І. Спроба зрозуміти «examen generale» у світлі різних окреслень
Перший крок до зрозуміння «examen generale» – звернути увагу на його різні назви, кожна з
яких говорить про щось суттєве.
Examen у римській юридичній мові означає рівновагу
ваги, на якій важать зливки золота. Якщо рівновага
порушена, то золото треба очистити, аби набрало своєї
вартості. Отож, в Examen йдеться про рівновагу: про внутрішню рівновагу
зі шляхетним золотом Божої волі.
Examen означає також судовий процес, в якому
оскаржений доводить свою невинність, отож показує, що
перебуває в згоді з законом.
Отці Церкви вживали це слово, пишучи про
мучеників і кандидатів до хрещення – описуючи ситуації, в
яких людина є праведною, очищеною, отож її життя
узгоджене з Божою волею.
Пізніше термін «examen» застосовували до ченців. У даному випадку
воно означало критерій, за яким хтось перед лицем усього
світу жертвував тим, що в нього найглибше, найбільш
внутрішнє – як непохитну віру й чистоту серця, так і
гріхи.
Спільним для всіх цих окреслень є те, що
examen – процес, в якому проявляється те, що добре, і
те, що погане, шляхетне відділяється від
нешляхетного.
Представляємо «examen generale» Ігнатія (пор.
ДВ 43), тобто «загальний іспит сумління, який допомагає
очиститися і краще висповідатися» (ДВ 32), його власними
словами:
Пункт перший. Подякувати Господу Богу за всю отриману
благодать.
Пункт другий. Попросити про благодать розпізнати свої гріхи і
позбутися їх.
Пункт третій. Вимагати від своєї душі звіту насамперед про
думки, потім про слова, а тоді про вчинки, подумки
переглядаючи годину за годиною або одну пору дня за
іншою, від моменту пробудження до хвилини поточного
іспиту, у тому ж порядку, що й під час часткового іспиту
[25].
Пункт четвертий. Попросити у Господа Бога прощення за свої
провини.
Пункт п’ятий. Постановити собі, з Його ласки, виправитися.
Насамкінець промовити “Отче наш”.
Мета examen particulare («частковий іспит сумління», пор. ДВ 24) –
звільнитися від негативних постав, які в себе помічаємо.
Питанням: „Що конкретно слід робити, щоб звільнитися від
цієї постави?” займемося пізніше.
СХЖ, говорячи про «оцінку», виражають
цим переконання, що життя, кожний день, кожне переживання
приховує в собі вартість, яку можна проґавити, але можна
також відчути, дістати й оцінити. Йдеться про те, аби
оцінити день: відчути те, що без вартісне, і з подякою
прийняти всі вартості.
Термін «молитва
відповідальності» означає, що examen – не тільки критерій самооцінювання, не
монолог, в якому аналізуємо прожитий день, а діалог, який
включає в себе мовчання, слухання і розмову.
Examen – відповідь людини на питання, яке нам ставить
Бог, який нас любить і уважно шукає: „Адаме, де ти?”
Окреслення місця, в якому людина стоїть перед обличчям
Бога, відбувається у сфері
відповідальності.
Окреслення «розважання життя»
говорить, що «предметом» examen, наскільки так можна виразити, є життя, усе
моє життя, те, як у своєму життя я далеко виходжу до
людей і до Бога.
Examen у розумінні «молитва люблячої уваги» говорить:
таїна життя відчиняється тільки перед тим, хто її
переживає з любов’ю й увагою. Споглядання уваги Бога
чинить нас здатними до уважної любові.

|