10. Перебування в Саламанці (1593-1597)
Суарез прибув до Саламанки, аби поліпшити своє
здоров’я, а побічним мотивом було бажання віддалитися від
Васкеза. Але з вогню та в полум’я. Колегіум у Саламанці
гинув у боргах. Постійні ремонти і перебудови, до яких
додавались амбіції декого. Повторилася ситуація з
Алкалою, тільки тепер ображеним був Михаїл Маркос, якого
замінив Суарез, коли він перебував у Римі на генеральній
конгрегації. Маркос сичав і ричав, писав до Риму доноси,
не гірші від Васкезових. Теми ті самі: Суарез має кращі
житлові умови, кращу їжу, брати йому допомагають,
схоластики допомагають йому переписувати книжки, з
бібліотеки до кімнати Суареза перенесені кращі томи. Але
настоятелі вважали, що праця Суареза важливіша від
ригористичної чернечої дисципліни. Маркос також мав
застереження щодо доктрини Суареза й таких професорів як
Хуан де Салєс, Крістобаль де Лобос і Хуан де Картагена.
Головним звинуваченням був відхід від науки св.
Фоми.
Як наслідок, Суарез щораз більше зачинявся в
собі і віддавався науковій праці. У 1595 р. видав
розширений і вдосконалений Про Втілене Слово. У
тому ж році видав третій том коментарів до Сумми. Через два роки
опублікував перший і другий томи Метафізичних диспутів.
Вважав, що метафізика повинна передувати богослов’ю. Про
окремість і специфіку метафізики вирішує наука про душу,
духовні субстанції і про Бога. Типові метафізичні теми:
поняття буття і його атрибутів, поділ буття на категорії
і його причини, тобто основні принципи, завдяки яким
можна до певного рівня зрозуміти всі субстанції і
досконалості природного і надприродного порядку. У
Диспутах
Суарез відмовився від панівної практики коментувати
Аристотеля книга за книгою, а представив доктрину
Стагірита в логічному порядку. Для полегшення читання
Аристотеля упорядкував щось на зразок симфонії, подаючи
підсумок окремих книжок і вказуючи місця, де дана тема
обговорюється у Диспутах. Друга
симфонія показує зв’язок Диспутів з Суммою. Видавництва
зволікали з публікацією симфоній, оскільки популярними
були богословські праці. Але після 1605 р. переконалися,
що такі книжки користуються попитом. До 1610 р. вони
перевидавались 7 разів. Завдяки грошам з проданих книжок
єзуїти могли підремонтували колегіум. Частину доходів
призначили на потреби бібліотеки, завдяки чому вона мала
постійні фінанси на довгі роки.

|