<< Previous    [1]  2  3  4  5  ...9    Next >>

Теорія і практика Духовних Вправ  

за Хорхе М. Бергольйо – Папа Франциск 

 

Сантьяго Мадрігаль, ТІ 

 

ЗМІСТ 

 

1. ДУХОВНА БОРОТЬБА І «ПОКЛИКАННЯ ДО СВЯТОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ» 

 

2. У СЕРЦІ ІГНАТІЯНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ ЗМІН: «НАШ СПОСІБ ДІЯННЯ» 

2.1. Ігнатіянська харизма і пастирський стиль Франциска: «Маестро Фіоріто» і шлях розпізнавання 

2.2. Гастон Фессард і відкриття духовної діалектики: свобода людини і благодать Бога 

2.3. Non coerceri máximo, contineri tamen a minimo divinum est 

2.4. Діалектика і містика Духовних Вправ: вибір і реформа життя 

 

3. УНІВЕРСАЛЬНЕ ПОКЛИКАННЯ ДО СВЯТОСТІ: АПОСТОЛЬСЬКА АДГОРТАЦІЯ GAUDETE ET EXSULTATE 

3.1. Відлуння ІІ Ватиканського Собору: «Кожен своїм шляхом» 

3.2. Взірець містичної святості: святий П’єр Фавр (1506-1546) 

3.3. Хитрі вороги святості: гностицизм і пелагіанство 

3.4. Резюме: «Боротьба, пильність, розпізнавання» 

 

Резюме: Папа Франциск виріс у школі Духовних Вправ св. Ігнатія Лойоли. Ця стаття досліджує коріння цього духовного навчання і вплив основних учителів (Гуго Ранер, Мігуель А. Фіоріто, Гастон Фессард) на розуміння харизми Ордену Єзуїтів: magis, розпізнавання, розторопна любов, духовна боротьба, діалектика знаменитого афоризму Non coerceri maximo, contineri tamen a minimo divinum est ( Не вміщатися в найбільшому і одночасно реалізувати себе в найменшому – це божественна якість) . Автор досліджує Духовні Вправи, які Хорхе М. Бергольйо давав іспанським єпископам (2006) і апостольську адгортацію Gaudete et exsultate, «Про покликання до святості в сучасному світі», в якій присутнє відлуння Духовних Вправ. З другого боку, ця стаття показує, що ігнатіянська духовність – характерна риса ідентичності понтифікату Франциска, так що розпізнавання – це засіб керування і допомога на шляху до святості, аби наслідувати Господа краще в духовній боротьбі віри під хрестом Христа. 

Ключові слова: розпізнавання, Папа Франциск, Гуго Ранер, Мігуель А. Фіоріто, Гастон Фессард, Gaudete et exsultate, святість, духовна боротьба. 

 

Ця праця розпочинається з роздумів папи Франциска, сформульованих в апостольській адгортації Gaudete et exsultate (GE) від 19 березня 2018, яка є основою наших досліджень і, ще конкретніше, – її основним закликом: [1] 

«Нам потрібний дух святості, який проникає як у нашу самотність (soledad), так і в наше служіння (servicio), як у наше приватне життя (intimidad), так і у нашу євангелізаційну активність (tarea evangelizadora), і у такий спосіб, щоб кожна мить нашого життя виражала жертовну любов під поглядом Господа. Таким чином усі моменти життя будуть кроками на нашій дорозі освячення» (GE 31). 

Гадаю, що не подам фальшивої інтерпретації цих слів, якщо протилежності самотність-служіння, приватність-євангелізація переведу в один із найхарактерніших висловів ігнатіянської духовності: «контемплятивний в дії» [2]. Насправді, ще раніше читаємо твердження: «Ми покликані бути контемплятивними також і в дії, і освячуємося, коли відповідально й великодушно виконуємо свою місію» (GE 26). Тут маємо діалектичну полярність, дуже характерну для духовності ордену, заснованого св. Ігнатієм Лойолою. В основі цієї духовності містяться Духовні Вправи, які є школою молитви, розпізнавання і керування власним життям. Духовні Вправи – інструмент, який допомагає жити для всіх і жити своїм євангельським покликанням, аби більше ідентифікуватися з Ісусом Христом і брати участь у Його місії. 



[1] Francisco, Exhortación apostólica Gaudete et exsultate, sobre el llamado a la santidad en el mundo actual (Mensajero, Bilbao 2018). 

[2] Отець Єронім Надаль говорить про Ігнатія, що «в усіх справах, вчинках і розмовах він відчував і споглядав присутність Бога і привабливість духовних справ; був контемплятивним в дії, ось що він зазвичай висловлював цими словами: потрібно знайти Бога в усьому» (In examen annotationes, MHSI 90, 162). 
<< Previous    [1]  2  3  4  5  ...9    Next >>