ІІІ. Як і коли можна робити «загальний спосіб» іспиту сумління?  

1. Різні методи молитви люблячої уваги 

Ігнатій радить закінчити examen молитвою «Отче наш». Дивлячись на цей «examen generale par excellence», можемо легко звільнитися від неспокою, який могла спричинити подана схема. У examen йдеться «тільки» про те, щоб свідомо присвятити певний час тверезій і люблячій увазі. Це призведе до того, що, як і в сімейному житті, в нас формуватиметься особистий стиль молитви, який відповідатиме формі нашого життя і нашої віри, різноманітний і звичайний, як саме життя. Йдеться про те, аби підходити до свого життя як до витвору мистецтва, який постає в процесі стирання спонтанності й звичок, випадковості й вправ, у процесі формування підставової, підсвідомої та виразної уваги. 

Чи в обсязі молитви люблячої уваги відмовляємо «Отче наш» вільно в ритмі дихання; чи молимось особистою молитвою; чи дозволяємо, аби в спокійній хвилині день промайнув перед нашими очима як фільм; чи перетворюємо конкретну ситуацію в «образ для медитації»; чи пробуємо осягнути внутрішню тишу, бо відчуваємо, що галас і поспіх все в нас глушать; чи кидаємо світло щоденного Євангелія на злети і падіння дня; чи дозволяємо собі пережити ще раз якусь подію, аби день не закінчився різким гальмуванням, а заспокоєнням темпу життя і відпочинком; чи придивляємося, як духовна атмосфера ранішньої медитації легко наситила атмосферу всього дня; чи як пароплав «випускаємо пару» з надією, що вона піднесеться догори як кадило; чи згадуємо, що «потрібно лише одне»; чи споглядаємо постать святого дня і стараємося заразитися від нього хворобою любові; чи укладаємо подячну молитву; чи окреслюємо контури дня своїми віршами; чи записуємо щось у духовному щоденнику; чи молимося улюбленою молитвою; чи пробуємо свідомо прийняти якусь важку ситуацію; чи аналізуємо якесь важливе зауваження, світло, яке було нам дане; чи очікуємо в мовчанні; чи використовуємо для внутрішньої конфронтації інформацію з газети, яка нас торкнула; чи стоїмо нерухомо перед величчю Бога; чи готуємося до сповіді або духовної розмови; чи пригадуємо собі найважливіші моменти минулих реколекцій; чи задаємося важливими питаннями – чи ми здали екзамен з християнства; чи зустрічаємось з кимось і після сварки пробуємо починати все спочатку… – все це може стати методом молитви люблячої уваги, молитви відповідальності, оцінки, розважання життя, examen. 

2. Час на загальний іспит сумління 

Зі сказаного ясно виникає, що іспит сумління підсвідомо супроводжує людину упродовж дня. Майже спонтанно випливає з глибини на поверхню рефлексії, бо елементи життя і елементи часу створюють природну структуру дня: до або після розмови, до або після фільму тощо. 

Ігнатій прагне, щоб свідома вправа очищала і підсилювала півсвідому вправу: 

- вранці: коротка рефлексію після пробудження, 

- в обідню пору: 10-15 хвилин рефлексії над тим, що за нами, і над тим, що перед нами, 

- ввечері: перед сном. 

Якщо нас це зацікавить, то методом проб і помилок знайдемо спосіб і час молитви, який нам найкраще відповідає. Отож шукаймо найкращий ритм молитви. Для Ігнатія така молитва була способом шукання Бога у всьому.