FRATERNIDAD HUMANA  

переклав о. О. Кривобочок ТІ 

неофіційний переклад для особистого вжитку 

АПОСТОЛЬСЬКА ПОДОРОЖ 

ЙОГО СВЯТОСТІ ФРАНЦИСКА 

ДО ОБ’ЄДНАНИХ АРАБСЬКИХ ЕМІРАТІВ 

(3-5 лютого 2019) 

ДОКУМЕНТ ПРО 

ВСЕЛЮДСЬКЕ БРАТЕРСТВО 

РАДИ МИРУ Й СПІЛЬНОГО ЖИТТЯ У СВІТІ 

Введення 

Віра спонукає віруючого бачити в іншій людині брата чи сестру, яким потрібно допомагати і любити їх. Через віру в Бога, який створив всесвіт, усе в ньому і людей (рівних між собою з огляду на милосердя Бога), віруючий покликаний виражати вселюдське братерство, захищаючи творіння, всесвіт і допомагаючи всім людям, особливо найбільш потребуючим і убогим. 

Виходячи з цієї трансцендентальної цінності як зі стартової точки, під час різноманітних зустрічей в атмосфері братерства і дружби ми ділилися радістю, смутком і проблемами сучасного світу, беручи до уваги науково-технічний прогрес, здобутки психології, цифрову еру, засоби масової інформації та комунікації; ми брали до уваги рівень убозтва, війни і страждання багатьох братів і сестер у різних частинах світу, які є наслідком гонки озброєнь, соціальної несправедливості, корупції, нерівності, морального упадку, тероризму, дискримінації, екстремізму й багатьох інших причин. 

Із цих братерських і щирих розмов і зустрічей, наповнених надією на світле майбутнє для всіх людей, зродилася ідея цього «Документу про Вселюдське Братерство». Це документ зі щирою й серйозною думкою, щоб він став спільною декларацією доброї й чесної волі, яка би запрошувала всіх людей, які вірять у Бога і вірять у вселюдське братерство, об’єднатися і працювати разом, щоби ця декларація була провідником для наступних поколінь у поширенні культури взаємної пошани і з усвідомленням безмежної Божої благодаті, яка чинить усіх людей братами й сестрами. 

Документ 

В ім’я Бога, який створив усіх людей рівними в правах, обов’язках і гідності, і покликав їх жити разом як брати й сестри, заселяти землю й поширювати в ній цінності добра, любові й миру. 

В ім’я невинної людської душі, яку Бог заборонив убивати, стверджуючи, що хто вбиває одну людину – вбиває все людство, а хто рятує одну людину – рятує все людство. 

В ім’я убогих, знедолених, потребуючих і маргіналізованих, яким Бог наказав допомагати, і це обов’язок усіх людей, особливо багатих і заможних. 

В ім’я сиріт, вдів, біженців і вигнанців зі своїх домів і країн; в ім’я жертв воєн, переслідувань і несправедливості; в ім’я слабких, переляканих, полонених, тортурованих в будь-яких частинах світу. 

В ім’я народів, які втратили незалежність і мир, і розпорошені по всій землі, стаючи жертвами знищення, руїни й воєн. 

В ім’я вселюдського братерства, яке обнімає, об’єднує і надає однакові права всім людям. 

В ім’я цього братерства, роздертого політикою інтегралізму й поділу, системами ненаситних зисків та ідеологіями ненависті, які маніпулюють діяльністю й майбутнім людей. 

В ім’я свободи, яку Бог дав усім людям, коли створив їх вільними і виділив цим даром. 

В ім’я справедливості й милосердя – фундаменту добробуту й наріжного каменя віри. 

В ім’я усіх людей доброї волі в усіх закутках світу. 

В ім’я Бога й всього, що було заявлено, Аль-Азгар Аль-Шаріф і мусульмани Сходу й Заходу разом із Католицькою Церквою і католиками Сходу й Заходу заявляють про прийняття культури діалогу як дороги; співпраці – як кодексу поведінки; взаємного порозуміння – як методу і критерію. 

