COME UNA MADRE AMOREVOLE
переклав о. О. Кривобочок ТІ неофіційний переклад для особистого вжитку
АПОСТОЛЬСЬКИЙ ЛИСТ У ФОРМІ «MOTU PROPRIO» СВЯТІШОГО ОТЦЯ ФРАНЦИСКА
ЯК ЛЮБЛЯЧА МАТИ
ПРО УСУНЕННЯ ЄПИСКОПІВ
Як любляча мати, Церква любить усіх своїх дітей, але з особливою любов’ю піклується найменшими і найбеззахиснішими і захищає їх: йдеться про завдання, яке сам Христос довірив усій християнській Спільноті як єдиному організмові. Усвідомлюючи це, Церква приділяє велику увагу захисту дітей і вразливих дорослих людей. Це завдання захисту й опіки довірене всій Церкві, але в особливий спосіб його повинні виконувати її пастирі. І тому єпископи дієцезій та єпархій і ті, які відповідають за локальну Церкву, повинні дуже сумлінно захищати найслабших серед довірених їм людей. Канонічне Право вже передбачає можливість усунути з церковного уряду «через поважні причини»: це стосується також дієцезіяльних та єпархіальних єпископів і тих, які мають такі самі права (can. 193 §1 CIC; can. 975 §1 CCEO). Цим листом хочу уточнити, що «поважні причини» охоплюють також занедбання єпископів у виконанні своїх обов’язків, особливо щодо сексуальних надуживань над дітьми й вразливими дорослими, передбачених Motu Proprio Sacramentorum Sanctitatis Tutela, оприлюдненим св. Йоаном Павлом ІІ й доповненим моїм дорогим попередником Бенедиктом XVI. У таких випадках слід дотримуватися наступної процедури.
Art. 1
§ 1. Єпископ дієцезії чи єпархії або той, хто тимчасово виконує ці функції, відповідає за локальну Церкву або іншу спільноту вірних, яка має ті самі права, згідно з can. 368 CIC і can. 313 CCEO, може законно бути усунутим зі своєї посади, якщо через його занедбання або не виконання потрібних дій сталися великі кривди – як фізичним особам, так і всій спільноті. Кривда може бути фізичною, моральною, духовною чи матеріальною. § 2. Єпископа дієцезії чи єпархії можна усунути з церковного уряду лише тоді, коли він у дуже важливій справі проявить занедбання своїми пастирськими обов’язками, навіть якщо його моральна провина не буде великою. § 3. У разі злочину щодо неповнолітніх чи вразливих дорослих достатньо поважного браку пильності. § 4. Вищі Настоятелі релігійних Інститутів і Спільнот апостольського життя папського права прирівнюються до єпископів дієцезій чи єпархій.
Art. 2
§ 1. У всіх випадках, вказаних у попередньому параграфі, компетентна Конгрегація Римської Курії може розпочати розслідування цієї справи, інформуючи про це зацікавленого й даючи йому можливість зібрати відповідні документи й свідчення. § 2. Єпископу буде надала можливість захищатися згідно з нормами, передбаченими правом. Йому передаватимуть усі дані розслідування, і він завжди матиме можливість зустрітися з Керівниками Конгрегації. Якщо єпископ не проявить ініціативу, то сама Дикастерія запропонує таку зустріч. § 3. З огляду на аргументи, представлені єпископом, Конгрегації може продовжити розслідування.
Art. 3
§ 1. Перед прийняттям властивого рішення Конгрегація матиме можливість зустрітися, якщо це потрібно, з іншими єпископами єпископської Конференції чи Синоду Церкви sui iuris, до якої належить зацікавлений єпископ, для обговорення цієї справи. § 2. Конгрегація прийме остаточне рішення під час звичайної сесії.
Art. 4
Якщо буде рішення, що слід усунути єпископа, то Конгрегація на підставі даної справи усталить, чи: 1°. якнайшвидше видати декрет про усунення; 2°. по-братерському заохотити єпископа зректися свого уряду упродовж 15 днів. Якщо єпископ цього не зробить, то Конгрегація видасть декрет про усунення.
Art. 5
Рішення Конгрегації, про яке йдеться в Art. 3-4, повинно отримати особливе підтвердження Римського Понтифіка, який перед прийняттям остаточного рішення може порадитися з колегією юристів, призначених в разі потреби. Наказую, щоб усі постанови цього Апостольського Листа у виді Motu Proprio дотримувалися в усій повноті, незважаючи на актуальні відмінні норми, навіть якщо й варті уваги, і щоб були опубліковані в офіційному коментарі Acta Apostolicae Sedis, були оприлюднені в “L’Osservatore Romano” і набули чинності 5 вересня 2016.
Ватикан, 4 червня 2016
ФРАНЦИСК | |