зосередження і умового розслаблення, але не Дзен.

Інтеграція Дзен з християнською духовністю

На цю тему написано вже багато книжок і статей. Я хочу висловити свою думку. В християнській духовності ми наголошуємо на Святому Письмі як шляхові до пізнання Христа і розвитку особового зв’язку з Ним. Ми також наголошуємо, що цей процес проходить у Церкві. Але тут бракує одного елементу: «що я відчуваю тут і тепер». І саме цей елемент як Дзен у загальному, так і практикування Му й інших коанів, може бути цінним внеском у християнську духовність. Зосередження уваги на Святому Письмі та традиції переносить увагу на минуле. Додання елементу «що я відчуваю тут і тепер» чинить віру живою в теперішньому.

Я не є адвокатом так званого християнського Дзен (Kadowaki, J. (2002) Zen and the Bible. New York: Orbis Books) чи Дзен-християнства (Sato, M. (2007) Zen Kirisuto-Kyo no Tanjo [The Birth of Zen Christianity]. Tokyo: Iwanami Shoten). У першій формі людину можна вчити замість Му вживати ім’я Бога або давати коани з Біблії. У другій формі пропонується синкретизм, який претендує бути новим християнством. Але я вірю, що багатьом християнам Дзен допоможе стати кращими християнами.

Tweets by @spiritualita