Перед вступом до Ордену  

 

Дитинство 

 

Життя Клавдія Ля Коломбьєра було відносно коротким: 41 рік, без жодних показових подій, які мають значення в очах світу. Біографи окреслили його життя «великим без особливо шуму». Народився 2 лютого 1641 року в малому містечку Сен-Симфорін д’Озон на півдні Франції. Його батько Бертран, заможний нотаріус, людина освічена і глибоко релігійна. Мати, Маргарита Конде, вбога сирота, тиха і скромна. Найстарший брат Клавдія Гумберт став світським урядником. Два молодші брати стали священиками: місіонер в Канаді і дієцезіальний. 

Вихованням дітей займалась мати. Вона вчила їх любові до Бога і до людей не стільки напуттями і наказами, скільки власним прикладом. Клавдій був її живою іконою. В місті про них говорили як про «родину святих», які йдуть до церкви, як тільки почують дзвін, який кликав на месу. Коли батько залишив працю нотаріуса, то зайнявся інтелектуальною освітою Клавдія. Клавдій завдячував батькові систематичність у здобуванні освіти, зовнішні манери поведінки, які дозволяли йому вільно перебувати у вищих колах суспільства. Бертран Ля Коломбьєр обов’язки релігійні завжди ставив на першому місці, але турбувався також про запевнення своїй родині відповідного місця у світі, також і в матеріальних справах. Ця чесна амбітність мала вплив на Клавдія, який в школі намагався бути першим, а в чернечому житті ревно впокорювався, аби подолати в собі природну схильність до порожньої слави. На родовому гербі родини Ля Коломбьєр були три білі голуби на блакитному фоні і напис повністю, тобто без жодних обмежень. Саме ці слова стали життєвим девізом Клавдія. 

 

Навчання у школі 

 

На початку 1650 року родина Ля Коломбьєр переїхала до Вьєн, де батько Клавдія отримав посаду дорадника двору. Лише влітку всі повертались до Сен-Симфорін. Клавдій почав учитись у єзуїтському колегіумі міста Ліону. Три роки вивчав класичні науки в меншому колегіумі Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги. Свою побожність він вдосконалював в Марійній Конгрегації. Спільні богослужіння, часті проповіді, сповідь принаймні щомісяця, духовне читання, вервиця – все це сприяло його побожності. Біографи говорять, що саме тут він отримав перше Причастя і Миропомазання. 

Велике значення для Клавдія, як показало майбутнє, мав факт приходу на кафедру в Ліоні архієпископа Людовика Альфонса Рішельє, брата відомого міністра Людовика XIV. Ця людина на заклик папи Урбана VIII залишила чернече життя з двадцятирічним стажем і поміняла чернечий габіт на шати архієпископа. Хоч він ревно віддався служінню єпархії, то намагався також зберігати суворий чернечий стиль життя. Можливо, що на Клавдія велике враження справив напис на гробі померлого в квітні 1654 року єпископа: «Убогим я прийшов на світ. Вбозтво шлюбував в ордені. У вбозтві вмираю. В гробі хочу спочити між убогими». Може саме тоді Клавдій зрозумів значення євангельського вбозтва, яке пізніше шлюбуватиме в ордені. 

18 жовтня 1654 року Клавдій розпочав дворічний курс гуманітарних наук в колегіумі Пресвятої Трійці. Предметом навчання були класичні автори, переважно латинські, і практичні вправи писання і дикції. Учні мали можливість публічно виступати перед знаттю, і через це вправлялися в красномовстві. У цей період почав проявлятися ораторський талант Клавдія, який пізніше поставить його в один ряд з найкращими проповідниками Франції XVII століття. Він вчиться красиво декламувати і ясно виражати свої думки. Клавдій також відзначився у навчанні філософії. Останній екзамен у вересні 1658 року це показує.