COME
UNA MADRE AMOREVOLE
переклав о. О. Кривобочок ТІ
неофіційний переклад для особистого
вжитку
АПОСТОЛЬСЬКИЙ
ЛИСТ
У ФОРМІ «MOTU
PROPRIO»
СВЯТІШОГО ОТЦЯ
ФРАНЦИСКА
ЯК
ЛЮБЛЯЧА МАТИ
ПРО УСУНЕННЯ ЄПИСКОПІВ
Як
любляча мати, Церква любить усіх своїх дітей, але з особливою
любов’ю піклується найменшими і найбеззахиснішими і захищає їх:
йдеться про завдання, яке сам Христос довірив усій
християнській Спільноті як єдиному організмові. Усвідомлюючи
це, Церква приділяє велику увагу захисту дітей і вразливих
дорослих людей.
Це
завдання захисту й опіки довірене всій Церкві, але в особливий
спосіб його повинні виконувати її пастирі. І тому єпископи
дієцезій та єпархій і ті, які відповідають за локальну Церкву,
повинні дуже сумлінно захищати найслабших серед довірених їм
людей.
Канонічне
Право вже передбачає можливість усунути з церковного уряду
«через поважні причини»: це стосується також дієцезіяльних та
єпархіальних єпископів і тих, які мають такі самі права (can.
193 §1 CIC; can. 975 §1 CCEO). Цим листом хочу уточнити, що
«поважні причини» охоплюють також занедбання єпископів у
виконанні своїх обов’язків, особливо щодо сексуальних
надуживань над дітьми й вразливими дорослими,
передбачених Motu Proprio
Sacramentorum Sanctitatis Tutela, оприлюдненим св.
Йоаном Павлом ІІ й доповненим моїм дорогим попередником
Бенедиктом XVI. У таких випадках
слід дотримуватися наступної процедури.
Art.
1
§ 1.
Єпископ дієцезії чи єпархії або той, хто тимчасово виконує ці
функції, відповідає за локальну Церкву або іншу спільноту
вірних, яка має ті самі права, згідно з can. 368 CIC і can. 313
CCEO, може законно бути усунутим зі своєї посади, якщо через
його занедбання або не виконання потрібних дій сталися великі
кривди – як фізичним особам, так і всій спільноті. Кривда може
бути фізичною, моральною, духовною чи
матеріальною.
§ 2.
Єпископа дієцезії чи єпархії можна усунути з церковного уряду
лише тоді, коли він у дуже важливій справі проявить занедбання
своїми пастирськими обов’язками, навіть якщо його моральна
провина не буде великою.
§ 3. У
разі злочину щодо неповнолітніх чи вразливих дорослих достатньо
поважного браку пильності.
§ 4.
Вищі Настоятелі релігійних Інститутів і Спільнот апостольського
життя папського права прирівнюються до єпископів дієцезій чи
єпархій.
Art.
2
§ 1. У
всіх випадках, вказаних у попередньому параграфі, компетентна
Конгрегація Римської Курії може розпочати розслідування цієї
справи, інформуючи про це зацікавленого й даючи йому можливість
зібрати відповідні документи й свідчення.
§ 2.
Єпископу буде надала можливість захищатися згідно з нормами,
передбаченими правом. Йому передаватимуть усі дані
розслідування, і він завжди матиме можливість зустрітися з
Керівниками Конгрегації. Якщо єпископ не проявить ініціативу,
то сама Дикастерія запропонує таку зустріч.
§ 3. З
огляду на аргументи, представлені єпископом, Конгрегації може
продовжити розслідування.
Art.
3
§ 1.
Перед прийняттям властивого рішення Конгрегація матиме
можливість зустрітися, якщо це потрібно, з іншими єпископами
єпископської Конференції чи Синоду Церкви sui iuris, до
якої належить зацікавлений єпископ, для обговорення цієї
справи.
§ 2.
Конгрегація прийме остаточне рішення під час звичайної
сесії.
Art.
4
Якщо
буде рішення, що слід усунути єпископа, то Конгрегація на
підставі даної справи усталить, чи:
1°.
якнайшвидше видати декрет про усунення;
2°.
по-братерському заохотити єпископа зректися свого уряду
упродовж 15 днів. Якщо єпископ цього не зробить, то Конгрегація
видасть декрет про усунення.
Art.
5
Рішення
Конгрегації, про яке йдеться в Art. 3-4, повинно
отримати особливе підтвердження Римського Понтифіка, який перед
прийняттям остаточного рішення може порадитися з колегією
юристів, призначених в разі потреби.
Наказую,
щоб усі постанови цього Апостольського Листа у виді Motu
Proprio дотримувалися в усій повноті, незважаючи на
актуальні відмінні норми, навіть якщо й варті уваги, і щоб були
опубліковані в офіційному коментарі Acta Apostolicae
Sedis,
були оприлюднені в “L’Osservatore Romano” і набули
чинності 5 вересня 2016.
Ватикан,
4 червня 2016
ФРАНЦИСК
|