Wydawnictwo WAM. Kraków 2004
о. Марек Вуйтовіч ТІ
Анрі де Любак ТІ
переклав о. О. Кривобочок ТІ
„Саме тому, що Н. виключно для себе самого думав, шукав, намагався пояснити собі самому, наскільки це можливо, найбільш впорядковано і щиро те, про що думав, у що вірив – знайшов, не бажаючи цього, широку аудиторію. Розпочав працю з християнською вірою, душею містика, культурою вченого, вимогами незадоволеного інтелектуала. Жив і приєднався до живих. Що більше – пробудив життя. Провів своїми шляхами уми, які ще вагалися на роздоріжжі. Оскільки відразу завоював таким способом частину своїх сучасників, уми яких вже раніше приховано співграли з його умом, потім дуже швидко відлуння його голосу розійшлося в широких масах. Зазнав чогось, чого взагалі не шукав. Це не означає, що на початках його розумового зусилля велику роль не відігравав апостольський запал. Християнин, який з великим зусиллям, яке йде зсередини, шукає з усіма і для всіх” (Парадокси і Нові парадокси, 41). Цей фрагмент добре характеризує усю творчу діяльність кардинала Анрі де Любака. Вона просякнута духом універсальності, католицизму. Він хотів вірою, отриманою в Церкві, ділитися з кожною людиною, яка шукала сенсу свого життя. Читання його творів, просякнутих християнським гуманізмом, може стати духовною мандрівкою для кожної людини. У своїх чисельних книжках писав про те, чого людина потребує найбільше: про духовне життя і труд пошуків Бога. Терпляче показував парадокс кожної людини, відчиненої на прийняття таїни Бога, який об’являється на багатьох дорогах. Водночас нагадував, що «віра завжди є перемогою!» Для нього людина є парадоксом, бо носить у собі прагнення Бога й того, що безмежне, незважаючи на те, що в щоденності зазнає своєї крихкості та мализни. Це прагнення нагадує їй, що вона покликана оглядати Бога лицем в лице. Це прагнення є Його запрошенням. «Природне» прагнення Надприродності є, за Любаком, постійною дією Бога, який створює людську природу. Ця туга за Богом є основою величі кожної людини як неповторної особи, яку Він полюбив і створив на свій образ і подобу. Лише зустріч з Богом, який є Любов’ю, рятує людину і повертає сенс людському існуванню.
Дитинство і молодість Шлях до чернечого життя Богослов з Ліону Служіння Церкві Друга світова війна і «духовна боротьба» Час випробувань Експерт ІІ Ватиканського Собору Кардинал Хвороба і смерть
Містика – джерело натхнення Католицизм – універсальність Церкви Перед драмою відкинення Бога Людина перед Богом Парадокси духовного життя Християнське свідчення
Чого можемо навчитися від Любака
Приклад «людини Церкви» Необхідність духовного розпізнавання Місія Церкви Актуальність праць отця де Любака | |