Ми, які віруємо в Бога, в остаточну зустріч з Ним і в Його суд, на основі нашої релігійної та моральної відповідальності й через цей Документ закликаємо себе самих, світових лідерів, творців міжнародної політики й світової економіки докласти усіх зусиль для поширення культури терпимості й мирного співіснування; втручатися так швидко, як це можливо, аби запобігати проливанню невинної крові й покласти край війнам, конфліктам, нищенню довколишнього середовища, культурного й морального занепаду, який сьогодні відбувається у світі. 

Ми звертаємося до інтелектуалів, філософів, релігійних авторитетів, артистів, працівників засобів масової інформації та комунікації й людей культури в кожній частині світу, щоби вони поновно відкрили цінності миру, справедливості, добра, краси, вселюдського братерства й співіснування, і щоби підтвердити важливість цих цінностей як основу спасіння для всіх людей, і шукати можливості поширити їх усюди. 

Цією Декларацією, виходячи з глибоких роздумів над нашою сучасною дійсністю, доцінюючи її здобутки і солідаризуючись із її стражданнями, катастрофами і нещастями, ми виражаємо тверде переконання, що найважливішими причинами кризи сучасного світу є знеболене людське сумління, відхід від релігійних цінностей, домінування індивідуалізму і матеріалістичних філософій, які дівінізують людину і заміняють вищі й трансцендентні принципи дочасними й матеріальними цінностями. 

Визнаючи позитивні кроки нашої цивілізації в царині науки, техніки, медицини, промисловості й соціальної опіки, особливо в розвинених країнах, хочемо наголосити, що разом із таким великим і цінним історичним прогресом існує моральне зіпсуття, яке впливає на міжнародну діяльність, і послаблення духовних цінностей та відчуття відповідальності. Все це спричинює загальне почуття фрустрації, самотності й розпачу, яке кидає багатьох людей у вир атеїстичного чи агностичного екстремізму, або у релігійний фундаменталізм, або у сліпий екстремізм чи інтегризм, а інші особи піддаються різним видам узалежнення та індивідуального й колективного самознищення. 

Історія свідчить, що релігійний і національний екстремізм, як і нетерпимість, створили в світі – як на Заході, так і на Сході – те, що можна назвати знаками « поетапної третьої світової війни », знаками, які в різних частинах світу й у різних трагічних обставинах почали показувати своє жорстоке обличчя; це ситуації, в яких невідоме точне число жертв, вдів і сиріт. Також існують регіони, які готуються стати театрами нових конфліктів, де з’являються вогнища напружень і накопичується зброя та боєприпаси, і це тоді, коли весь світ здомінований невпевненістю, розчаруванням, страхом за майбутнє і контролюється короткозорими економічними інтересами. 

Також стверджуємо, що потужні політичні кризи, несправедливість і нечесний розподіл природних ресурсів, якими користується тільки багата меншість, зі шкодою для більшості населення землі, створили й продовжують створювати велике число хворих, потребуючих і помираючих, спричинюючи важкі ситуації, жертвами яких падають різні країни, незважаючи на природні ресурси й молоде працьовите покоління цих країн. Перед лицем таких криз, коли мільйони дітей вмирають, виснажені бідністю і голодом, на міжнародному рівні панує неприйнятне мовчання. 

У цьому контексті очевидно, що родина є суттєвою, фундаментальною клітиною суспільства і людства для народження, виховання, навчання дітей і запевнення їм доброї моральності й родинного захисту. Напади на інститут родини, знецінювання її чи сумніви щодо її важливої ролі – це найнебезпечніше зло нашої епохи. 

Також заявляємо про важливість відновлення релігійної свідомості й потреби анімувати її в серцях нових поколінь через здорову освіту, дотримання моральних цінностей і відповідне релігійне навчання, щоб у такий спосіб протидіяти індивідуалістським, егоїстичним, конфліктним тенденціям та сліпому радикалізмові й екстремізмові в усіх їхніх формах і проявах. 

Перша і найважливіша мета релігій – вірити в Бога, поклонятися Йому і проголошувати всім людям, щоб вони повірили, що всесвіт залежить від Бога, який над ним панує. Бог є Творцем, який нас сформував своєю божественною мудрістю і дав нам дар життя, який ми повинні зберігати. Життя – це дар, який ніхто не має права забрати, не має права загрожувати йому чи маніпулювати ним за власними забаганками; навпаки, кожна людина повинна захищати дар життя від його початку до природної смерті. І тому ми осуджуємо всі дії, які загрожують життю: геноцид, терористичні атаки, вимушена міграція, торгівля людськими органами, аборт, евтаназія й політика, яке це підтримує. 

