І. Спроба зрозуміти «examen generale» у світлі різних окреслень  

Перший крок до зрозуміння «examen generale» – звернути увагу на його різні назви, кожна з яких говорить про щось суттєве. 

Examen у римській юридичній мові означає рівновагу ваги, на якій важать зливки золота. Якщо рівновага порушена, то золото треба очистити, аби набрало своєї вартості. Отож, в Examen йдеться про рівновагу: про внутрішню рівновагу зі шляхетним золотом Божої волі. 

Examen означає також судовий процес, в якому оскаржений доводить свою невинність, отож показує, що перебуває в згоді з законом. 

Отці Церкви вживали це слово, пишучи про мучеників і кандидатів до хрещення – описуючи ситуації, в яких людина є праведною, очищеною, отож її життя узгоджене з Божою волею. 

Пізніше термін «examen» застосовували до ченців. У даному випадку воно означало критерій, за яким хтось перед лицем усього світу жертвував тим, що в нього найглибше, найбільш внутрішнє – як непохитну віру й чистоту серця, так і гріхи. 

Спільним для всіх цих окреслень є те, що examen – процес, в якому проявляється те, що добре, і те, що погане, шляхетне відділяється від нешляхетного. 

Представляємо «examen generale» Ігнатія (пор. ДВ 43), тобто «загальний іспит сумління, який допомагає очиститися і краще висповідатися» (ДВ 32), його власними словами: 

Пункт перший. Подякувати Господу Богу за всю отриману благодать. 

Пункт другий. Попросити про благодать розпізнати свої гріхи і позбутися їх. 

Пункт третій. Вимагати від своєї душі звіту насамперед про думки, потім про слова, а тоді про вчинки, подумки переглядаючи годину за годиною або одну пору дня за іншою, від моменту пробудження до хвилини поточного іспиту, у тому ж порядку, що й під час часткового іспиту [25]. 

Пункт четвертий. Попросити у Господа Бога прощення за свої провини. 

Пункт п’ятий. Постановити собі, з Його ласки, виправитися. Насамкінець промовити “Отче наш”. 

Мета examen particulare («частковий іспит сумління», пор. ДВ 24) – звільнитися від негативних постав, які в себе помічаємо. Питанням: „Що конкретно слід робити, щоб звільнитися від цієї постави?” займемося пізніше. 

СХЖ, говорячи про «оцінку», виражають цим переконання, що життя, кожний день, кожне переживання приховує в собі вартість, яку можна проґавити, але можна також відчути, дістати й оцінити. Йдеться про те, аби оцінити день: відчути те, що без вартісне, і з подякою прийняти всі вартості. 

Термін «молитва відповідальності» означає, що examen – не тільки критерій самооцінювання, не монолог, в якому аналізуємо прожитий день, а діалог, який включає в себе мовчання, слухання і розмову. Examen – відповідь людини на питання, яке нам ставить Бог, який нас любить і уважно шукає: „Адаме, де ти?” Окреслення місця, в якому людина стоїть перед обличчям Бога, відбувається у сфері відповідальності. 

Окреслення «розважання життя» говорить, що «предметом» examen, наскільки так можна виразити, є життя, усе моє життя, те, як у своєму життя я далеко виходжу до людей і до Бога. 

Examen у розумінні «молитва люблячої уваги» говорить: таїна життя відчиняється тільки перед тим, хто її переживає з любов’ю й увагою. Споглядання уваги Бога чинить нас здатними до уважної любові.