Вступ
Після закінчення третьої пробації, наступного
етапу чернечої формації, після складення урочистих
обітів, 2 лютого 1675 року Клавдій Ля Коломбьєр був
призначений до праці в Паре-лє-Моньяль. Рішення
настоятелів, як покаже майбутнє, мало велике значення для
розвитку культу Серця Ісуса в Церкві. До буденних праць
додається послуга надзвичайного сповідника у спільноті
сестер візиток. Саме там в березні 1675 року він
знайомиться з сестрою Маргаритою Марією Алякок, яка мала
великі духовні проблеми. Вона мала об’явлення і була
впевненою у їх істинності. Настоятелька й монахині мали
іншу думку. Духівники підтверджували неясність
правдивості об’явлень Маргарити Марії. Це поглиблювало її
духовні муки. Її драматичну ситуацію, внутрішній біль і
терпіння прояснив промінь сонця, обітниця, яку отримала
від Христа, що пошле їй вірного слугу і досконалого
товариша, який буде їй підтримкою і допомогою.
Освітлена Божим світлом, майбутня свята інтуїтивно
відчувала в перших зустрічах з о. Клавдієм, що саме на
нього показував Христос. І тому не зачиняла своє серце,
пояснювала простими словами все, що сталося з нею, і що
відбувається тепер в її духовному житті. Клавдій заохотив
її все записувати. Письмові свідчення детально вивчив,
роздумував у молитвах і видав ясний і певний осуд. Не має
сумніву, що Господь ще раз вибрав дурне, аби засоромити
мудре, і слабке, аби принизити сильних.
Про певність і непомильність осуду Клавдія
свідчить його дуже добра й глибока інтелектуальна
формація, особливо богословська, його інтенсивне і
героїчне духовне життя. Це була солідна формація,
базована на навчанні Церкви, але й наставлена на
майбутнє, до якого вів його Бог, до делікатної місії. Це
мало великий вплив на духовне життя християн. Йдеться про
поширення культу до Серця Ісуса і проголошення Його
любові до людей. Не буде занадто ризикованою гіпотезою, а
певністю, що Господь особливим способом діяв через
Клавдія, просвічуючи його так, що побачив у Марії
Маргариті глибоку покору і послух, і допоміг вирішити її
духовну проблему в світлі Правил духовного
розпізнавання, даних св. Ігнатієм Лойолою. Від цього
моменту Клавдій вів майбутню святу дуже розторопно,
делікатно, часом твердо, згідно з вимогами своєї епохи.
Їхні духовні контакти поглиблювались. Не тільки Клавдій
допомагав Маргариті Марії, але сам вчився в
неї.

|