Окрім того, ми рішуче заявляємо, що релігії ніколи не можуть заохочувати до війн, ненависті, ворожнечі, екстремізму і збуджувати насильство чи кровопролиття. Ці нещастя походять від спотворення релігійних доктрин, від політичних маніпуляцій релігіями і також від інтерпретацій релігійними групами, які в деяких історичних епохах використовували вплив релігійних почуттів на людське серце, щоб змусити людей чинити те, що не має нічого спільного з релігійною правдою, і аби осягнути короткозору й тимчасову політичну й економічну вигоду. І тому ми закликаємо всіх припинити використовувати релігію для розбудження ненависті, насильства, сліпого екстремізму чи фанатизму, припинити використовувати Боже ім’я для виправдання вбивств, вигнання, тероризму й гноблення. Закликаємо всіх до цього на основі нашої спільної віри в Бога, який створив людей не для того, щоб вони мордували й принижували одне одного під час земного існування. Насправді Всемогутній Бог не потребує нічийого захисту й не хоче, щоб його ім’я використовували для тероризування людей. 

Цим Документом, разом із попередніми Міжнародними Документами, в яких наголошували на важливості ролі релігій в побудові миру на землі, заявляємо наступне: 

- Тверде переконання, що автентичне навчання релігій запрошує визнавати цінності миру; підтримувати цінності взаємопорозуміння, вселюдського братерства й співіснування; відродити мудрість, справедливість і любов, пробудити релігійну свідомість в молоді, аби захистити наступні покоління від домінування матеріалістичного мислення, від небезпек політики користолюбства, ненаситної хтивості й байдужості, яка спирається на закон сили, а не на силу закону. 

- Свобода – це право кожної особи: кожна людина користується свободою віровизнання, мислення, слова й дії. Плюралізм і різноманітність релігій, кольорів шкіри, статей, рас і мов – це вираження мудрої волі Бога, якою Він створив людський рід. Ця Божественна Мудрість є джерелом, з якого походить право на свободу віровизнання й на свободу бути різними. І тому ми осуджуємо всілякі спроби змушувати людей приймати якусь релігію чи культуру, так само як і накидати їм якусь модель цивілізації, яку інші не сприймають. 

- Справедливість, побудована на милосерді, – це дорога до осягнення гідного життя, на яке має право кожна людина. 

- Діалог, порозуміння, поширення культури терпимості, акцептації іншого й співіснування могли би в значній мірі зменшити багато економічних, соціальних, політичних та екологічних проблем, які шкодять великій частині людства. 

- Діалог між віруючими означає зустріч у величезному просторі спільних духовних, людських і суспільних цінностей, і звідси поширення найвищих моральних цінностей, до яких спрямовані релігії; це також означає уникати непотрібних дискусій. 

- Захист місць культу – храмів, церков і мечетей – обов’язок, гарантований релігіями, людськими цінностями, законами й міжнародними домовленостями. Будь-які спроби нападів на місця культу або загрози замаху, підриву й нищення – це викривлення навчання релігій і виразне порушення міжнародного права. 

- Огидний тероризм, який загрожує безпеці людей – як на Сході, так і на Заході, як на Півночі, так і на Півдні – і сіє паніку, терор та песимізм, спричинений не релігією – навіть якщо терористи її використовують, – а фальшивим тлумаченням релігійних текстів, політикою, пов’язаною з голодом, бідністю, несправедливістю, насильством, гординею; і тому терористичні рухи потрібно позбавити підтримки грошима, зброєю, планами, припинити виправдовувати їх за допомогою засобів масової інформації, і визнати це міжнародною злочинністю, яка загрожує безпеці й миру у світі. Такий тероризм потрібно осудити в усіх його формах і проявах. 

- Принцип громадянства базується на рівності прав і обов’язків, згідно з якими всі користають із справедливості. І тому важливо докласти зусиль, аби в нашому суспільстві встановити принцип повного громадянства і викинути з ужитку дискримінаційне слово меншини, яке несе в собі відчуття відчуження і неповноцінності, торує дорогу до ворожості й незгоди, нівелює успіхи й релігійні та громадянські права деяких громадян, дискримінуючи їх. 

- Добрі взаємини між Сходом і Заходом, безсумнівно, потрібні обом сторонам, їх не можна нічим замінити й не можна занедбувати, так, щоби кожний міг збагачуватися культурою другого через взаємообмін і діалог між культурами. Захід може знайти на Сході ліки від духовних і релігійних хвороб, викликаних домінуванням матеріалізму. А Схід може знайти на Заході багато елементів, які допоможуть йому звільнитися від слабкості, поділів, конфліктів та наукового, технічного й культурного занепаду. Важливо звертати увагу на релігійні, культурні й історичні відмінності, які є життєво важливими елементами у формуванні характеру, культури і цивілізації Сходу. Також важливо зміцнити зв’язок фундаментальних прав людини, щоби допомогти забезпечити гідне життя всім людям на Сході й Заході, уникаючи політики подвійних стандартів. 

- Необхідно визнати право жінок на освіту, працю й політичну діяльність. Окрім того, потрібно працювати над звільненням жінок від історичних і суспільних обумовлень, суперечних із принципами їхньої віри й гідності. Також необхідно захистити їх від сексуальної експлуатації й ставлення до них як до товару, засобу задоволення своїх потреб чи економічних зисків. І тому потрібно припинити нелюдські практики й звичаї, які принижують гідність жінок, і працювати над зміною законів, які перешкоджають жінкам у повній мірі користатися своїми правами. 

- Захист фундаментальних прав дітей на виховання в родині, відповідну їжу, освіту й допомогу – це обов’язок родини і суспільства. Ці права потрібно гарантувати й забезпечити кожній дитині в кожній частині світу. Потрібно осудити будь-які порушення гідності й прав дітей. Також потрібно бути чуйними до небезпек, на які вони наражаються, особливо в цифровому середовищі, і вважати злочином торгівлю їхньою невинністю й будь-яке насильство над їхнім дитинством. 

- Захист прав людей похилого віку, слабких, неповносправних і гноблених – це релігійний і суспільний обов’язок, який потрібно гарантувати й захищати суворим законодавство і введенням у дію відповідних міжнародних договорів. 

З цією метою Католицька Церква і Аль-Азгар спільними зусиллями проголошують і зобов’язуються передати цей Документ керівникам держав, впливовим лідерам, релігійним діячам у всьому світі, компетентним регіональним і міжнародним організаціям, організаціям громадянського суспільства, релігійним організаціям і провідним мислителям; і зобов’язуються поширювати принципи цієї Декларації на всіх регіональних і міжнародних рівнях, вимагаючи введення цих принципів у політику, рішення, документи, навчальні програми й матеріали, які слід поширювати. 

Аль-Азгар і Католицька Церква просять, щоб цей Документ став предметом вивчення і роздумів у всіх школах, університетах і формаційних закладах, допомагаючи у такий спосіб виховати нові покоління, які принесуть добро і мир, і в усьому світі захищатимуть права пригноблених і знедолених. 

Насамкінець, ми прагнемо, аби: 

ця Декларація стала запрошенням до примирення і братерства між усіма віруючими, між віруючими і невіруючими, між усіма людьми доброї волі; 

ця Декларація стала закликом до кожного сумління, яке відкидає негідне насильство і сліпий екстремізм; закликом до тих, які люблять цінності терпимості й братерства, які промуються і підтримуються релігіями; 

ця Декларація стала свідченням величі віри в Бога, яка об’єднує розділені серця і піднімає людський дух; 

ця Декларація стала символом обіймів Заходу і Сходу, Півночі й Півдня, усіх, хто вірить, що Бог створив нас для того, щоб ми пізнавали одне одного, співпрацювали й жили як брати й сестри, які люблять одне одного. 

Саме на це ми надіємося й прагнемо це здійснити ради всесвітнього миру, яким могли би радіти всі люди в цьому житті. 

Абу-Даві, 4 лютого 2019